Руан — Вікіпедія

Руан
Rouen

 
Країна Франція Франція
Регіон Нормандія 
Департамент Приморська Сена 
Округ Руан
Кантон сет-кантон
Код INSEE 76540
Поштові індекси 76000, 76100
Координати 49°26′38″ пн. ш. 1°06′12″ сх. д.H G O
Висота 2 - 152 м.н.р.м.
Площа 21,38 км²
Населення 114 083 (01.01.2021[1])
Густота 5217,63 ос./км²
Розміщення
Руан. Карта розташування: Франція
Руан
Влада
Мер
Мандат
Yvon Robert
2014-2020
[rouen.fr Офіційна сторінка] 

Мапа

Руа́н (фр. Rouen) — місто та муніципалітет у Франції, адміністративний центр регіону Верхня Нормандія та департаменту Приморська Сена. Центр історичного регіону Нормандія. Населення — 111 553 осіб (2011)[2].

Муніципалітет розташований на відстані[3] близько 115 км на північний захід від Парижа.

Руанський собор.

Географія[ред. | ред. код]

Панорама Руана

Місто розташоване на берегах Сени, крім того, через нього протікають її притоки, зокрема річки Обетт, Робек і Кайі.

Історія[ред. | ред. код]

Руан, імовірно, був заснований римлянами і в античну епоху називався Rotomagus.

У V столітті нашої ери місто стало резиденцією єпископа, а при Меровінгах отримало статус столиці Нейстрії.

У IX столітті Руан був завойований норманами і з тих пір став столицею Нормандії і резиденцією Нормандських герцогів. 1204 року французький король Філіп II Август приєднав Нормандію до свого королівства.

Транспорт[ред. | ред. код]

Новий трамвай у Руані

Руан обслуговується системою легкої рейки, що відкрилася у 1994 (Métro). У Руані також діють автобуси, трамваї, залізниця. Це важливий річковий порт.

Визначні місця[ред. | ред. код]

Фасад Руанської катедри

Руан знаменитий своїм собором Нотр-Дам (найбільшим собором, збудованим у стилі нормандської готики, будівництво почате в 1210, закінчене на початку XVI століття; вітражі XII-XV століть). Руанський Нотр-Дам відображений на серії картин Клода Моне.

Окрім того, цікаві готична церква Сент-Уен (XIV—XVI століття) і церква Сен-Маклу в стилі «напівкам'яної готики» (14341470), ренесансний готель Буртерульд (1501-1537), Палац Правосуддя та інші. У історичному центрі Руана — значна кількість фахверкових громадських споруд середніх віків.

У центрі площі В'ю Марші після Другої світової війни побудований собор Святої Жанни Д'арк. Це великий сучасний архітектурний комплекс, що включає, окрім собору, також критий ринок (що дав назву площі). Дах собору нагадує вогнище, на якому в цьому самому місці була страчена Жанна Д'арк. Одна зі стін складена із старовинних вітражів собору, що збереглися, який стояв на цьому місці і був знищений авіацією союзників під час висадки в Нормандії.

Серед музеїв Руана можна відзначити Руанський музей образотворчого мистецтва, Музей Правдивої Історії, Музей Античності, Музей Флобера, Музей Кераміки, Морський, річковий і портовий музей Руана.


Навчальні заклади[ред. | ред. код]

У 1964 році в місті було засновано Руанську Академію.

Демографія[ред. | ред. код]

Динаміка населення (Cassini[4] і INSEE[5] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[6]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 50 473 7924 10 607 16 662 9904 4859 517
Жінки 57 417 7561 12 565 16 175 11 346 8000 1770


Економіка[ред. | ред. код]

У Руані розташований великий річковий порт, доступний для морських суден (перевантаження товарів з морських кораблів на річкові і на залізниці). У місті розвиваються бавовняна та інші галузі текстильної промисловості. У передмістях — металургія, машинобудування; нафтопереробна, хімічна, деревообробна і паперова промисловість.

2010 року серед 79 812 осіб працездатного віку (15—64 років) 54 227 були активними, 25 585 — неактивними (показник активності 67,9%, у 1999 році було 65,9%). З 54 227 активних мешканців працювало 46 014 осіб (23 052 чоловіки та 22 962 жінки), безробітними було 8213 (4347 чоловіків та 3866 жінок). Серед 25 585 неактивних 14 510 осіб було учнями чи студентами, 4400 — пенсіонерами, 6675 були неактивними з інших причин[7].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 50041 оподатковане домогосподарство, у яких проживали 95165,5 особи, медіана доходів виносила 18 118 євро на одного особоспоживача[8].

Уродженці[ред. | ред. код]

Сусідні муніципалітети[ред. | ред. код]

Галерея зображень[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
  2. Кількість населення у 2011 році. INSEE. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)
  3. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  4. http://cassini.ehess.fr/ Population par commune avant 1962 (résultats publiés au Journal officiel ou conservés aux archives départementales), наведено за французькою вікіпедією
  5. INSEE : Population depuis le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
  6. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  7. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.) . INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  8. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.