Піонер-10 — Вікіпедія

Піонер 10
	Загальний вигляд
Основні параметри
Повна назва	Pioneer 10
Організація	NASA Ames Research Center
Проліт	Юпітер, зовнішня Сонячна система
Ракета-носій	Атлас SLV-3D / Центавр AC-30
Технічні параметри
Маса	258,5 кг
Розміри	висота: 2,9 м ; макс. поперечний розмір: 2,75 м
Потужність	155 Вт (під час запуску)

«Піонер-10» (англ. Pioneer 10, Pioneer F) — американський космічний зонд NASA, призначений головним чином для вивчення Юпітера. Це був перший апарат, що розігнався до третьої космічної швидкості, пролетів повз Юпітер і сфотографував його. Апарат-близнюк «Піонер-11» досліджував також Сатурн.

Кількома роками пізніше вони полишили межі Сонячної системи, виконавши різні наукові завдання^[1].

Про апарат[ред. | ред. код]

Схема польоту

Рух у системі Юпітера

Маса апарата — 260 кг, в тому числі 30 кг наукових приладів; висота — 2,9 м, максимальний поперечний діаметр (відбивач антени) — 2,75 м.

Запущений 3 березня 1972 року ракетою-носієм Атлас-Центавр із мису Канаверал. Першим перетнув пояс астероїдів (1972-1973). Досліджував та фотографував Юпітер упродовж 1973 року. Найтісніше зближення з планетою відбулося 4 грудня 1973 — 132 252 км (поблизу зовнішнього краю головного кільця Юпітера та орбіт його внутрішніх супутників).

«Піонер-10» досліджував пояс астероїдів, систему Юпітера, сонячний вітер, космічні промені, а потім околиці Сонячної системи та геліосферу.

Зв'язок із ним було втрачено 23 січня 2003 року через обмеження потужності радіопередавача на відстані 82 а. о. (12.23 млрд км) від Землі.

Пластинка «Піонера»[ред. | ред. код]

Докладніше: Пластинки «Піонера»

Пластинка з анодованого алюмінію на борту Піонера-10

На борту «Піонера-10», як і «Піонера-11», було відправлено послання до позаземних цивілізацій, створене Карлом Саганом і записане на пластинці з анодованого алюмінію розміром 220 × 152 мм. На ній зображені:

молекула нейтрального водню;
чоловіча та жіноча фігури на фоні контурів «Піонера»;
положення Сонця відносно центру Галактики та чотирнадцяти пульсарів;
схематичне зображення планет Сонячної системи та траєкторія «Піонера-10» відносно них.

Науковці, які працюють у мережі далекого космічного зв'язку НАСА вважають, що сигнали, які також були надіслані з «Піонера 10» в далекий космос, могли досягти мертвої зірки, відомої як білий карлик та яка розташована від Землі на відстані 27 світлових років. Якщо розумна форма позаземного життя поблизу цієї зірки існує, то зворотній сигнал досягне Землі лише 2029 року^[2].

«Піонер-10» в українському кінематографі[ред. | ред. код]

На фантастичні ідеї братів-сценаристів Артема та Олександра Хакало, що зняли фільм «Вторгнення», наштовхнули реальні події в історії космічних досліджень. Саме «Піонер-10», за сюжетом фільму, залетів на планету рутоїнів, які вивчили інформацію про Землю і розробили план її загарбання^[3].

Галерея[ред. | ред. код]

Апарат перед запуском
Запуск «Піонера-10».
Схема будови «Піонера-10»
Знімок Юпітера, зроблений «Піонером-10»

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Дослідження космосу. Виявлення будь-якого життя^{[недоступне посилання з липня 2019]}
↑ Іншопланетяни зв’яжуться із людством не раніше 2029 року: пояснення вчених. 27.04.2023, 16:20
↑ Громадсько-політичне видання «Прес-Центр». Стаття Сергія Моглико від 30.12.2009: «Вторгнення»: як інопланетні монстри захопили Черкаси. Архів оригіналу за 04.03.2016. Процитовано 03.02.2010.

Посилання[ред. | ред. код]

Pioneer 10. NASA Space Science Data Coordinated Archive. 12 лютого 2016. Архів оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 2 березня 2016.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Піонер-10

[1] Дослідження космосу. Виявлення будь-якого життя^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[2] Іншопланетяни зв’яжуться із людством не раніше 2029 року: пояснення вчених. 27.04.2023, 16:20

[3] Громадсько-політичне видання «Прес-Центр». Стаття Сергія Моглико від 30.12.2009: «Вторгнення»: як інопланетні монстри захопили Черкаси. Архів оригіналу за 04.03.2016. Процитовано 03.02.2010.

[1]

[2]

[3]