Російський пропагандист — Вікіпедія

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть підтвердити значущість, додавши посилання на надійні вторинні джерела, які є незалежними для цієї теми. Якщо значущість залишиться непідтвердженою, стаття може бути об'єднана з іншою статтею, перенаправлена на іншу статтю або вилучена. (березень 2024)
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (березень 2024)
Ця стаття може містити оригінальне дослідження. Будь ласка, удоскональте її, перевіривши сумнівні твердження й додавши посилання на джерела. Твердження, які містять лише оригінальне дослідження, мають бути вилучені. (березень 2024)

Російський (кремлівський) пропагандист — це людина, яка поширює вигідну для Кремля (Президента й уряду РФ) пропаганду (див. Російська пропаганда) й впливає на суспільно-політичні погляди населення РФ та громадян інших країн. Окрім навмисного спотворення й маніпуляції інформацією, нерідко пропагандисти створюють та поширюють, в тому числі на федеральних каналах ЗМІ РФ на кшталт Росія-1, Звєзда, Росія-24, RT тощо, так звані вкиди[1]або фейки[2][3], — вигадана інформація, які має вплинути та/або зашкодити певним запланованим подіям, фінансовим проєктам, політикам[4], збройним силам[5][6], державам[7]тощо. Таким чином, пропагандисти, впливаючи через ЗМІ й соцмережі на суспільно-політичне життя росіян та громадян інших країн, формують наративи[8][9], які в свою чергу відгукуються на настроях, переконаннях та діях широких мас в різних куточках світу. Також у інформаційно-психологічних операціях[10](ІПСО) бере участь 5 управління ФСБ РФ, РПЦ та УПЦ МП[11][12][13][14][15].

Російські пропагандисти займають різні класово-соціяльні верстви. На вищих щаблях цієї структури правляча політична еліта РФ, яка створює й поширює вигідну Кремлю пропаганду за власними переконаннями. Високопоставлені чиновники й ідеологи так званих «СВО», «руского міра[16]», «Новоросії[17][18]», «рашизму[19][20]», «путінізму[21][22]» це — В.Путін, А.Дугін, В.Сурков, В.Мединський, К.Гундяєв[23][24][25][26][27][28][29]

Середній клас — наймані працівники, які фінансуються владою РФ та поширюють замовну кремлівську пропаганду. Найвідоміші: М.Симоньян, А.Соловйов, О.Скабєєва, Д.Кисельов, Є.Попов, Т.Кеосаян тощо.

Найнижчий клас — це кремлівські регіональні ЗМІ[30][31], куплені недоброчесні журналісти[32] та проплачені блогери[33][34] в соцмережах. Також Кремль вкладає кошти в сучасні методи цензурування інформації на просторах інтернету, особливо на території РФ.[35]

Західні та/або авторитетні ЗМІ, які висвітлюють неугодну для Кремля інформацію, відсутні на топ-сторінці в російському пошуковому браузері Яндекс або взагалі блокуються в РФ[35][36][37][38]. Непідконтрольні Кремлю ЗМІ маркуються як « іноаґенти[39]» та всіляко очорняються кремлівськими пропагандистами[40][41][42].

В XXI столітті, після збройно-гібридної агресії РФ проти України в 2014р., а надто після Повномасштабного вторгнення 2022, вістря кремлівської пропаганди направлене на державу Україна та країни цивілізованого світу[43], які засудили війну РФ проти України й допомагають українцям[44][45].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Білоусенко, Ольга (23 лютого 2022). Що таке інформаційно-психологічні операції і як їх розпізнати. ms.detector.media (укр.). Процитовано 5 березня 2024.
  2. ↑ Свобода, Радіо (26 грудня 2016). ЗМІ викрили, як у Донецьку фейк про полк «Азов» знімали. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 5 березня 2024.
  3. ↑ Как делаются фейки об "украинских нацистах"? Фактчекинг DW – DW – 29.11.2022. dw.com (рос.). Процитовано 6 березня 2024.
  4. ↑ Фактчек DW: Зеленський як мішень російських фейків – DW – 27.02.2024. dw.com (укр.). Процитовано 5 березня 2024.
  5. ↑ Полк “Азов” та російські фейки. Українська правда (укр.). Процитовано 5 березня 2024.
  6. ↑ Полк «Азов» та російські фейки. detector.media (укр.). 7 травня 2022. Процитовано 5 березня 2024.
  7. ↑ Янковський, Олександр (23 січня 2022). Російські фейки про історію півдня України: на них будується пропаганда. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 5 березня 2024.
  8. ↑ Як змінювалися наративи кремлівської пропаганди у Європі та про що вона розповідає тепер?. www.ukrinform.ua (укр.). 3 січня 2023. Процитовано 5 березня 2024.
  9. ↑ Свобода, Радіо (21 лютого 2024). Кремлівські наративи в головах американців: як Росія гальмує надання допомоги Україні. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 5 березня 2024.
  10. ↑ Журналісти з’ясували, як і через кого ФСБ РФ намагається впливати на політичне життя Молдови. Європейська правда (укр.). Процитовано 5 березня 2024.
  11. ↑ Свобода, Радіо (14 березня 2022). Патріарх РПЦ передав ікону керівникові Росгвардії. Золотов: «ця ікона прискорюватиме нашу перемогу». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 5 березня 2024.
  12. ↑ Свобода, Радіо (13 грудня 2023). Співала у хорі УПЦ (МП) і коригувала ракети РФ по позиціях ЗСУ на Запоріжжі – СБУ про чергове затримання. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 5 березня 2024.
  13. ↑ Свобода, Радіо (16 грудня 2023). СБУ оголосила в розшук главу Російської православної церкви Гундяєва. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 5 березня 2024.
  14. ↑ Russia’s Religious Persecution and Misinformation in Ukraine | CSIS Events. www.csis.org (англ.). Процитовано 5 березня 2024.
  15. ↑ Америки, Голос; Чурікова, Наталія (2 березня 2024). «РПЦ є прямою учасницею російської агресії проти України» – Віктор Єленський. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 5 березня 2024.
  16. ↑ Хотин, Ростислав (2 травня 2023). «Русский мир», «побєдобєсіє», «рашизм». За які ідеології Кремль воює в Україні?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 5 березня 2024.
  17. ↑ Свобода, Радіо (26 травня 2015). Проект «Новоросія» є небезпечним для самої Росії – Єрмолаєв. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 6 березня 2024.
  18. ↑ У РНБО пояснили, для чого роспропаганда вживає термін «малоросія». www.ukrinform.ua (укр.). 20 травня 2022. Процитовано 6 березня 2024.
  19. ↑ "Рашизм в законі". Навіщо Верховна Рада визначила, як називати режим Путіна. BBC News Україна (укр.). Процитовано 5 березня 2024.
  20. ↑ "Рашизм: Звір з безодні". Уривок з книжки Лариси Якубової. localhistory.org.ua (укр.). Процитовано 5 березня 2024.
  21. ↑ Грани.Ру: Пора, наш друг, пора. graniru.org. Процитовано 5 березня 2024.
  22. ↑ Френсіс Фукуяма: Путін робить рівно те саме, що робив Гітлер. Українська правда (укр.). Процитовано 5 березня 2024.
  23. ↑ Свобода, Радіо (14 березня 2022). Патріарх РПЦ передав ікону керівникові Росгвардії. Золотов: «ця ікона прискорюватиме нашу перемогу». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 5 березня 2024.
  24. ↑ Хотин, Ростислав (2 травня 2023). «Русский мир», «побєдобєсіє», «рашизм». За які ідеології Кремль воює в Україні?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 5 березня 2024.
  25. ↑ Свобода, Радіо (3 березня 2022). «Історичний фактчекінг» поглядів Путіна: історики називають факти, якими маніпулює президент Росії. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 6 березня 2024.
  26. ↑ Путін написав статтю з історії України. Знову доводить тезу про "один народ". BBC News Україна (укр.). Процитовано 6 березня 2024.
  27. ↑ Скляревська, Гала (23 лютого 2022). Путін прочитав чергову лекцію про Україну. Більшість його виступу – брехня та маніпуляції. ms.detector.media (укр.). Процитовано 6 березня 2024.
  28. ↑ Путін про історію – нудна маячня старого діда. Яна Матвійчук про історичні ляпи інтерв’ю Карлсона з путіним. Українська правда - Блоги. Процитовано 6 березня 2024.
  29. ↑ УІНП. Путін підтвердив звання самозванця-історика. УІНП (укр.). Процитовано 6 березня 2024.
  30. ↑ Як світ бореться із кремлівським медіа RT та його пропагандою. www.ukrinform.ua (укр.). 22 грудня 2022. Процитовано 6 березня 2024.
  31. ↑ Мельник, Роман (7 лютого 2024). YouTube заблокував десятки російських регіональних телеканалів, — росЗМІ. detector.media (укр.). Процитовано 6 березня 2024.
  32. ↑ Тищенко, Отар Довженко, Роман (13 травня 2021). Хто такий В’ячеслав Піховшек і як він пройшов шлях від великого до смішного. ms.detector.media (укр.). Процитовано 6 березня 2024.
  33. ↑ Шарій Анатолій Анатолійович — Зрадник України, інформація про зраду | Реєстр Зрадників і ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Процитовано 6 березня 2024.
  34. ↑ ЗВІТ Центру протидії дезінформації (PDF). РНБО України. 21.10.2021.
  35. ↑ а б Альтернативна реальність. Як "Яндекс" вводить росіян в оману. BBC News Україна (укр.). Процитовано 6 березня 2024.
  36. ↑ YouTube для кримчан зазнав цензури. Що це означає?. Крым.Реалии (укр.). 8 вересня 2023. Процитовано 6 березня 2024.
  37. ↑ Чи наважиться Росія заблокувати YouTube? - Український тиждень (укр.). 19 квітня 2022. Процитовано 6 березня 2024.
  38. ↑ У Росії спробували заблокувати домени Telegram через пса Патрона, однак визнали, що це неможливо. ms.detector.media (укр.). 30 жовтня 2022. Процитовано 6 березня 2024.
  39. ↑ Свобода, Радіо (3 грудня 2021). Росія: до реєстру ЗМІ-«іноагентів» внесли чотирьох журналістів проєкту Радіо Свобода. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 6 березня 2024.
  40. ↑ Коалсон, Роберт (30 березня 2022). «Промивання мізків»: російські державні телеканали з усіх сил просувають наративи Кремля щодо війни в Україні. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 6 березня 2024.
  41. ↑ Буняк, Валерія (24 січня 2024). Російські пропагандисти запустили скоординовану інформкампанію проти України щодо падіння літака Іл-76, — «Реальна газета». detector.media (укр.). Процитовано 6 березня 2024.
  42. ↑ «Медуза» теперь не только «иноагент», но еще и «нежелательная» организация. Опасно ли такое издание читать? Отвечаем на все тревожные вопросы. Meduza (рос.). Процитовано 6 березня 2024.
  43. ↑ Портников, Віталій (27 березня 2018). Напавши на Україну, Путін атакував цивілізований світ. Захід нарешті усвідомив рівень загрози. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 6 березня 2024.
  44. ↑ 6 країн за Путіна, 40 за Україну: як розділилася Європа за лаштунками саміту в Рейк’явіку. Європейська правда (укр.). Процитовано 5 березня 2024.
  45. ↑ Коалсон, Роберт (30 березня 2022). «Промивання мізків»: російські державні телеканали з усіх сил просувають наративи Кремля щодо війни в Україні. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 6 березня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Російський_пропагандист&oldid=42135712