French
DeutschРозалівка (Роздільнянський район) — Вікіпедія
| село Розалівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Одеська область |
| Район |  Роздільнянський район |
| Громада | Степанівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51140150160044251 |
| Облікова картка | Розалівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1797 (227 років)[2] |
| Населення | ▲441 (01.01.2018)[1] |
| Площа | 1,585 км² |
| Густота населення | 250,4 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 67418 |
| Телефонний код | +380 4853 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°49′47″ пн. ш. 29°58′38″ сх. д. / 46.82972° пн. ш. 29.97722° сх. д.Координати: 46°49′47″ пн. ш. 29°58′38″ сх. д. / 46.82972° пн. ш. 29.97722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 13 м |
| Водойми | р. Кучурган |
| Відстань до обласного центру | 85 км |
| Відстань до районного центру | 11,6 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 67430, Одеська обл., Роздільнянський район, с. Степанівка, вул. Дружби, 27 |
| Карта | |
  Розалівка | |
 Розалівка | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Роза́лівка (у минулому — Орлаївка, Велике Філодорове) — село в Україні, у Степанівській сільській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 441 особа. Орган місцевого самоврядування — Яковлівська сільська рада. Відстань до райцентру становить понад 11 км і проходить автошляхом Т 1618.
У селі розташований пункт пропуску через молдавсько-український кордон Розалівка-Фрунзе (Нове).
В селі досі діє найстаріший в Роздільнянському районі православний храм Рівноапостольних Костянтина і Олени (у минулому — Царе-Костянтинівська церква) (УПЦ МП), який був збудований у 1797 році[3].
Історія[ред. | ред. код]
У 1856 році в поселені Розаліївка генерал-майора Орлая було 14 дворів[4].
В 1859 році у власницькому містечку Розалівка (Орлаїво) 1-го стану (станова квартира — містечко Понятівка) Тираспольського повіту Херсонської губернії, було 19 дворів, в яких мешкало 46 чоловік і 40 жінок. У населеному пункті була православна церква і влаштовувались базари[5].
В 1865 році у власницькому містечку Розаліївка або Орлаїве при р. Кучурган проживало 86 душ обох статей[2].
У 1886 в містечку, центрі Розаліївської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 106 осіб, налічувалось 17 дворових господарств, існували православна церква, земська станція, відбувались базари що два тижні[6]. За 7 верст — 2 лавки, чайний заклад. За 8 верст — єврейський молитовний будинок, базари що 2 тижні, залізнична станція. За 10 верст — залізнична станція, буфет.
Станом на 20 серпня 1892 року при містечку Розалівка 1-го стану були польові землеволодіння (447 десятин, 633 сажні) Орлаі Миколи Олександровича[7]; (288 десятин, 2152 сажнів) Федюшіна Олександра Павловича (поручник)[8]; також польові (333 десятини, 2167 сажнів) Шилле Амбросія Іогановича, Вінгера Андрія Павловича, Феча Франца Георгійовича та Сильвестра Францевича, Циллера Казимира Филиповича, Вагнера Йосифа Георгійовича, Шлессера Франца-Йосифа Лаврентійовича, Перча Лоренца Францевича і Франка Йосифа Йосифовича[9], а також польові (233 десятини, 1655 сажнів) Шаца Франца Бартомлом'євича, Шаца Габріеля Бартолом'євича, Детлина Логина Филиповича, Бихлера Іогана Петра Іозефовича, Бихлера Бальтазара Іозефовича, Бихлера Іогана Іозефовича[10]
У 1896 році в селі Розалівка (Орлаївка, Велике Філодорове) Розаліївської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, було 48 дворів, в яких мешкало 277 людей (133 чоловіка і 144 жінки). В населеному пункті було волосне правління, православна церква, лавка та корчма[11].
На 1 січня 1906 року у селі Розальївка (Орлаївка, Велике Філодорове) Понятівській волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, яке розташоване в Кучурганській долині по лівій стороні течії, були суспільні наділи колишніх поміщицьких селян та десятинщики г. Орлая; проживали малороси; був православний храм; земська школа (навчалось 37 хлопців та 17 дівчат[12]); 1 казенна винна лавка; існували колодязі; 65 дворів, в яких мешкало 332 людей (167 чоловіків і 165 жінок)[13].
В 1910 році засновано Розалівське сільськогосподарське товариство. Виконавчим органом була — Рада, головою якої був Захарієвич Костянтин Григорович (священник), а секретарем — Михайлюк Іван Васильович (вчитель). На 1914 рік кількість членів товариства складала 608 осіб. Вступний членський внесок сягав 50 копійок, а щорічний — 1 рубль[14].
У 1916 році в селищі Розалівка Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 284 людини (117 чоловік і 167 жінок)[15].
Станом на 28 серпня 1920 р. в селі Розалівка (Орлаївка, Велика Філодорова) Розаліївської волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 88 домогосподарств. Для 80 домогосподарів рідною мовою була українська, 5 — російська, 3 — німецька. В селищі 371 людина наявного населення (165 чоловіків і 206 жінок). Родина домогосподаря: 163 чоловіків та 206 жінок (родичів: 7 і 17; наймані працівники: 1 чоловік; мешканці та інші: 1 чоловік). Тимчасово відсутні: солдати Червоної Армії — 18 чоловіків, військовополонені та безвісти зниклі — 2 чоловіків, на заробітках — 1 жінка[16].
1 лютого 1945 року до складу хутора Матишівка увійшов хутір Юргівка[17]. Згодом хутір Матишівка ввійшов до Розалівки.
16 травня 1964 року до складу Розалівки увійшло колишнє село Юргівка (в минулому — Юрівка).
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 425 осіб, з яких 195 чоловіків та 230 жінок.[18]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 397 осіб.[19]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[20]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 89,92 % |
| російська | 7,05 % |
| молдовська | 2,77 % |
| білоруська | 0,25 % |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Паспорт Яковлівської сільської ради[недоступне посилання з листопадаа 2019]
- ↑ а б Городскія поселенія въ Россійской имперіи. Томъ пятый. Часть II. — С.-Петербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1865. — С. 252.(рос.)
- ↑ Историко-хронологическое описаніе церквей епархіи Херсонской и Таврической. — Одесса: Городская типографія, 1848. — С. 41.(рос.)
- ↑ Пивовар А. В. Поселення Херсонської губернії за повітовими алфавітами 1856 року. – Київ: Академперіодика, 2009. – С. 57.
- ↑ XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. — СанктПетербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1868. — С. 145.(рос.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 15.(рос.)
- ↑ Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 20.(рос.)
- ↑ Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 23.(рос.)
- ↑ Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 24.(рос.)
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 384.(рос.)
- ↑ Справочная книга Херсонской епархіи. — Одесса: Типографія Е. И. Фесенко, 1906. — С. 646.(рос.)
- ↑ Список населенныхъ пунктовъ и нѣкоторыя справочныя данныя по Тираспольському уѣзду Херсонской губерніи. — Одесса: "Славянская" тип. Е. Хрисогелосъ, 1907. — С. 154.(рос.)
- ↑ Справочныя свѣдѣнія о сельскохозяйственныхъ обществахъ по даннымъ на 1915 годъ. — Петроградъ: Типографія В. Ѳ. Киршбаума (отдѣленіе), 1916. — С. 527.(рос.)
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 320.(рос.)
- ↑ Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 34-35.(рос.)
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387, 924, 999, 1036.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
| ||||||||
| |||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
