Пугач Петро Кузьмич — Вікіпедія

Пугач Петро Кузьмич
Народився 1905(1905)
містечко Теплик Подільської губернії, тепер смт. Гайсинського району Вінницької області
Помер невідомо
Країна  СРСР
Національність українець
Діяльність державний діяч
Партія КПРС
Нагороди Орден Червоного ПрапораОрден Червоної ЗіркиОрден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»

Петро Кузьмич Пугач (1905(1905), містечко Теплик Подільської губернії, тепер смт. Гайсинського району Вінницької області — ?) — радянський діяч органів державної безпеки, начальник Управління МДБ по Кіровоградській області, начальник Управління МВС по Полтавській області, полковник.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в бідній селянській родині, батько помер у 1921 році.

У лютому — листопаді 1921 року — чорнороб бурякорадгоспу селища Удиганського цукрового заводу Київської губернії. У листопаді 1921 — серпні 1922 року — чорнороб бурякорадгоспу селища Дуклянський Тернівського району Київської губернії. У серпні 1922 — березні 1923 року — молотобієць бурякорадгоспу селища Удиганського цукрового заводу Київської губернії. У березні 1923 — серпні 1925 року — чорнороб бурякорадгоспу містечка Тернівка Київської губернії.

У серпні 1925 — жовтні 1927 року — голова бюро юних піонерів Теплицького районного комітету комсомолу (ЛКСМУ).

У жовтні 1927 — серпні 1929 року — червоноармієць 2-ї Кавказької стрілецької дивізії.

Член ВКП(б) з жовтня 1928 року.

У серпні 1929 — липні 1931 року — слухач робітничого факультету при Харківському інституті народного господарства.

У липні 1931 — квітні 1932 року — студент першого курсу Харківського інженерно-економічного інституту.

У квітні 1932 — березні 1933 року — слухач Центральної школи ОДПУ в Москві.

У березні 1933 — вересні 1935 року — заступник начальника політичного відділу по роботі ОДПУ–НКВС свинорадгоспу села Богданівки Одеської області.

У вересні 1935 — жовтні 1936 року — оперуповноважений Управління НКВС по Одеській області.

У жовтні 1936 — квітні 1939 року — помічник оперуповноваженого, оперуповноважений, помічник начальника відділення, начальник відділення НКВС Української РСР.

У квітні 1939 — березні 1940 року — заступник начальник відділу НКВС Української РСР.

У березні 1940 — лютому 1941 року — заступник начальника Управління НКВС по Дніпропетровській області.

У лютому — серпні 1941 року — заступник начальника Управління НКДБ по Дніпропетровській області.

У серпні 1941 — червні 1942 року — заступник начальника особливого відділу НКВС 37-ї армії РСЧА Південого фронту.

У травні 1942 — серпні 1943 року — заступник начальника Управління НКВС по Дніпропетровській області: в резерві, виконував спецзавдання НКВС УРСР на Південному та Північно-Кавказькому фронтах.

У серпні 1943 — квітні 1944 року — заступник начальника Управління НКДБ по Дніпропетровській області.

У квітні — серпні 1944 року — начальник оперативної групи НКДБ УРСР у Дрогобицькій області.

У серпні 1944 — 7 грудня 1949 року — заступник начальника Управління НКДБ (МДБ) по Тернопільській області.

У 1947—1948 роках навчався на однорічних курсах вищого керівного складу при Вищій школі МДБ СРСР.

7 грудня 1949 — 19 березня 1953 року — начальник Управління МДБ по Кіровоградській області.

У березні — 11 червня 1953 року — заступник начальника Управління МВС по Кіровоградській області.

11 червня — 25 вересня 1953 року — начальник Управління МВС по Полтавській області.

З жовтня 1953 до травня 1954 року — в резерві МВС УРСР у місті Кіровограді.

У травні 1954 — січні 1955 року — заступник начальника Управління КДБ при РМ УРСР по Запорізькій області.

З січня 1955 до лютого 1956 року — пенсіонер у місті Кіровограді.

З лютого 1956 року — начальник відділу кадрів Державного комітету у справах будівництва та архітектури УРСР у місті Києві.

У 1962 році виключений із КПРС.

Подальша доля невідома.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]