French
DeutschКлимкевич Роман Михайлович — Вікіпедія
| Роман Михайлович Климкевич | |
|---|---|
| Народився | 9 травня 1920 с. Фрідріхівка, нині у складі м. Волочиськ |
| Помер | 21 серпня 1993 (73 роки) м. Маямі, Флорида, США |
| Громадянство | .svg){kind=small} УНР США |
| Національність | українець |
| Діяльність | історія |
| Галузь | генеалогія[1], геральдика[1] і видавнича справа[1][1] |
| Відомий завдяки | геральдиці, генеалогії |
| Alma mater | Львівський університет, Віденський університет, Вищий музичний інститут |
| Науковий ступінь | доктор політичних наук |
| Знання мов | українська[1] |
| Членство | Наукове товариство імені Шевченка |
| Титул | доктор наук |
| Посада | член НТШ |
| Військове звання | оберштурмфюрер |
| Рід | Климкевичі |
| Батько | Михайло Климкевич |
| Мати | Ірина |
Роман Михайлович Климкевич (нар. 9 травня 1920, Фридрихівка, нині в складі м. Волочиськ, Хмельницька область — пом. 21 серпня 1993, Маямі, Флорида, США) — українсько-американський генеалог-геральдист, публіцист, перекладач, письменник, військовик. Син Михайла Климкевича та Ірини Климкевич (Шміґельської).
Творчий псевдонім — Оріон[2].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 9 травня 1920 р. в таборі для полонених вояків Української Галицької армії у Фридрихівці (нині в складі м. Волочиськ, Хмельницька область), в родині Михайла та Ірини Климкевичів, родом з Галичини[2]
Навчався у Львові в українській державній Академічній гімназії і Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка (клас фортепіано Н. Нижанківського). У 1938 році почав навчатися на правничому факультеті Львівського університету. До січня 1940 року мешкав у Львові, звідки переїхав до Чехії і вступив на службу в німецькій армії. У 1941 р. в Празі видав збірку ліричної поезії "Вітри з далечіні".
Упродовж грудня 1940-літа 1944 року, в часі другої світової війни, перебував у лавах німецької армії. У панцерних військах воював у Росії, Україні, Білорусі у званні оберштурмфюрера СС[3] (старшого лейтенанта). У 1943—1944 роках воював на Балканах проти югославських партизанів Йосипа Броз Тіто[3]. З літа 1944 року воював на півдні Франції, де був поранений[3] та захоплений союзницькими військами. До 1946 р. перебував у полоні[3].
У 1946—1948 роках продовжив навчання у Віденському університеті, де здобув дипломи економіста та доктора наук з політології.
Від 1950 р. мешкав у США. У 1963—1971 роках — був редактором видання «Бюлетень УГГТ». У 1969—1971 роках — був редактором видання «Записки УГГТ». З В'ячеславом Сенютович-Бережним видавав низьку праць[4].
Відіграв значну роль у становленні та популяризації української геральдики як спеціальної історичної дисципліни. Один із фундаторів «Українського генеалогічного і геральдичного товариства», незмінний редактор його друкованого органу — «Українського генеалогічного і геральдичного товариства», член редколегії «Українського історика», активний працівник українських та зарубіжних наукових товариств й установ: Наукового товариства імені Шевченка (звичайний член), Української вільної академії наук (ст. н. с.), «Адлер[de]» (Відень), «Герольд[de]» (Берлін) та інші.
Праці[ред. | ред. код]
Є автором наукових праць з державної, територіальної та родової геральдики, сфрагістики, вексилології та поетичної збірки «Вітри з далечіні [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]» (Прага-Відень, 1941 року). Серед найбільш знаних публікацій — серія статей з міської геральдики, надрукованих на шпальтах наукових часописів «Український історик», «Новий літопис» та «Записки Наукового товариства імені Шевченка» у 1963—1972 роках.
Статті[ред. | ред. код]
- Климкевич Р. Золотий лев Романовичів. // Шлях, Ч. 25. Філядельфія, 1963.
- Климкевич, Р. Найвищі відзнаки Західно-Української Народної Республіки [Архівовано 24 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Український історик. 1967. № 3—4, C. 109—123.
- Климкевич Р. Руський лев в емблемах міста Ченстохови і князя Володимира Опольського [Архівовано 29 січня 2020 у Wayback Machine.]. // Український історик. 1972. № 3—4, C. 92—96.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Czech National Authority Database
- ↑ а б Енциклопедія українознавства / Наукове Товариство ім. Шевченка; гол. ред. проф. д-р Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк; Львів: Молоде життя, 1994 р.. — С. 1044. — ISBN 5-7707-4052-3
- ↑ а б в г Бровко Владимир, «К вопросу о службе украинцев в Вермахте и других немецких военных формированиях 1941—1945 годах [Архівовано 23 грудня 2015 у Wayback Machine.]», 19.11.2013, сайт «Народная правда» (рос.)
- ↑ Антонович Олег, Том 240 (CCXL). Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.], сайт «Массачусетський технологічний інститут» [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Савчук, Ю.К.; Шпильова, Л.М. Климкевич Роман [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 350. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Савчук, Ю.К.; Шпильова, Л.М. Климкевич Роман [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- «Українська Галицька Армія: У 40-річчя її участі у визвольних змаганнях», Вінніпег, 1958 р.
Посилання[ред. | ред. код]
- журнал «Український історик», 1-4 (97-100). Рік XXV [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.]. — Нью-Йорк, Торонто, Мюнхен, 1988.
- Климкевич Роман [Архівовано 29 січня 2020 у Wayback Machine.] // Чтиво.
