РНК-полімераза II — Вікіпедія

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (березень 2016)
РНК-полімераза II дріжджів Saccharomyces cerevisiae; показані всі 12 субодиниць.[1]

РНК-полімераза II (RNAP II або Pol II) — еукаріотичний ензим, що грає центральну роль у процесі транскрипції протеїн-кодуючих генів. Використовуючи геномну ДНК як шаблон, РНК-полімераза ІІ синтезує прекурсор матричної РНК (мРНК), а також більшість мяРНК та мікроРНК.[2][3]

РНК-полімераза ІІ є висококонсервативним білком, чия тривимірна будова та механізм дії в головних своїх рисах не змінились від дріжджів до ссавців.[4]

РНК-полімераза ІІ дріжджів складається з 12 субодиниць, що мають сумарну молекулярну масу 550 кДа. РНК-полімераза ІІ є найбільш вивченою РНК-полімеразою. Для ініціації транскрипції за участю РНК-полімерази ІІ необхідна велика кількість допоміжних білків, головним чином факторів транскрипції. 

Субодиниці[ред. | ред. код]

«Ядро» очищеної еукаріотичної РНК-полімерази ІІ (the eukaryotic core RNA polymerase II)[5] складається з 10-12 субодиниць (12 у людини та дріжджів) та не здатне самостійно розпізнавати промоторні послідовності генів.[6] Спосіб взаємодії різних субодиниць між собою детально вивчений.[7]

RPB1-субодиниця з доменами:
зелений — RPB1-домен 1,
синій — RPB1-домен 2
пісочний — RPB1-домен 3
блактиний — RPB1-домен 4
коричневий — RPB1-домен 6
рожевий — RPB1 CTD.
  • RPB1 (ДНК-залежна РНК-полімераза субодиниця 1) — ензим, що в людському геномі кодується геном POLR2A та геном RPO21 у дріжджах. RPB1 — це найбільша субодиниця РНК-полімерази II. В поєднанні з деякими іншими субодиницями RPB1 утворює ДНК-зв'язуючий сайт полімерази — заглиблення, в якому ДНК зчитується у молекулу РНК.[8] Основними партнером по взаємодії є RPB8.[7]
    • Субодиниця RPB1 є найбільшою і містить C-кінцевий домен, що складається з великої кількості (до 52 одиниць у людини, 26 у дріжджів) семипептидних повторів Tyr1‑Ser2‑Pro3‑Thr4‑Ser5‑Pro6‑Ser7, які є критично важливими для полімеразної активності.[9] Загалом цей домен є досить еволюційно консервативним. Його модифікації, такі як фосфорилювання є важливими модифікаторами ативності полімерази. Так, при ініціації транскрипції важливим є високий рівень фосфорилювання Ser5 та низькі рівні фосфорилювання Tyr1 та Ser2, які повинні бути фосфорильовані, навпаки, для термінації транскрипції.[10]
      Також C-кінцевий домен є платформою для взаємодії з багатьма іншими білками, які беруть участь у транскрипції та процесингу РНК: у кепуванні, сплайсингу, поліаденілуванні тощо[10].
  • RPB2-субодиниця кодується геном POLR2B та є другою за величиною у комплексі РНК-полімерази ІІ. В поєднанні з як мінімум двома іншими субодиницями утворює структуру, яка підтримує контакт між ДНК-матрицею та новосинтезованою РНК в активному сайті полімерази.[11]
  • RPB3-субодиниця кодується геном POLR2C та є третьою за величиною в комплексі. Існує у вигляді гетеродимеру із субодиницею, підтримуючи архітектуру ядра полімерази. RPB3 взаємодіє з RPB1-5, 7, 10-12.[7]
  • RPB4 — четверта за величиною субодиниця, кодується геном POLR2D,[12] виконує стабілізаційні функції.
  • RPB5 — кодується геном POLR2E. В РНК-полімеразі II присутні дві такі субодиниці.[13] RPB5 безпосередньо взаємодіє з RPB1, RPB3, та RPB6.[7]
  • RPB6 кодується геном POLR2F — стабілізує положення комплексу на ДНК-матриці.[14]
  • RPB7 — кодується геном POLR2G та ймовірно грає роль в регуляції активності полімерази.[15] RPB7 взаємодіє з RPB1 та RPB5.[7]
  • RPB8 (ген POLR2H) — взаємодіє із субодиницями RPB1-3, 5, та 7.[7]
  • RPB9 — заглиблення, в яке входить ДНК-матриця і де вона зчитується (транскрибується) в РНК-продукт; утворене субодиницями RPB9 (ген POLR2I) та RPB1.
  • RPB10 — кодується геном POLR2L. Взаємодіє з субодиницями RPB1-3 та 5, а також сильно з RPB3.[7]
  • RPB11 — у людини складається з трьох менших субодиниць: POLR2J (RPB11-a), POLR2J2 (RPB11-b), та POLR2J3[16] (RPB11-c).
  • RPB12 — субодиниця взаємодіє з RPB3 та RPB12 (ген POLR2K).[7]

Утворення[ред. | ред. код]

RPB3 бере участь в ассемблінгу РНК-полімерази II.[17] Субодиниці RPB2 та RPB3 поєднуються одразу після біосинтезу складових частин полімерази.[17] Вони в свою чергу взаємодіють з RPB1.[17] RPB3, RPB5, та RPB7 взаємодіють самі з собою, утворюючи гомодимери, після чого RPB3 разом із RPB5 мають змогу об'єднати всі інші субодиниці, окрім RPB9.[7] Тільки RPB1 сильно взаємодіє з RPB5.[7] Субодиниця RPB1 контактує з RPB7, RPB10, а також деякою мірою з RPB8.[7] Як тільки RPB1 приєднується до комплексу, інші субодиниці, такі як RPB5 та RPB7, можуть також входити до його складу; в свою чергу RPB5 приєднується до RPB6 та RPB8, а RPB3 приєднується до RPB10, RPB 11, та RPB12.[7] RPB4 та RPB9 приєднуються на завершальній фазі ассемблінгу. RPB4 зв'язується з RPB7.[7]

Голоензим[ред. | ред. код]

Голоензим РНК-полімерази ІІ — це комплекс, що складається з власне полімерази, факторів транскрипції та інших регуляторних білків для ініціації транскрипції на промоторах протеїн-кодуючих генів.[6] 

Частина голоензиму має назву комплекс преініціації (the preinitiation complex), тому що саме цей комплекс білків утворюється перед початком транскрипції. Медіатор (the mediator complex) грає роль посередника між РНК-полімеразою ІІ та факторами транскрипції.

Залежність від будови хроматину[ред. | ред. код]

Активність РНК-полімерази ІІ є опосередковано залежною від локальної структури хроматину, а саме до пост-трансляційних модифікацій гістонів.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ Meyer PA, Ye P, Zhang M, Suh MH, Fu J (Jun 2006). Phasing RNA polymerase II using intrinsically bound Zn atoms: an updated structural model. Structure. 14 (6): 973—82. doi:10.1016/j.str.2006.04.003. PMID 16765890.
  2. ↑ Kornberg R (1999).
  3. ↑ Sims, R. J. 3rd; Mandal, S. S.; Reinberg, D. (June 2004).
  4. ↑ Carrie Bernecky, Franz Herzog, Wolfgang Baumeister, Jürgen M. Plitzko, Patrick Cramer. Structure of transcribing mammalian RNA polymerase II // Nature. — 2016. — Vol. 529. — P. 551–554. — DOI:10.1038/nature16482.
  5. ↑ Sawadogo M, Sentenac A (1990).
  6. ↑ а б Myer VE, Young RA (October 1998).
  7. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Acker J, de Graaff M, Cheynel I, Khazak V, Kedinger C, Vigneron M (Jul 1997).
  8. ↑ «Entrez Gene: POLR2A polymerase (RNA) II (DNA directed) polypeptide A, 220kDa». 
  9. ↑ Brickey WJ, Greenleaf AL (June 1995).
  10. ↑ а б Odil Porrua & Domenico Libri (March 2015). Transcription termination and the control of the transcriptome: why, where and how to stop. Nature reviews. Molecular cell biology. 16 (3): 190—202. doi:10.1038/nrm3943. PMID 25650800.
  11. ↑ «Entrez Gene: POLR2B polymerase (RNA) II (DNA directed) polypeptide B, 140kDa». 
  12. ↑ Khazak V, Estojak J, Cho H, Majors J, Sonoda G, Testa JR, Golemis EA (May 1998).
  13. ↑ «Entrez Gene: POLR2E polymerase (RNA) II (DNA directed) polypeptide E, 25kDa». 
  14. ↑ «Entrez Gene: POLR2F polymerase (RNA) II (DNA directed) polypeptide F». 
  15. ↑ «Entrez Gene: POLR2G polymerase (RNA) II (DNA directed) polypeptide G». 
  16. ↑ «POLR2J3 polymerase (RNA) II (DNA directed) polypeptide J3». 
  17. ↑ а б в Kolodziej PA, Young RA (Sep 1991).
Основні поняття
Центральна догма молекулярної біології
Стандартний напрямок:
«Неканонічний» напрямок:
Транскрипція
Процесинг РНК
Трансляція
Регуляція експресії генів
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=РНК-полімераза_II&oldid=31631279