Рапопорт Яків Давидович — Вікіпедія

Рапопорт Яків Давидович
Народився 12 жовтня 1898(1898-10-12)
Рига, Російська імперія
Помер 1 липня 1962(1962-07-01) (63 роки)
Москва, СРСР
Діяльність воєначальник
Військове звання генерал-майор
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора
Почесний співробітник держбезпеки

Яків Давидович Рапопорт (12 жовтня 1898(1898-10-12), Рига — 1 липня 1962(1962-07-01), Москва) — діяч ВНК-ОДПУ-НКВС-МДБ, генерал-майор. Один з організаторів червоного терору в Воронезькій губернії, організатор сталінських репресій як керівник кількох великих будівництв з використанням рабської праці радянських в'язнів, заступник начальника ГУЛАГ ОГПУ-НКВД з 1930 по 1939 рік. Після Другої світової війни керував кількома великими будівництвами в Сибіру.

Дати з біографії[ред. | ред. код]

  • З 1924 особуповноважений 2-го відділу Економічного управління ОДПУ
  • З 1925 помічник начальника 2-го відділу Економічного управління ОДПУ
  • З 1926 начальник 4-го відділу Економічного управління ОДПУ
  • З 1930 начальник Виробничо-економічного відділу Управління таборами ОГПУ, помічник начальника ГУЛАГу ОГПУ
  • У 1932–1939 заступник начальника ГУЛАГу ОГПУ-НКВД
  • З листопада 1931 заступник начальника Білбалтлагу ОГПУ
  • з жовтня 1932 заступник начальника будівництва каналу «Москва-Волга» ОГПУ
  • З лютого 1933 начальник Дмитровлагу ОГПУ, з серпня начальник Білбалтлагу ОГПУ
  • З вересня 1935 начальник будівництва Рибінського і Углицького гідровузлів НКВД
  • З грудня 1935 начальник Волзького ВТТ
  • З вересня 1940 начальник Головного управління таборів гідротехнічного будівництва (Главгидростроя) НКВС СРСР
  • З серпня 1941 1-й заступник начальника Головного управління оборонних робіт НКВС, з жовтня заступник начальника Головпромбуду НКВС СРСР
  • З січня 1942 начальник Тагілбуду НКВС
  • З квітня 1944 начальник Челябметалургбуду НКВС
  • З жовтня 1946 начальник будуправління № 859 МВС (Челябінська область)
  • З листопада 1947 начальник Головгідробуду МВС СРСР
  • З січня 1949 начальник Головгідроволгодонбуду МВС СРСР
  • З жовтня 1952 до березня 1953 начальник Головгідроволгобалтбуду МВС СРСР та начальник Управління Волго-Балтійського ВТТ МВС
  • Потім начальник Головрічбуду Міністерства будівництва СРСР
  • Звільнений у запас МВС в 1956 році. Працював заступником директора інституту «Гідропроект».

Звання[ред. | ред. код]

  • майор ГБ 05.12.35;
  • ст. майор ГБ 11.09.40;
  • генерал-майор інж.-техн. служби 22.02.43.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • знак «Почесний працівник ВЧК-ГПУ (V)» 1929;
  • знак «Почесний працівник ВЧК-ГПУ (XV)» 1932;
  • орден Леніна 1933;
  • орден Леніна 21.02.42;
  • орден Червоного Прапора 29.04.43.

Посилання[ред. | ред. код]