Романюк Павло Васильович — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Романюк.
Павло Романюк
Народився 2 вересня 1953(1953-09-02) (70 років)
с. Рона де Сус, повіт Марамуреш, Румунія
Громадянство Румунія Румунія
Національність українець
Діяльність поет, прозаїк, есеїст, журналіст
Alma mater Бухарестський університет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Мова творів українська, румунська
Роки активності 1972—донині
Жанр роман, есе, поезія
Magnum opus «Елегії Заратустри»
Членство Національна спілка письменників України
Премії міжнародні літературні премії: «Corona Carpatica—2006», імені Богдана Лепкого, імені Остапа Грицая

Павло Васильович Романюк (псевда — Пабло Непікассо, Паул, Василь Утіха; нар. 2 вересня 1953, с. Рона де Сус, повіт Марамуреш, Румунія) — український поет, прозаїк, журналіст («Вільне слово», «Наш голос»), редактор-кореспондент часопису «Світо-Вид», культурний діяч, музикант, фольклорист-дослідник. Член Спілки письменників Румунії (1990), член Національної спілки письменників України (1994).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 2 вересня 1953 року в селі Рона де Сус повіту Марамуреш у Румунії в селянській родині. 1968 року закінчив восьмирічну школу у рідному селі, 1972 року — український відділ ліцею імені Драгоша Воде у місті Сигіт. Далі, упродовж 1972—1974 років, була строкова військова служба у лавах румунського війська. Після демобілізації у 1974 році, учителював в селі Репедя, а також викладав українську мову у рідному селі. Упродовж 1975—1979 років навчався на філологічному факультеті Бухарестського університету (секція українська-російська мови), по закінченню якого отримав посаду професора української мови в селі Русь-Поляна, де викладав до 1981 року, завідуючи кафедрою української мови.

Від 1981 року й донині працює у Вишній Рівні: спочатку на посаді виховного директора й викладача української мови та музики (має музичну освіту по класу акордеон-гітара) та директора Будинку культури й бібліотекаря, наразі має перший ступінь професора. 2000 року закінчив аспірантуру Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за спеціальністю українська література.

Творчість[ред. | ред. код]

1972 року в українській бухарестській газеті «Новий Вік» був вперше опублікований його вірш. Ще під час навчання у Бухарестському університеті, 1976 року в бухарестському видавництві для національних меншин «Критеріон» видано першу збірку поезій Павла Романюка — «Замок перелітних птахів». Згодом у цьому видавництві побачили світ ще кілька книг митця: «Непорочність мовчання» (1978, поезії), «Неповернення» (1981, роман, премійований Товариством імені Івана Франка в Чикаго 1982), «Спектри» (1986, поезії), «Неспокій плинності» (1994, поезії), «Сорочка Несуса» (1997, роман-есе), «Дзвони полудня» (1999, вибране, поезії). Також у творчому здобутку письменника — «Елегії Заратустри» (2004, поезії), «Монолог в Пантеоні, або Райдуга над Стіксом» (2009, поезії), «Червоні коні серця» (2013, поезії). Протягом усього часу друкувався у різних виданнях української діаспори, зокрема, у літературно-мистецькому альманасі українців Європи «Зерна»; літературних журналах «Обрії», «Archeus» (Румунія); літературно-мистецькому часописі «Світо-Вид», «Наш голос», «Літературний журнал» та багатьох інших.

Поетичні збірки[ред. | ред. код]

  • Замок перелітних птахів. — Бухарест: Критеріон, 1976. — 63 с.
  • Непорочність мовчання. — Бухарест: Критеріон, 1978. — 113 с.
  • Спектри: поезії. — Бухарест: Критеріон, 1984. — 78 с.
  • Вірші // Обрії. — Бухарест: Критеріон, 1985. — С. 54-56.
  • Вірші // Поза традиції. Антологія української модерної поезії в діаспорі. — Київ, Торонто, Едмонтон, Оттава, 1993. — С. 403-412.
  • Неспокій плинності: поезії. — Бухарест: Критеріон, 1993. — 75 с. — ISBN 973-26-0317-8.
  • Дзвони полудня: вибрані поезії. — Бухарест: Критеріон, 1999. — 171 с. — ISBN 973-26-0570-7.
  • Елегії Заратустри: поезії. — Бухарест: Мустанг, 2004. — 135 с. — ISBN 973-8315-53-0.
  • Elegiile lui Zarathustra: поезії. — Бухарест: ЕКІМ, 2007. — 138 с. (рум.)
  • Райдуга над Стіксом, або монолог у Пантеоні: поезії. — Бухарест: RCR Editorial, 2009. — 144 с. — ISBN 978-973-1939-24-7.
  • Червоні коні серця: поезії. — Бухарест: RCR Editorial, 2013. — 192 с. — ISBN 978-606-8300-24-5.

Романи[ред. | ред. код]

  • Неповернення'. — Бухарест: Критеріон, 1981. — 165 с.
  • Сорочка Несуса: роман-есе. — Сигет: ASKA, 2012. — 113 с.
  • Camaşa lui Nesus: poemele amurgului. — Сигет: ASKA, 2012. — 177 с. (рум.)
  • Camaşa lui Nesus: poemele amurgului. — Клуж — Напока: GRINTA, 2018. — 208 c. (рум.)

Переклади[ред. | ред. код]

Павло Романюк переклав із румунської мови на українську поезії Нікіти Стенеску, Екіма Ванчі, з української на румунську — поезії Василя Махна. Його власні вірші перекладалися румунською, польською, англійською, німецькою, угорською мовами, зокрема:

  • Усмішка кочовика: вибрані поезії румунського поета Екім Ванчя. — Клуж-Напока: LIMEX, 2007. — 88 с.
  • Fiecare obiect işi are locul sau (Кожна річ має своє місце) (Переклад вибраних поезій Василя Махна. — Крайова: Scrisul Românesc, 2009. — 106 с.
  • 11 Елегій та інші поеми (11 Elegii si alte poeme). — вибрані поезії румунського поета Нікіта Стенеску). — Сігет: ЕКІМ. — Перший випуск, 2008. — Другий випуск, 2013. — С. 188.

Народна творчість[ред. | ред. код]

  • Діалектний глосарій села Вишня Рівна' / Колективна праця, під проводом професора Івана Ребошапка. — Бухарестський університет, 1977. — 80 с.
  • Золотий Рунянський вінок. Історія, етнографія, фольклор села Вишня Рівна.. — Сігет: ЕКІМ, 2014. — 258 с.

Нагороди й відзнаки[ред. | ред. код]

  • Відзнака за роман «Неповернення» (Товариство імені Івана Франка, Чикаго, 1982).
  • Міжнародна літературна премія «Corona Carpatica-2006», за збірку «Елегії Заратустри» (Ужгород, 2006).
  • Міжнародна літературна премія імені Богдана Лепкого, за переклад поезії Нікіти Стенеску (Львів, 31 березня 2009 року)
  • Міжнародна літературна премія імені Остапа Грицая (Paris-Tswikau-Liwiw-Nahueveci, 10 червня 2010 року)
  • Павла Романюка включено в Канадську Енциклопедію (5 томів), в румунських Енциклопедіях, підручниках, Антологіях тощо.

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Бойчук Б. Павло Романюк (1953) // Поза традиції: антологія модерної української поезії в діяспорі. — Київ, Торонто, Едмонтон, Оттава : Канадський інститут українських студій, Альбертський університет, Фонди українознавчих студій та досліджень при Оттавському університеті, 1993. — С. 401—402.
  • Василик Л. Є. Українська поезія Румунії другої половини XX ст.: ідейно-тематичні та жанрово-стилістичні особливості. Докторська дисертація. — Чернівецький державний університет ім. Юрія Федьковича, Чернівці. — С. 27, 48, 114.
  • Василик Л. Є. Фольклорні витоки неоромантичної естетики П. Романюка // Науковий вісник Чернівецького університету: Слов'янська філологія. — Чернівці: Рута, 1999. — Вип. 52-53. — С. 82-88.
  • Михайлюк М. // Обрії. — Бухарест, 1986. — С. 146.
  • Михайлюк М. Слово про слово: Думки про українську поезію з Румунії. — Бухарест : Критеріон, 1983. — С. 141—145.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалова. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
  • Якубовська М. С. Парадигми. Культурологічний феномен творчості письменника Павла Романюка: статті, наукові дослідження: книга у 2-х т / М. Якубовська. — Сигіт Мармороський : ЕКІМ, 2013. — 215 с.
  • D. Chiub Scriitori ucraineni din Romania / Ukrainskii universalnii jurnal (Canada). — 1980. — Р. 14-15. (рум.)
  • Aureliu Gogi Nichita Stănescu în «Dulcele stil clasic» sau despre dicta-texte. Contemporanul / Paul Romaniuc. — Bucureşti, 9 august 1985. (рум.)
  • S. Grigoraş Ucrainenii din Romania // Bucovina. — Cernăuţi. — 17 sept. — 1992. (рум.)
  • I. Kacharovschyi Poeţii ucraineni din Romania // Naş Holos. — № 4. — 1990. (рум.)
  • I. Kuşnirik Slova ucraineană în România / Jovten (Octombrie). — Lvov. — № 7. — 1989. — Р. 121-123. (рум.)
  • M. Luţenko Orizonturile ştiinţifice ale ucrainisticii de la Bucureşti // Slovo i cias. — Kiev. — № 3. — 1990. — Р. 49-50. (рум.)
  • Mihailo Mihailiuc Dincolo de orizonturile poeziei // Clopotele amiezii. — Bucureşti: Kriterion, 1999. — P. 5—8. (рум.)
  • Ion Petrovai Multiculturalism în Ţara Maramureşului // Academia Română, Centrul de Sudii Transilvane, Cluj Napoca, 2007. — P. 197-199. (рум.)
  • I. Vinga Polifonia poeziei ucrainene din Romania // Curierul ucrainean. — № 80. — 2001. — P. 7. (рум.)

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Романюк_Павло_Васильович&oldid=41967121