French
DeutschПіпін III Короткий — Вікіпедія
| Піпін III Короткий лат. Pippinus Brevis фр. Pépin le Bref | |
|---|---|
 | |
| Король франків | |
| Правління | 751-768 |
| Попередник | Хільдерік III |
| Наступник | Карл I Великий Карломан I |
| Інші титули | Король Бургундії |
| Біографічні дані | |
| Народження | 714 Льєж, Франкське королівство[1] |
| Смерть | 24 вересня 768 Сен-Дені[2] |
| Поховання | Абатство Сен-Дені |
| Дружина | Бертрада Лаонська |
| Діти | Карл, Карломан |
| Династія | Каролінги |
| Батько | Карл Мартел |
| Мати | Хротруда |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Піпін ІІІ Короткий (фр. Pépin le Bref; 714 — 24 вересня 768) — король франків із династії Каролінгів, батько Карла I Великого. 741 року Піпін із братом Карломаном успадкували від батька Карла Мартела мажордомство, що в ті часи означало фактичне правління франками. Піпін, заручившись згодою папи Захарія, повалив останнього короля з династії Меровінгів, і з 751 року посів трон.
Піпіна Короткого називали також Піпіном III, оскільки його діда й діда його діда теж звали Піпіном: Піпін Герістальський та Піпін Ланденський, відповідно.
Відомий також «дар Піпіна» — коли 756 року франкський король Піпін III звільнив Равенну від лангобардів та допоміг Папі Римському стати світським правителем держави в серединній Італії, до якої входив Рим. У політичному плані Папа перебував під захистом франкських королів.
Перші роки правління[ред. | ред. код]
Після поділу з братом Карломаном батьківської спадщини отримав більшу частину Нейстрії, Бургундію, Прованс і досить гіпотетичний контроль над Аквітанією.
Ледь Карл Мартел був похований в абатстві Сен-Дені, як почалися смути й війни. Кровний брат королів, Грифон, що перебував під впливом своєї матері Свангільди, опанував Ланом і зажадав собі рівної частки з братами. Карломан і Піпін пішли на нього війною, відняли ті крихти, що він отримав з волі батька, і помістили Грифона в Арденнський замок.
Слідом за тим брати повинні були вести важку війну проти відпалих від них аквітанців, баварців і алеманів. 742 року вони виступили в похід проти аквітанського герцога Гунольда, спустошили країну на південь від Луари, зруйнували Лош, але марно намагалися заволодіти Буржом. Звідти вони пішли в Алеманію і дійшли до берегів Дунаю, всюди вимагаючи данини й заручників. Через те, що вороги звинувачували синів Мартела в тому, що вони відібрали владу у законної династії, Піпін і Карломан у 742 році звели на престол одного з Меровінгів, Хільдеріка III, не давши йому, втім, ніякої реальної влади.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 181–185. — ISBN 978-2-9501509-3-6
- ↑ http://encyclopedia.kids.net.au/page/st/St._Denis_Basilica
Посилання[ред. | ред. код]
- Pippin III. на сайті genealogie-mittelalter.de
- Urkunde Pippins für Kloster Fulda, 760 — фото з архіву зображень давніх грамот Марбурзького університету
| Попередник Хільдерік III |  | Король франків 751-768 | | Наступник Карл I Великий Карломан I |
| |||||||||||||||||||||||
 | Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2017) |