Розсіяння світла — Вікіпедія

Схема розсіювання. b — прицільна віддаль, α — кут розсіювання
Діаграма розсіювання частинок
Зодіакальне світло - свічення в області екліптики, що утворюється внаслідок розсіяння сонячного світла хмарою пилових частинок, які оточують Сонце.[1]

Розсіяння світла або світлорозсіяння — недзеркальне відображення світла, як, наприклад, матовими поверхнями, або дисперсія — розкладання білих або взагалі складних кольорових променів на більш прості в таких явищах:

  • 1) переломлення в прозорих тілах,
  • 2) переломлення в тілах, що поглинають деякі промені (аномальна дисперсія),
  • 3) дифракційний нормальний спектр,
  • 4) обертання (молекулярне і магнітне) площини поляризації,
  • 5) розбіжність оптичних променів різних кольорів в двоосних кристалах.

Різновиди[ред. | ред. код]

Пружне світлорозсіяння (англ. elastic light scattering) — світлорозсіяння, яке не супроводиться зсувом довжини хвилі порівняно з первинним випромінюванням. У випадку, коли центри розсіювання є малими в порівнянні з довжиною хвилі опромінення, пружне розсіювання називають розсіюванням Релея чи розсіювання Мі.

Непружне світлорозсіювання (англ. inelastic light scattering) — світлорозсіювання, яке супроводиться зсувом довжин хвиль внаслідок внутрімолекулярних переходів (ефект Рамана, флуоресценція).

Квазіпружне світлорозсіяння (англ. quasielastic light scattering) — світлорозсіяння, яке супроводиться зсувами довжин хвиль і розширенням ліній внаслідок процесів, залежних від часу.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Zodiacal Glow Lightens Paranal Sky. ESO Picture of the Week. Архів оригіналу за 4 грудня 2013. Процитовано 2 грудня 2013.

Література[ред. | ред. код]

  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
  • Розсіяння світла [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.]