Пул (розмінна монета) — Вікіпедія

Пул (рос. пуло, араб. پول‎) — розмінна монета ряду Євразійських країн, яка карбувалася починаючи з XIII ст. Пули карбувалися у Золотій Орді, Афганістані, Бухарському, Кокандійському, Джунгарському та Кримському ханствах. З середини XIV до середини XVI ст. пули карбувалися на територіях князівств Північно-Східної Русі, і навіть Галичини (львівський пул). На сьогодні грошова одиниця Ботсвани та розрахункова одиниця в Афганістані[1].

Версії походження назви[ред. | ред. код]

Припускається, що перський варіант слова пул (араб. پول‎) походить з дав.-гр. ὀβολός («обол»)[2]. Також існують російські версії походження назви слова — «пуло». За версією російського дослідника Орєшнікова А. В. слово «пуло» дослівно означало як «луска риби». Можливо саме за цим варіантом тонкі неправильної форми монети часто називали «лусочка» (рос. чешуйка)[3]. За версією Михайлова В. назва «пуло» виникла від слова «плювки», так як мідні монети були переважно маленьких розмірів і їх часто ховали за щокою[4]. За версією Спаського І. Г. походження назви «пуло» від слова «фоліс» — мішечки з певною кількістю монет в Римській імперії[5].

Пули Золотої орди[ред. | ред. код]

Докладніше: Монети Золотої Орди

Чаґатайський улус[ред. | ред. код]

Основна стаття Монети середньовічного Казахстану

Чаґайський улус. Пул карбований у Худжанді 1290 року

У 1225 році, незадовго до своєї смерті, він передав західні землі Центральної Азії своєму другому синові Чаґатаю, який заснував державу, відому під назвою Чагатайський улус. У 1271—1272 роках Масуд-Беком була проведена грошова реформа, згідно якої мідні посріблені дирхами були замінені на повноцінні срібні. Бл. середини 70-х років XIII ст. виникла потреба в дрібній розмінній монеті — пулах (фулуси, фельси). Мідні пули, в різні часи, карбувалися в центральних містах улусу — Самарканді, Бухарі, Ташкенті, Отрарі, Алматі, Кашгарі та ін. А також на підконтрольваних територіях в певні періоди Мавераннахру, Могулістану та східного Хорасану. Майже на всіх монетах Чаґатайського улусу карбувалася ханська тамга[6].

Мухшинський улус[ред. | ред. код]

Докладніше: Монети Мухшинського улусу Золотої Орди
Анонімний пул Мухші. 1362 (744 р. Г.) рік

Пули Мукшинського улусу карбувалися на трьох монетних дворах, в його основних центрах — в Укеці, Мухші та Базджині. Пули Укеку карбувалися з перервами в 1276—1340 роки. В Мухші виготовлялися пули в 1317—1362 роки. Базджина відомий лише один тип пулів карбований в 1353 році[7].

Булгарський улус[ред. | ред. код]

Докладніше: Монети Булгарського улусу Золотої Орди
Пул із серії «решітка щастя». Кінець ХІІІ ст.

Карбування пулів Булгарського улусу Золотої Орди відбувалося переважно на монетному дворі в Білярі. Період карбування — 60-ті роки ХІІІ ст. по 90-ті роки XIV ст. Вага мідних пулів у різні періоди карбування коливалась від 1,0 до 8 гр. в різні періоди карбування. Мідні пули розділяються на 4 типи:

  • 1) Серія мідних пулів «решітка щастя» / карбування Булгару
  • 2) На аверсі тамга Бату-хана в трикутнику, на реверсі надписи: «в добрий час. Новий пул». Період карбування 690—734 р. Х.[8]
  • 3) мідні пули з тамгою Бату-хана в 6-кутній зірці, поміж проміння дата. На реверсві надпис «пул Булгару». Час карбування 1333/34 (734 р. Х.)[9]
  • 4) Анепіграфна монета з зображенням звіра, риб, квітки, сонця та ін. на аверсі. На всіх монетах Булгару карбувалася двозубцева тамга Бату-хана. Карбувалися на початку XIV ст. і до 30-х років[10].

Пули Хорезму[ред. | ред. код]

Докладніше: Монети Хорезму (період Золотої Орди)
Карбувана в Хорезмі. Мідний пул часів Абдулах-хана 1370 року

Перші мідні пули Хорезму почали карбуватися за часів хана Токти у 1209 році. Середня вага пулів — 0,8-2,2 гр[11]. За часів правління Джанібека почали карбуватися пули зі збільшеною вагою. Дослідники умовно розділили їх на фракції: 1½ (2,9 гр. та були відповідними до 3⁄5 вагових шаїри) та 2 пули (Вага бл. 4 гр. відповідні до 4⁄5 шаїрів). В 1355 році карбувалися потрійні пули (вага бл. 6 гр. відповідні до 6⁄5 шаїрів) із зображенням сонця, на фоні якого стоїть лев[12]. За часів правління Бердібека карбувалися монети в 1 та 1½ пули. З 1365 (764 р. Г.) року і до 1391 року всі типи пулів почали карбуватися анонімно. В 1369 році карбувалися монети з умовним номіналом в 4 пули (Вага 10 гр.)[13][14].

Пули Ногайського улусу[ред. | ред. код]

Докладніше: Монети Ногайського улусу
Карбування у Сакчі. Пул. Ногай 1291 (690 р. Г) рік

Мідні пули Ногайського улусу (фуллери, або фоллери) почали карбуватися беклярбеком Ногаєм в першій половині 70-х років XIII ст. у місті Сакча. У 1300-х роках, після смерті Ногая, улус припиняє своє існування. Сакча недовгий період знаходиться в управлінні сина Ногая Чака (1273—1301/2), під керуванням Токти-хана (1291—1312). З 1301 року, після смерті Чака, хани не ставляли своїх намісників — територія управлялася самостійно. В першому десятилітті XIV ст. місто Сакча було доєднано до територій Кримського улусу[15]. Перші мідні монети почали карбуватися з 1273 року наслідуючи візантійські мідні монети під сюзеренітетом Ногая. У 1286—1296, 1301—1313 роках карбувалися срібні та мідні монети ханів Улус Джучі. У 1310—1313 роках карбувалися мідні монети генуезької синьйорії. У другому десятилітті XIV в. мідна емісія «синьйорії за візантійською традицією» під сюзеренітетом золотоординського хана та мідні імітації монет джучидів і ногайців[16].

Пули Орда-Базару[ред. | ред. код]

Пул Орда-Базару. XV ст.

Пули Кримського півострова[ред. | ред. код]

Докладніше: Монети Криму та Пули Кримського улус-юрта Золотої Орди
Кримський улус-юрт Золотої Орди. Мідний пул Тута-Менгу (1282—1287)

Карбування мідних пулів Кримського півострова можна розділити на 3 етапи:

1 етап. Золотоординське карбування пулів у Солхаті[ред. | ред. код]

Мідні пули Кримського улус-юрта Золотої Орди почали карбуватися за часів правління золотоординського хана Берке (1257—1266) і припинилися за часів правління хана Тохтамиша. Середня вага пулів складала 1,5-3,4 гр. Діаметр 16-21 мм. 48 пулів прирівнювалися до 1 бариката (йармак, пізніше йармак замінився дирхемом)[17].

2 етап. Генуезьке карбування в Кефі за часів Золотої орди[ред. | ред. код]

На мідних пулах Генуезького карбування банком Святого Георгія у Кефі надкарбовувався герб Генуезької республіки — брама з трьома вежами. В основному це були анонімні пули часів правління Узбек-хана (1320—1339). Період перебування в обігу — 20-50 роки XV ст. На реверсі тамга Бату. На деяких пулах карбувалося зображення в чотирикутнику, або натомість тамги карбувався геометричний орнамент. Відомі також пули зі збереженим надписом навколо тамги: «Допомога Миру та Віри». Вага — 1,15-2,85 гр.[18][19][20].

3 етап. Ханське карбування на початку утворення Кримського ханства[ред. | ред. код]

У У 1453, 1462 рр. (858, 867 р. Х.) засновник Кримського ханства Хаджі I на монетному дворі Кирк-Ору почав карбувати мідні пули з тамгою роду Ґераїв. На аверсі монет позначалося ім'я хана: «Верховний султан Хаджі Ґерай»[21]. У 1462 році мідні пули карбуються також і на монетному дворі у Солхаті[22].За часів правління хана Нур-Девлета карбується нова розмінна монета на зміну пулам — мідний манґір[23].

Пули удільних князівств Північно-Східної Русі[ред. | ред. код]

Докладніше: Пули удільних князівств Північно-Східної Русі
Пуло Московського улусу. XV ст.

мідні розмінні монети, які карбувалися наприкінці XIV — початку XVI століть наслідуючи спочатку дрібні монети Золотої Орди. Пуло карбувався в Городенському, Тверському, Рязанському та інших удільних князівствах Московського улусу Золотої Орди. На місцевих пулах карбувався надпис, «пуло ярославское(рос.)», «пуло твѣрское(рос.)», і.т.д. 60-70 пулів міді прирівнювалися до 1 деньги (теньги) срібла, пізніше 30-40 пулів за деньгу[24][25].

Пуло Новгородської боярської республіки[ред. | ред. код]

Докладніше: Монети Новгородської боярської республіки (1420-1505)
Новгородська боярська республіка. Пуло Василя II Темного (1420—1456))

Для дрібних розрахунків почали карбуватися перші пули із зображенням голови посадного бояра, чи намісника. На реверсі карбувався напис: «пуло новагородское(рос.)». На аверсі монет московського періоду (1462—1505) карбувався двоголовий орел, але вказувалася легенда із назвою міста: «князь великого Новагорода(рос.)», або на реверсі карбувалася стара легенда: «пуло новагородское(рос.)». Період карбування пулів — 1420—1504 роки. Середня вага монет — 0,36-0,46 грамів[26][27].

Пуло Псковської вічової республіки[ред. | ред. код]

Докладніше: Монети Псковської республіки (1425-1510)
Пуло Псковської Вічевої республіки. 1490—1510 рр.

Наприкінці XV ст. у Псковській республіці почали карбувати мідні пули. Карбувалися монети 3-х типів. На 1 і 2 типу карбувався двоголовий орел — символ васальної залежності від Москви, на реверсі карбувалося позначення номіналу: «пуло псковское(рос.)». Середня вага 1 типу — 0,38 гр. 2 типу — 0,196 гр. На монетах 3-го типу карбувалася сирена, чи гарпія як і на московських пулах тих часів. Середня вага пулів 3-го типу — 0,348 гр. Мідні пули знаходилися в обігу не лише на псковських землях, але й у Твері, Новороді, Москві. Пули припинилися карбуватися незадовго до грошової реформи 1535 року[28].

Львівський пул[ред. | ред. код]

Львівський пул — мідна монета, що карбувалася у Львові (приблизно з 1351 по 1382 рік) спеціально для Галичини в XIV—XV століттях (одночасно з квартником) за Казимира III, Людовика Угорського і його намісників Владислава Опольського і Владислава Ягайла. Карбування цієї невластивої для Польщі того часу монети вважають ознакою автономного становища Галичини у складі Польського королівства[29][30].

Пули Джунгарського ханства[ред. | ред. код]

Пули Ташкентського ханства[ред. | ред. код]

Пули Кокандського ханства[ред. | ред. код]

Докладніше: Монети Кокандського ханства
Кокандське ханство. Пул, ND (бл. 1260 року хіджри) Худояр-Хан (І-ше правління) 1845—1851

Перші кокандські пули почали карбуватися за часів правління хана Нарбута-бійя (1778—1807) у 1781 (1195 р.х.) році. Монети карбувалися з міді і їх початкова вага становила від 2,25 до 4,45 гр. Останні пули Кокандського ханства карбувалися у 1863—1864 (1280—1281 р.х.) роках за часів правління Сайида Мухаммеда Худояр-хана III. Монети виготовлялися у містах Фергана та Коканді. 1 тілла дорівнювала 21 теньзі; 1 теньга = 4 дирхамам (або 1 мірі); 1 теньга = 45-60 пулам.[31]

Пули Бухарського ханства[ред. | ред. код]

Пули Хівінського ханства[ред. | ред. код]

Пула Ботсвани[ред. | ред. код]

Пули Афганістану[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Kryz˙aniwskij А. Stopa mennicza groszyko´w ruskich Kazimierza Wielkiego a stopa groszy praskich, WN. R XLVII, 2003; Kryz˙aniwskij A. Czy w mennicy lwowskiej bito monety w latach 1383—1387 rr. // Pienia˛dz pamia˛tkowy i okolicznos´ciowy. Materialy z IV Mie˛dzynarodowej Konferencji Numizmatycznej PTN w Supraslu. Warszawa, 2000(пол.).
  • Paszkiewicz B. Grosz ruski // Грошовий обіг i банківська справа в Україні: минуле та сучасність. Львів, 2005.
  • Крижанівський А. До питання генези руських монет Казимира III // А се его сребро. Збірник праць на пошану чл.-кор. НАН України М. Котляра. Київ, 2002.
  • Z˙abin´ski Z. Statystyczna analiza wagi denaro´w Sieciecha. WN, 1964, VIII; Z˙abin´ski Z. Statystyczna analiza wagi denaro´w Mieszka I i Boleslawa Chrobrego. WN, 1965, IX, «Stosowanie teorii estymacji statystycznej w badaniach numizmatycznych». WN, 1968, XII.(пол.)
  • Uzdennikov V. Coins of Russia (1700—1917): Third edition. Moscow, Collector's Books; IP Media Inc., 2004 (Узденников В. Монеты России (1700—1917): Издание третье. — М.: Collector's Books; IP Media Inc., 2004).
  • Album, S. 1998. A Checklist of Islamic Coins, 2nd ed.
  • Bosworth, C. E. 1996. The New Islamic Dynasties. New York: Columbia University Press.
  • Bregel, Y. 1988. S.v. «Mangit/Mangits» in Encylopaedia of Islam, new ed., 6: 417—419.
  • Burnasheva, R. 1967. Monety Bukharskogo Khanstva pri Mangytakh: Epigrafika Vostoka, 18: 113—128. 4 plates, 3 tables. (Shah Murad, Haydar Tora, and Husayn).
  • Burnasheva, R. 1972. Monety Bukharskogo Khanstva pri Mangytakh: Epigrafika Vostoka, 21:69-80. 4 tables (Nasr Allah, Muzaffar, ʿAbd al-Ahad, and ʿAlim Khan).
  • Davidovich, E. A. 1964. Istoriia Monetnogo Dela Srednei Azii XVII—XVIII vv. [Gold and Silver of the Janids]. Dushanbe.
  • Fedorov, M. 2002. «Money circulation under the Janids and Manghits of Bukhara, and the Khans of Khoqand and Khiva.» Supplement to ONS Newsletter 171.
  • Kennedy, H., ed. 2002. An Historical Atlas of Islam. Brill.
  • Krause, C. L., and C. Mishler. 2010. Standard Catalog of World Coins, 1701—1800, 5rd ed.
  • Krause, C. L., and C. Mishler. 2012. Standard Catalog of World Coins, 1801—1900, 7th ed.
  • Lane-Poole, S. 1882. The Coinage of Bukhara in the British Museum: The Mangit Dynasty, 74-85. (No AE coins listed).
  • Torrey, C. C. 1950. «Gold coins of Khokand and Bukhara.» Numismatic Notes and Monographs 117.
  • Федоров-Давыдов Г. А. Денежное дело Золотой Орды. Палеограф, 2003. — 344 с. ISBN 5-89526-011-X
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Eric R. Schena, "The Influence of Islamic Coins on the Russian Monetary System: An Introduction, " As-Sikka: The Online Journal of The Islamic Coins Group, 1, no. 2 (1999—2000)(англ.)
  2. ↑ Етимологія слова «ПУЛ»
  3. ↑ А. В. Орешников «Русские монеты до 1547 г.» (первое издание, Москва, 1896)
  4. ↑ Михайлов В. Псковские пулы // Псковская правда, 17 февраля 1972 г.(рос.)
  5. ↑ Спасский И. Г. Деньги // Очерки русской культуры XVI в. М., 1977(рос.)
  6. ↑ «Қазақстан». Ұлттық энциклопедия, 1 т. Кітап жанды адам. Мақала және жарияланымдар. 2004. ISBN 9965-9389-9-7(казах.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 26 листопада 2017.
  7. ↑ Федоров-Давыдов Г. А. Золотоордынские города Поволжья. М. , 2001.(рос.)
  8. ↑ Янина С. А., 1054. Джучидские монеты из раскопок и сборов Куйбышевской экспедиции в Болгарах в 1946—1952 гг. // МИА 42, М.
  9. ↑ Френ Х. М. // «Каталог монет джучидов или ханов Золотой Орды» (Записки А-НО, т. II, СПб., 1850(рос.)
  10. ↑ Сингатуллина А. З. Джучидские монеты поволжских городов XIII в. Казань. 2003. Ст.87(рос.)
  11. ↑ Бурковский С. А., 2009. Медные монеты чекана Хорезма XIV—XV веков // Частные вопросы медного джучидского чекана. Донецк.(рос.)
  12. ↑ Френ Х. М., 1832. Монеты ханов Улуса Джучиева или Золотой Орды. СПб(рос.)
  13. ↑ Янин В. Л., 1956. Денежно-весовые системы русского средневековья. М.(рос.)
  14. ↑ Федоров-Давидов Г. А., 1965. Нумізматика Хорезма золотоординського періоду // Нумізматика і Епіграф, т. V. М.(рос.)
  15. ↑ Кузев Ал., 1981 — Кузев. Ал. Облучица-Исакча — Български средновековни градове и крепости. Т. 1. Градове и крепости по Дунав и Черно море. — Варна, 1981. — С. 211—216(болг.)
  16. ↑ Л. Ц. Лазаров «Джучидские монеты, чеканенные в Сакчи на территории современной Болгарии» Нумизматика Золотой Орды. Вып. 2. 2012. Ст. 11-22(рос.)
  17. ↑ Карлов Е. А. Золотая Орда, Лисичанск, 1998. — стр. 58.(рос.)
  18. ↑ Випуски мідних монет
  19. ↑ Лебедев В. П. Каталог монет Крыма в составе Золотой Орды (ср. XIII — нач. XV ст.). Одесса, 1999. — М 1.
  20. ↑ О. Ф. Ретовский. «Генуэзско — Татарские монеты». Известия императорской археологической комиссии Выпуск 18, С-Петербург, 1906(рос.)
  21. ↑ Хаджи Ґерай. Монетний двір у Кирк-Орі
  22. ↑ Хаджи Ґерай. Монетний двір у Солхаті
  23. ↑ Монети Нур-Девлета
  24. ↑ Денежное обращение в России: Исторические очерки. Каталог. Материалы архивных фондов: в 3-х томах / Банк России // ред. совет: Г. И. Лунтовский, А. Н. Сахаров, А. В. Юров //. — М.:ИНТЕРКРИМ-ПРЕСС, 2010.(рос.)
  25. ↑ Звідки походить Москва та Московія
  26. ↑ А. В. Орешникова «Русские монеты до 1547 г.» (первое издание, Москва, 1896)(рос.)
  27. ↑ Денежное обращение России: Исторические очерки. Каталог. Материалы архивных фондов: в 3-х томах / Банк России // ред. совет: Г. И. Лунтовский, А. Н. Сахаров, А. В. Юров //. — М.:ИНТЕРКРИМ-ПРЕСС, 2010.(рос.)
  28. ↑ Гайдуков П. Г. Псковские четвертцы // АИППЗ. Псков, 2001(рос.)
  29. ↑ Пул // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 60. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  30. ↑ Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
  31. ↑ «Каталог монет Коканду XVIII—XIX ст». Ішанханов С. Х. — Видавництво «ФАН» Узбецької РСР. — Ташкент 1976. —— 40 ст.(рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

Грошові реформи
Монетні двори Джучидів
Генуезька Газарія
Монетні двори Чаґатаїдів
Монетні двори Мавераннахру
Монетні двори Хорасану
Вагові одиниці
Монети
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пул_(розмінна_монета)&oldid=38207237