Пітчук Марта Олегівна — Вікіпедія

Марта Олегівна Пітчук (Бельмега)
Мурали Марти Пітчук та Юрія Пітчука на залізничному віадуку у Ворохті
Народження 19 лютого 1993(1993-02-19) (31 рік)
м. Івано-Франківськ
Національність українка
Країна Україна Україна
Жанр Монументальний живопис, мурал, стіно́пис
Напрямок монументально-декоративний живопис

Марта Олегівна Пітчук (Бельмега) (нар. 19 лютого 1993(19930219), Івано-Франківськ) — українська художниця, авторка муралів у Івано-Франківську, Чернівцях та Стрию, а також на віадуку у Ворохті.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 19 лютого 1993 року в Івано-Франківську.

У 2014 році здобула фах художника з монументально-декоративного живопису в Косівському інституті прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв, у 2015 році — фах художника-ілюстратора в Українській академії друкарства у Львові[1].

Творчість[ред. | ред. код]

Втілює образ сакральної ляльки-мотанки, яка є символом родової пам'яті[2]. Історія малювання мотанок почалася з того, що у старій хаті знайшла традиційний гуцульський головний убір — чільце. Усі картини Пітчук написані на чорному тлі, це надає їм більшого контрасту й динамічності. «Техніку на висвітлення зображення запозичила з темперного іконопису. Рух мазків циклічно закручує полотно, акцентує на основних елементах. На полотнах передані вітер, непокірність як відбиток характеру зображеної жінки. Кожен образ — вольовий, гордий, заглиблений у себе», — зазначає художниця[3].

У героїнь серії «Мотанки» закриті лиця, але насправді кожна має обличчя — з повіками, зіницями. Готовий портрет авторка закриває — щоб «мотанка мала душу, характер, навіть якщо його не видно». У картинах серії «Мотанки» — Гуцульщина, Західне Поділля з борщівською вишивкою. Буковина — у сорочці Заставнівського району Чернівецької області. На картинах багато яскравих квітів. На мотанці з Полтавщини зобразила вишите дерево життя, що наполовину ожило. Це жінка, яка переростає в рушник. На одній частині — пташка, квіти. А на другій квіти розцвіли, пташка збирається летіти.

Із чоловіком, художником Юрієм Пітчуком, працює над муралами. Перший мурал — на честь видатного українського актора Івана Миколайчука — намалювали в 2016 році в Івано-Франківську, на вулиці його імені. Серед спільних робіт також розпис опори австрійського віадука у Ворохті на Прикарпатті. Мальовані фігури гуцулів нанесли на його бетонні частини, не зачіпаючи живого каменю[4]. Художниця працювала над сценографією для театральних вистав у Івано-Франківську. Досліджує традиційний український одяг та головні убори. До дня вишиванки було створено відповідний мурал у Чернівцях[5].

Міжнародне визнання[ред. | ред. код]

Її твори зберігаються у приватних колекціях Англії, Німеччини, Чехії, Італії, Аргентини, США, Канади[6].

Панорама муралу у Ворохті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Марта Пітчук — «Місія моїх картин — надихати й спонукати глядача захоплюватися власним корінням», Персона, 10.10.2020
  2. «Мотанка» – виставка живопису Марти Пітчук Бельмеги в Івано-Франківську. YouTube. Суспільне Карпати. 2 липня 2017. Процитовано 6 червня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. Обличчя прописую повністю, а потім його закриваю — аби мотанка мала душу, — франківська художниця Марта Пітчук про свої унікальні роботи // https://versii.if.ua/novunu/oblichchya-propisuyu-povnistyu-a-potim-yogo-zakrivayu-abi-motanka-mala-dushu-frankivska-hudozhnitsya-marta-pitchuk-pro-svoyi-unikalni-roboti/
  4. Франківське подружжя художників — Юрій Пітчук та Марта Бельмега-Пітчук — створили два стінописи на старовинному кам'яному віадуку у Ворохті, Курс (Івано-Франківськ), 08.08.2017
  5. Як франківські художники створювали мурал у Чернівцях до Дня вишиванки, Суспільне ТБ, 21.05.2020
  6. М. О. Пітчук, Кращий художник, 2020

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]