Пропорція — Вікіпедія

Пропо́рція (англ. proportion, нім. Proportion f) — поняття, що позначає співвідношення:

частин цілого між собою. Відіграє основну роль у симетричних конструкціях, зокрема кристалів мінералів;
рівність двох відношень;
кількісні співвідношення між галузями, стадіями й елементами виробництва;
у літературі, архітектурі та мистецтві — розмірне співвідношення частин твору; один з основних засобів композиції.
співвідношення розмірів подібних відрізків або фігур, що утворюють архітектурну споруду.

Дотичний термін[ред. | ред. код]

Пропорці́йний (англ. proportional, нім. proportional) — той, що має правильне співвідношення частин з цілим, перебуває в певному відношенні до будь-якої величини. Той, що ґрунтується на дотриманні пропорцій.

Наприклад, коефіцієнт пропорційності, пропорційний зразок, пропорційний регулятор, пропорційний лічильник, пропорційний циркуль тощо.

Пропорційні величини (математика) — величини, які залежать одна від одної таким чином, що збільшення або зменшення однієї з них викликає збільшення або зменшення іншої у стільки ж разів (відповідно пряма і обернена пропорційна залежність).

Див. також[ред. | ред. код]

Золотий перетин

Література[ред. | ред. код]

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікідані мають властивість P1107:співвідношення (використання)

Динамічні моделі FIZMA.neT