Раїф Бадаві — Вікіпедія

Раїф Бадаві
араб. رائف بدوي‎
Народився 13 січня 1984(1984-01-13) (40 років)
Ель-Хубар, Саудівська Аравія
Країна  Саудівська Аравія
Діяльність Письменник, блогер, громадський активіст
Галузь блог
Знання мов арабська
Конфесія іслам
Брати, сестри Самар Бадаві
У шлюбі з Ensaf Haidard
Нагороди
Премії Премія Андрія Сахарова (2015)
Сайт raifbadawi.org

Раїф Бадаві (араб. رائف بدوي‎, нар. 13 січня 1984, Ель-Хубар, Саудівська Аравія) — саудівський письменник, блогер, дисидент, громадський активіст. Лауреат премії імені Андрія Сахарова за свободу думки 2015 року. З 2012 року перебуває у в'язниці, 2014 року засуджений до 10 років ув'язнення, 1000 ударів батогом та штрафу за образу ісламу в Інтернеті[1]. У березні 2022 року Бадаві вийшов з в'язниці, проте йому заборонено публікуватися та виїжджати за кордон[2].

Переслідування[ред. | ред. код]

Раїф Бадаві є засновником кількох вебсайтів, зокрема, Saudi Liberals та Free Saudi Liberal Network, які стали платформами для дискусій на політичні та релігійні теми.

Раїф Бадаві вперше був затриманий у березні 2008 році, однак був відпущений вже через день після допиту[3][4]. У 2009 році йому було заборонено покидати межі Саудівської Аравії, його банківські рахунки та рахунки його дружини були заморожені[3].

2012 року Раїф Бадаві був повторно затриманий поліцією через його критику релігійної політики Саудівської Аравії та за звинуваченням у віровідступництві[5]. Звинувачення ґрунтувалися на тому, що Бадаві був засновником вебсайтів, на форумах яких обговорювався іслам та релігійні діячі[3].

2013 року Бадаві був засуджений до 7 років позбавлення волі та 600 ударів батогом[4]. У 2014 році вирок було переглянуто: термін ув'язнення збільшено до 10 років, присуджено 1000 ударів батогом, які мають бути виконані протягом 20 тижнів, та штраф у розмірі 1 мільйон ріалів[5]. Крім того, протягом 10 років з моменту виходу на свободу йому забороняється користуватися електронними засобами зв'язку та виїжджати за межі країни[4]. Перші 50 ударів були публічно виконані біля мечеті у Джидді 9 січня 2015 року. За станом здоров'я тілесні покарання були відтерміновані, проте за повідомленнями ЗМІ їх може бути поновлено будь-якої миті[6].

У жовтні 2015 року Європейський парламент присудив Раїфові Бадаві премію імені Андрія Сахарова за свободу думки. Журнал Foreign Policy вніс Раїфа Бадаві до числа 100 видатних мислителів за 2015 рік[7].

11 березня 2022 року Раїф Бадаві вийшов з в'язниці, проте на нього накладені заборони на доступ до онлайн-медіа, спілкування з журналістами, а також виїзд за межі Саудівської Аравії задля воз'єднання з родиною[2].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Дитинство Раїфа Бадаві було пов'язане з містами Джидда та Ер-Ріяд; має двох рідних братів, сестру та зведеного брата[8].

З 2002 року одружений з Енсаф Хайдар[en] з якою мають трьох дітей: двох дочок і сина. Після початку кримінального переслідування Раїфа родина його жінки домагалася примусового розлучення подружжя[3]. Через погрози розправи з сім'єю Енсаф Хайдар разом із дітьми виїхала до Канади, де вони отримали політичний притулок[4].

Батько Раїфа та його брат відреклися від нього, визнавши його невіруючим[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Саудівський блогер Раїф Бадаві став лауреатом премії Сахарова. Радіо Свобода. 29 жовтня 2015. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 30 листопада 2016.
  2. ↑ а б One year after his release from prison, Saudi blogger Raif Badawi is still not free. Reporters without borders. 10 березня 2023. Процитовано 17 лютого 2024.(англ.)
  3. ↑ а б в г д Saudi Arabia: Website Editor Facing Death Penalty. Human Rights Watch. 22 грудня 2012. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 30 листопада 2016.(англ.)
  4. ↑ а б в г Raif Badawi — 2015, Saudi Arabia [Архівовано 19 грудня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  5. ↑ а б Jailed, Whipped Saudi Blogger Wins 2015 Sakharov Prize. RFE/RL. 29 жовтня 2015. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 30 листопада 2016.(англ.)
  6. ↑ Harriet Agerholm (21 жовтня 2016). Raif Badawi: Atheist Saudi blogger faces further round of lashes, supporters say. The Independent. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 30 листопада 2016.(англ.)
  7. ↑ Raif Badawi. For putting the kingdom's medieval fustice system on trial. Foreign Policy. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 30 листопада 2016.(англ.)
  8. ↑ Jane Mulkerrins (29 серпня 2015). Wife of Raif Badawi: 'All of this has taught me to be stronger'. The telegraphe. Архів оригіналу за 25 грудня 2016. Процитовано 30 листопада 2016.(англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Раїф Бадаві
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Література та бібліографія
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Мандела / Марченко (1988) • Дубчек (1989) • Чжі (1990) • Демачі (1991) • Матері площі Травня (1992) • Oslobođenje (1993) • Насрін (1994) • Зана (1995) • Вей Джиншень[pl] (1996) • Гезалі (1997) • Ругова (1998) • Гужмау (1999) • ¡Basta Ya![pl] (2000) • Пелед-Елханан / Газаві / Камвеньо (2001) • Пая (2002) • Аннан / ООН (2003) • Білоруська асоціація журналістів (2004) • Жінки в білому / Репортери без кордонів / Ібрагім (2005) • Мілінкевич (2006) • Осман (2007) • Ху Цзя (2008) • Меморіал / Орлов / Ковальов / Алексєєва (2009) • Фаріньяс (2010) • Махфуз / Сенуссі / Зейтуне / Ферзат / Буазізі (2011) • Сотуде / Панагі (2012) • Юсафзай (2013) • Муквеге (2014) • Бадаві (2015) • Мурад / Башар (2016) • Венесуельська демократична опозиція: Хуліо Борхес / Леопольдо Лопес / Антоніо Ледесма / Даніель Себальос[es] / Йон Гойкоечеа[es] / Лорент Салех[es] / Альфредо Рамос[es] / Андреа Гонсалес (2017) • Сенцов (2018) • Тохті (2019) • Білоруська демократична опозиція (2020) • Навальний (2021) • Хоробрий український народ (2022) • Аміні (2023)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Раїф_Бадаві&oldid=42340141