Ролан Петі — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Петі.
Ролан Петі
фр. Roland Petit
Народився 13 січня 1924(1924-01-13)[2][3][…]
Вільмомбль[5]
Помер 10 липня 2011(2011-07-10)[1][2][…] (87 років)
Женева, Швейцарія[5]
·лейкоз
Поховання цвинтар Монпарнас
Країна  Франція
Діяльність хореограф, танцюрист, балетмейстер, артист балету, сценарист
Alma mater балетна трупа Паризької опериd
Знання мов французька[3]
Членство Ballets de Parisd
Роки активності з 1945
Мати Rose Repettod
У шлюбі з Зізі Жанмер
Нагороди
Командор ордена Мистецтв і літератури
IMDb ID 0677603
Сайт roland-petit.fr

Ролан Петі (фр. Roland Petit; 13 січня 1924, Вільмомбль, Сена—Сен-Дені — 10 липня 2011) — французький танцівник і хореограф. Чоловік балерини Зізі Жанмер.

Біографія[ред. | ред. код]

Син власника закусочної, рано виявив інтерес до мистецтва. Батько віддав його до балетної школи Паризької опери, з 1940 Ролан виступав там у кордебалеті. Навчався у Сержа Лифаря і Густава Ріко в балетній школі Паризької опери, які відразу довірили обдарованому молодому танцівникові сольні партії. У 1943 Серж Лифар доручив йому сольну партію у своєму балеті «Любов-чарівниця» на музику Мануеля де Фальї. З 1945 року створював власні постановки в театрі Маріньї разом з балериною Зізі Жанмер (Zizi Jeanmaire), яка згодом стала його дружиною, і в театрі Сари Бернар.

У 1945 очолив балетну трупу паризького Театру Сари Бернар, поставив балет «Комедіанти» на музику Анрі Соге. У тому ж році створив власну трупу «Балет Єлисейських полів» (проіснувала до 1947), у 1946 показав балет «Юнак і смерть» за сценарієм Жана Кокто на музику Й. С. Баха, який увійшов — як і пізніший балет «Вовк» — у класику світового балетного мистецтва.

У 1948 створив нову трупу «Балет Парижа», в неї, серед інших, входила Марго Фонтейн. У 1954 одружився з зіркою балету Зізі Жанмер.

У 1972 став засновником Марсельського балету, яким керував багато років.

Створював постановки для найбільших зірок світового балету (Майя Плісецька, Рудольф Нурієв, Михайло Баришников та інших). Працював в кіно, співпрацював з Івом Сен-Лораном, Крістіаном Діором, Сержем Генсбуром, Пікассо, Максом Ернстом, Жаном Карз, Жаном Тенглі, Нікі де Сен-Фалло та іншими. Ставив спектаклі на найкращих сценах світу (на його рахунку понад 50 постановок). Лібрето для Петі писали Жорж Сіменон, Жак Превер, Жан Ануй, музику — Анрі Дютійо.

Обрані постановки[ред. | ред. код]

  • Герніка / Guernica (1945)
  • Юнак і смерть / Le jeune homme et la mort (1946)
  • Les forains (1948)
  • Кармен / Carmen (1949)
  • Ballabile (1950)
  • Вовк / Le loup (1953)
  • Notre-Dame de Paris (1965)
  • Paradise Lost (1967)
  • Roland Petit Ballet (1973)
  • «Proust, ou Les intermittences du coeur» (1974)
  • Коппелія / Coppélia (1975)
  • Фантастична симфонія / Symphonie phantastique (1975)
  • Привид опери / Le phantôme de l'Opéra
  • Les amours de Frantz (1981)
  • The Blue Angel (1985)
  • Clavigo (1999)
  • Les chemins de la création (2004)
  • «Юнак і смерть» (2010, Большой театр)

Мемуари[ред. | ред. код]

  • J'ai dansé sur les flots (1993, рос. пер. 2008)

Визнання і нагороди[ред. | ред. код]

  • Офіцер Національного ордена за заслуги в області літератури і мистецтва (1965),
  • кавалер Ордена Почесного легіону (1974),
  • лауреат головної Національної премії Франції в області літератури і мистецтва (1975),
  • лауреат Державної премії Російської Федерації за постановку балету «Пікова дама» в Большому театрі (2001)
  • та інші нагороди.

Література[ред. | ред. код]

  • Mannoni G. Roland Petit. Paris: L'Avant-Scène ballet / danse, 1984
  • Fiette A. Zizi Jeanmaire, Roland Petit: un patrimoine pour la danse. Paris: Somogy; Genève: Musée d'art et d'histoire; Ville de Genève: Département des affaires culturelles, 2007
  • Чистякова В. Ролан Пети. Ленинград: Искусство, 1977

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б http://www.guardian.co.uk/stage/2011/jul/11/roland-petit-obituary
  2. ↑ а б в Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ Encyclopædia Britannica
  5. ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Переможці конкурсу «Бенуа танцю» (найкращий балетмейстер)
1990-і
2000–і
2010–і
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ролан_Петі&oldid=36743487