Північний театр воєнних дій російсько-української війни — Вікіпедія

Російський наступ на північ України
Російське вторгнення в Україну (2022)

Виведення Росії з півночі України
Координати: 50°27′00″ пн. ш. 30°31′25″ сх. д. / 50.4500000000277779577118054° пн. ш. 30.52361111113889081° сх. д. / 50.4500000000277779577118054; 30.52361111113889081
Дата: 24 лютого 2022 — 4 квітня 2022
Місце: Київська, Житомирська та Чернігівська області
Результат: Перемога України. Повне визволення північної України
Сторони
Росія Росія

Підтримується:
Білорусь Білорусь[1][2]

Україна Україна
Військові формування
 Збройні сили РФ ЗСУ Збройні сили

Північний театр воєнних дій Російсько-української війни охоплює північ України. Наступ військ Російської Федерації розпочався 24 лютого 2022, після того, як вони перетнули кордон з Україною, вступивши в бойове зіткнення зі Збройними силами України.

Сили сторін і командування[ред. | ред. код]

У лютому—березні військові об'єднання Збройних сил РФ діяли на таких напрямках:

Станом на 26 лютого, Том Купер оцінював кількість російських військ у 30 тис. осіб.[5]

Перебіг подій[ред. | ред. код]

Перший удар[ред. | ред. код]

Після того, як президент Росії Володимир Путін оголосив про вторгнення в Україну, російські війська перетнули російсько-український кордон і почали просування. Російська ракета вразила авіабазу Чугуїв[6], на якій розміщувалися безпілотники Bayraktar TB2. Згідно з інформацією OSINT, в результаті атаки були пошкоджені місця зберігання палива та інфраструктура.[7]

25 лютого російський десант розпочав другу атаку на аеропорт Гостомеля. За оцінками Тома Купера, було залучено понад 200 гелікоптерів, за підтримки РЕБ і винищувачів. Того ж дня рано вранці повідомлялося про спробу перевдянутих в український камуфляж спецпризначенців проникнути на північні околиці Києва в Оболонському районі, а також у Бучу, Ворзель та Ірпінь. Цим групам спецпризначення, а також кадирівському спецназу, була поставлена мета ліквідувати українських урядовців. Повідомлялося, що деякі групи змогли дістатися аж Софійського собору, який розташований в центрі міста біля урядового кварталу. Деякі діяли і в метро. Численні сутички супроводжувалися перестрілками. Ці заворушення стали причиною того, що Західні ЗМІ заговорили про «близький кінець» української влади, що було безперечним нонсенсом. Росіяни одночасно атакували і Київську ГЕС, але українці відбили її до вечора.[5]

Російські сили того дня захопили Чорнобиль.[5]

У спробі оточити Київ, росіяни спробували висадити десант у м. Біла Церква на 120 км південніше Києва. Українська сторона повідомляла про знищення військово-транспортного літака з десантом, а також Су-27. Можливо, підтримуючи цю операцію, неподалік Калинівки у Вінницькій області був збитий російський Су-25 (120—150 км на південний захід від Києва).[5]

Важливим рубежем оборони стала природна перепона — річка Ірпінь. Вже 25 лютого були підірвані мости на Новоірпінській трасі Р30, мостовий перехід у Гостомелі по Варшавській трасі М07 та у Демидові по автодорозі Р02[8][9][10]. Тоді ж була здійснена перша спроба підірвати дамбу в Козаровичах, внаслідок чого вода з Київського водосховища стала поступати в заплаву річки Ірпінь. Протягом наступних днів та після другого підриву дамби річка перетворилась на непрохідну заплаву[11]

12 квітня

ДСНС сповіщали про звільнення Київської області, після цього ЗСУ стали наступати на Чернігів.

Через кілька днів стало відомо про звільнення Чернігівської області.

Після звільнення[ред. | ред. код]

В липні 2022 року Служба безпеки України повідомила, що її співробітники заарештували на території Київщини три тепловози Білоруської залізниці. За даними СБУ російські окупанти використовували ці локомотиви для підвозу особового складу, озброєння та боєприпасів під час бойових дій на території Київської та Чернігівської областей в лютому-квітні 2022 року. Судячи з поширених фото, йдеться про два білоруські тепловози типу 2ТЕ10 (кожен з яких може тягнути ешелон до 54 навантажених вагонів), та один тепловоз типу ЧМЕ3 (до 15 навантажених вагонів)[12].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Lister, Tim; Kesa, Julia (24 лютого 2022). Ukraine says it was attacked through Russian, Belarus and Crimea borders. Kyiv: CNN. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  2. ↑ Murphy, Palu (24 лютого 2022). Troops and military vehicles have entered Ukraine from Belarus. CNN. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  3. ↑ JominiW (1 квітня 2022). 1/ Ukrainian Theater of War, Day 35-36: Todays update briefly focuses on the Kharkiv-Donbas Strategic Front. Ukrainian forces have made important around Kharkiv, threatening to significantly disrupt Russian attempts to reinforce success in the Donbas. Twitter (укр.). Процитовано 14 квітня 2022.
  4. ↑ Cooper, Tom (29 березня 2022). Ukraine War, 26–27 March, 2022. Medium (англ.). Процитовано 14 квітня 2022.
  5. ↑ а б в г Том Купер. 26 February 2022 report. Facebook (укр.). Процитовано 14 квітня 2022.
  6. ↑ Ukraine: Video appears to show aftermath of missile strike on air base in Chuhuiv. Sky News. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 7 March 2022. Процитовано 8 березня 2022.
  7. ↑ Sheetz, Michael (24 лютого 2022). Satellite imagery shows Russian attack on Ukraine from space. CNBC. Архів оригіналу за 7 March 2022. Процитовано 8 березня 2022.
  8. ↑ Підірвали три мости через річку Ірпінь. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022.
  9. ↑ Підірвано міст між Бучею та Ірпенем, у Гостомелі триває бій — ситуація на Київщині. 5.ua. 27 лютого 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022.
  10. ↑ Під Києвом підірвали мости, щоб зупинити ворога. Українська Правда. 25 лютого 2022.
  11. ↑ Козаровичі. Підірвати дамбу, щоб врятувати Київ. Ukraїner. 14 квітня 2023.
  12. ↑ Лукашенко давав росіянам локомотиви, щоб підвозити снаряди для облоги Чернігова. Defense Express. 19 липня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Північний_театр_воєнних_дій_російсько-української_війни&oldid=40234753