Рекомбінація — Вікіпедія

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (липень 2016)

Рекомбінація — процес об'єднання пари «комплементарних», у певному сенсі, частинок чи квазічастинок з утворенням «цілісного» об'єкту. Стосовно до електронів і йонів у газовому розряді процес рекомбінації протилежний процесу іонізації. Стосовно різнознакових іонів у електролітах процес рекомбінації протилежний дисоціації. Стосовно електронів провідності й дірок у напівпровідниках процес рекомбінації протилежний утворенню електрон-діркових пар. Стосовно вакансій та міжвузлових атомів процес рекомбінації протилежний утворенню пар Френкеля.

Математичний опис[ред. | ред. код]

Ймовірність рекомбінації пропорційна частоті зіткнення протилежних частинок, а отже їхній рухливості. В кінетичному рівнянні, яке описує швидкість зміни густин частинок ${\displaystyle n_{+}}$ та ${\displaystyle n_{-}}$, рекомбінація задається зазвичай виразом:

${\displaystyle R=\gamma n_{+}n_{-}}$,

де: ${\displaystyle \gamma }$ — коефіцієнт рекомбінації. Коефіцієнт рекомбінації залежить від рухливості частинок, а отже від температури.

Рекомбінація в напівпровідниках[ред. | ред. код]

При рекомбінації електронів та дірок, електрон переходить з зони провідності у валентну зону. При цьому вивільняється енергія, значення якої перевищує ширину забороненої зони. Ця енергія може передаватися або кванту світла або коливанням кристалічної ґратки. У першому випадку рекомбінацію називають випромінювальною. Вона важлива для застосування в світлових діодах. У іншому випадку рекомбінацію називають безвипромінювальною.

Рекомбінація в електролітах[ред. | ред. код]

За рахунок теплового руху іони можуть об'єднатись у молекулу.

Див. також[ред. | ред. код]

• Оже-рекомбінація
• Центр рекомбінації

Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.