Піщанка (селище) — Вікіпедія

Селище Піщанка
Країна	Україна
Область	Вінницька область
Район	Тульчинський район
Громада	Піщанська селищна громада
Код КАТОТТГ:	UA05100090010032954
Облікова картка	Піщанка
Основні дані
Засновано	1734
Статус	із 2024 року
Площа	7.47 км²
Населення	5 137 (інформація Держстату на 01.01.2022)
Густота	708.97 осіб/км²;
Поштовий індекс	24700
Телефонний код	+380 4349
Географічні координати	48°12′21″ пн. ш. 28°53′20″ сх. д. / 48.20583° пн. ш. 28.88889° сх. д. / 48.20583; 28.88889Координати: 48°12′21″ пн. ш. 28°53′20″ сх. д. / 48.20583° пн. ш. 28.88889° сх. д. / 48.20583; 28.88889
Висота над рівнем моря	232 м
Водойма	річка Хрустова
Відстань
Найближча залізнична станція:	Попелюхи
До станції:	5 км
До обл. центру:
- залізницею:	172 км
- автошляхами:	140 км
Селищна влада
Адреса	24700, Вінницька обл., Тульчинський р-н, смт Піщанка, вул. Центральна, 85
Голова селищної ради	Крижанівський Олександр Іванович
Карта
Піщанка
Піщанка
Піщанка у Вікісховищі

Піща́нка — селище в Україні, адміністративний центр Піщанської селищної громади Тульчинського району Вінницької області.

Географія[ред. | ред. код]

Селищем протікає річка Хрустова, ліва притока Кам'янки.

В околицях знаходиться ботанічний заказник місцевого значення Кукулянська дача.

Історія[ред. | ред. код]

Піща́нка — селище міського типу в Україні, адміністративний центр Піщанської тергромади.

За адміністративним поділом 16 – 18 ст. – Піщанка підпорядковувалася Брацлавському повіту на Поділлі;

В історичних джерелах вона вперше згадується у 1734 році під назвою Піщана. Через 50 років село стало називатись Піщанкою.

З 1793 року містечко увійшло до Ямпільського повіту;

З 1812 року – входить до Ольгопільського повіту Подільської губернії;

З 1923 року – стає центром Піщанського району, Тульчинського округу;

З 1962 року – приєднано до Крижополя;

З 22 грудня 1966 року – відновлено статус районного центру Піщанського району, Вінницької області;

17 липня 2020 року – ліквідовано Піщанський район. Селище стає центром Піщанської територіальної громади Тульчинського району Вінницької області.

Походження назви населеного пункту[ред. | ред. код]

Існує 2 версії походження назви селища. За першою – назва походить від легких піщаних ґрунтів, на яких добре ростуть коренеплоди та баштанні рослини.

Втім, за одним з переказів, назва селища походить від слова «писк», «пищати». У далеку давнину тут, у густому лісі, переховувалися жінки з дітьми від набігів кочівників, втікачі з турецької неволі, а також знедолені знущаннями кріпаки, їх виловлювали й жорстоко катували. Жіночий та дитячий плач сповнював ліс. Кати назвали цей плач писком. Так і прижилося це слово до місцевості, а пізніше й до села. Першим поселився тут український козак Квітка.

15 серпня 1919 р. у бою проти комуно-московських військ за Піщанку було тяжко поранено командира 7-го Синього полку 3-ї Залізної дивізії Армії УНР Олександра Вишнівського.

У селищі діє Піщанський краєзнавчий музей.

Релігія[ред. | ред. код]

Перша церква Свято-Успінська збудована у 1747 р. – дерев’яна тісна; розібрана у 1855 р. Нова церква збудована у 1848 – 1855 рр. – цегляна п’ятиверха, дах залізний, з окремою цегляною дзвіницею. Довжина 12 саж. (25.6 м), ширина 8 саж. (17 м), висота 16 саж. (34 м)

Також відома церква Різдва Христа з 1778 року, яку перетворено з уніатської (греко-католицької) на православну в 1794 р. Нова споруда 1853 р.

Найновіша церква побудована з червоної цегли в 2011 році на кошти інвесторів. Вона має 2 куполи. Знаходиться на центральній вулиці, біля школи і за меморіалом слави повз якого і проходить доріжка до центрального входу. В церкві знаходиться багато ікон. Туди приходять віруючі з усього селища. Там є церковний хор і також працює недільна школа, де люди дізнаються про церковне життя та звичаї.

Транспорт[ред. | ред. код]

За 5 км розташовується станція Попелюхи. Курсують електропоїзди приміського сполучення Одеса-Вапнярка і Жмеринка-Попелюхи. Пасажирські поїзди не зупиняються, тому на них необхідно сідати на сусідній станції Рудниця (що за 10 км від Піщанки), або ж їхати з Попелюх електричкою до Вапнярки чи Жмеринки, і вже там сідати на поїзд.

Автодорога до обласного центру проходить автошляхом Р08.

Персоналії[ред. | ред. код]

Народилися:

• Юлія Рябчинська — олімпійська чемпіонка мюнхенської Олімпіади у веслуванні на байдарці.
• Савицький Костянтин Амосович — заслужений діяч наук УРСР, знавець виведення гречки,
• Харжевський Володимир Степанович — писар штабу 1-ї бригади 4-ї Київської дивізії Армії УНР, Герой Другого Зимового походу.

Помер:

• доктор права, командир І-го артполку Української Галицької Армії Ярослав Воєвідка

Культура[ред. | ред. код]

У селі працює будинок культури та краєзнавчий музей. Виступає хор «Діброва» та народний вокально-інструментальний ансамбль «Лаври» під керівництвом Федіра Івановича Ущаповського.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

• Кукулянська дача — ботанічний заказник місцевого значення.

Галерея[ред. | ред. код]

• 
  В'їзд до Піщанки
• 
  Панорама
• 
  Будівля райдержадміністрації
• 
  Місце, де раніше стояв пам'ятник Леніну
• 
  Школа-ліцей
• 
  Школа-гімназія
• 
  Сквер відпочинку
• 
  Універмаг
• 
  Музична школа імені Павла Муравського (раніше штаб Г.І. Котовського)
• 
  У спортивній школі
• 
  Дідур Іван Михайлович разом з юними футболістами секції «Юний динамівець»
• 
  Стадіон
• 
  Будинок культури
• 
  Меморіальний комплекс
• 
  Могила Юлії Рябчинської на кладовищі
• 
  Пам'ятник М.Ф. Підгаєцькому
• 
  Пам'ятник ліквідаторам та жертвам аварії на ЧАЕС
• 
  Фонтан
• 
  У центрі
• 
  Кафе
• 
  Лікарня
• 
  Меморіальна дошка лікарю Ц.В. Брояці на буділі лікарні
• 
  Спецшкола-інтернат
• 
  Околиця Піщанки

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

• Вирський Д. С. Піщанка // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 264. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.

Література[ред. | ред. код]

• П.Ф. Гальчинський, В.І. Герасимчук, В.П. Щетинін. Піща́нка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.506-514

Посилання[ред. | ред. код]

• Погода у Піщанці
• Піщанка — Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)
• http://ukrssr.com.ua/vinn/pishhanskiy/pishhanka-pishhanskiy
• Облікова картка ВРУ^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• maplandia
• Сайт Піщанки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Піщанка (селище)

п о р Населені пункти Піщанського району Смт Піщанка • Рудниця Селища Козацьке • Миколаївка • Палійове • Попелюхи • П'ятихатка • Трудове • Чабанове • Червона Поляна Села Болган • Брохвичі • Верхня Слобідка • Гонорівка • Городище • Грабарівка • Дмитрашківка • Затишне • Калинівка • Козлівка • Кукули • Миролюбівка • Рибки • Рудницьке • Ставки • Студена • Трибусівка • Чорномин • Яворівка

Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.