РПГ-26 «Аглень» — Вікіпедія

РПГ-26

РПГ-26 в музеї
Тип Протитанкова реактивна граната
Походження СРСР СРСР
Історія використання
На озброєнні 1985 — нині
Оператори Росія,
Йорданія,
Придністров'я
Війни Російсько-українська війна (з 2014)
Характеристики
Вага 2.9 кг
Довжина 77 см
Довжина ствола 770 мм

Калібр 72.5 мм
Дальність вогню
Ефективна 250 м

РПГ-26 «Аглень» у Вікісховищі

РПГ-26 «Аглень» (індекс ГРАУ — 6Г19) — радянська реактивна протитанкова граната, розроблена НВО «Базальт» на зміну РПГ-22 «Нетто», для підвищення бойових можливостей мотострілецьких, повітряно-десантних та інших підрозділів. В 1985 році взята на озброєння радянською армією.

В РПГ-26 втілено можливість зворотнього переведення з бойового положення в похідне (в попередніх моделях — РПГ-18 та РПГ-22 — якщо граната переведена в бойове положення, то обов'язково слід зробити постріл, оскільки перевести назад у похідне положення було неможливим).

Окрім того, в порівнянні з РПГ-22 збільшено бронепробивність, початкову швидкість (а, відповідно, і відстань прямого пострілу, хоч і не значно), а час переведення в бойове положення скоротився вдвічі. При цьому вага гранатомета зросла на 200 грамів.

Історія[ред. | ред. код]

За результатами польових випробувань граната РПГ-26 «Аглень» у 1985 році прийнята на озброєння Радянської Армії замість РПГ-22 «Нетто».

Гранатомет одноразового застосування, призначений для боротьби з танками, бойовими машинами піхоти, самохідними артилерійськими установками та іншими броньованими об'єктами противника. Крім того, реактивна протитанкова граната може застосовуватися для знищення живої сили супротивника, що знаходиться в укриттях, а також у спорудах міського типу.

При проєктуванні РПГ-26 передбачалося реалізувати ряд нових технічних рішень, що дозволило б створити зі склопластику однотрубні пускові пристрої без насадки, замінити металеві кришки гумовими, забезпечити можливість переведення системи з похідного положення у бойове і назад і підвищити потужність дії гранати. Система мала замінити РПГ-22.

У 1982 році гранату РПГ-26 надали для проведення попередніх випробувань, а в 1983 році — для проведення польових випробувань, які були завершені в лютому 1984 року.

РПГ-26 (друга знизу) із подібним радянськими озброєнням: РПВ «Джміль», РПГ-22, РПГ-18

Пусковий пристрій являє собою тонкостінну трубу, виготовлену з того ж склопластику, що і труби РПГ-18 і РПГ-22.

Запобіжна стійка ПСМ призначена для зведення ударного механізму (стійка піднята вгору) і постановки його на запобіжник (стійка опущена вниз). Крім того, запобіжна стійка є одночасно і деталлю прицільного пристосування — на ній встановлений діоптр. Прицільне пристосування пускового пристрою складається з мушки і діоптра. На мушці є прицільні марки, позначені цифрами «5», «15», «250» (для стрільби на 50, 150 і 250 метрів відповідно) і далекомірні виступи, відстані між якими відповідають проєкціям ширини танка на цих відстанях. На діоптр нанесені знаки: «-», «± 15» і «+» для введення поправок на температуру навколишнього повітря нижче −15 С°, від −15 С° до +15 С° і вище 15 С°. Для стрільби в умовах обмеженої видимості або з підсвічуванням цілі освітлювальними засобами прицільне пристосування має виступ на мушці і виріз на запобіжній стійці.

Для здійснення пострілу «Аглень» необхідно встановити на плече і привести в бойовий стан, для чого повернути мушку вгору до упору, висмикнути з ПСМ чеку і підняти запобіжну стійку догори до упору. Переведення РПГ-26 з бойового стану на похідний здійснюється в зворотній послідовності.

Необхідно особливо відзначити, що час переводу із похідного стану в бойовий у РПГ-26, в порівнянні з РПГ-22 скоротився майже удвічі, що, у свою чергу, підвищило бойову ефективність застосування РПГ-26. Для здійснення пострілу необхідно прицілитися і натиснути на спусковий важіль (шептало). Граната ПГ-26 за принципом будови аналогічна гранаті ПГ-22, але має підвищену потужність дії за рахунок поліпшеної конструкції кумулятивного вузла головної частини. Реактивний заряд двигуна — з пороху марки 7/1 ТР В/А.

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Слов'янська міська рада під контролем осіб із РПГ-26

Під час проведення антитерористичної операції на сході України, Міністерством оборони України виявлені використані контейнери-пускові установки РПГ-26, по одній одиниці, біля блок-постів проросійських бойовиків. За попередніми результатами експертних досліджень, що їх наводять в Міноборони, враховуючи номери РПГ-26 (254-1-93, де 254 — завод виробник, 1 — номер партії, 93 — рік випуску), встановлено, що на обліку в Збройних Силах України РПГ-26 1993 року випуску не перебувають. За даними Міністерства оборони зокрема і цими гранатами були обстріляні позиції українських військових[1].

Контейнери від РПГ-26 були також знайдені на місці засідки російських терористів на околиці села Маячка, під Краматорськом в якій загинуло 6 десантників, 9 отримали поранення та контузії. Також були знайдені контейнери від РПГ-22 та гільзи від снайперських гвинтівок[2].

21 травня 2014 ЗМІ повідомили, що напередодні затримано двох диверсантів, при затриманні у бойовиків вилучили 2 одиниці РПГ-26, 2 одиниці РПГ-7В, автомат АК-74 з підствольним гранатометом, набої до автомата Калашникова, гранати для підствольного гранатомета. Затримані дали свідчення про свою діяльність, яка направлена на дестабілізацію ситуації у східних областях України[3][4].

На озброєнні[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Міноборони: На Донеччині проросійські терористи отримують зброю з-за кордону. 5 канал. 10 травня 2014.
  2. На місці засідки терористів під Краматорськом виявлено заздалегідь обладнані позиції, контейнери від гранатометів «Муха», гільзи від снайперських гвинтівок. Міністерство Оборони України. 13 травня 2014. Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 14 травня 2014.
  3. а б Силовики "розкололи" двох окупантських розвідників. УкрІнформ. 21 травня 2014. Архів оригіналу за 28 травня 2014. Процитовано 21 травня 2014.
  4. Військові затримали російських диверсантів з ПЗРК та РПГ. УНІАН. 21 травня 2014.
  5. The Military Balance 2004–2005.p.128

Література[ред. | ред. код]

  • Каталог «Оружие России». — Т. 1. — М., 1997.
  • Коллектив (1993). Руководство по реактивной противотанковой гранате РПГ-26. Военное Издательство. с. 65.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]