Прокопій Кесарійський — Вікіпедія

Прокопій Кесарійський
лат. Procopius Caesarensis
Народився не раніше 490 і не пізніше 507 або 500[2]
Кесарія Палестинська, Палестина Першаd, Візантійська імперія[3]
Помер 565[1] або не раніше 558
Константинополь
Країна  Візантійська імперія
Діяльність історик, адвокат, письменник
Знання мов середньогрецька і давньогрецька[4]
Magnum opus Про спорудиd, Таємна історія[d] і Історія війн Юстиніанаd

Прокопій Кесарійський (грец. Προκόπιος, лат. Procopius; 500, Кесарія Палестинська — 565 або 1 квітня 562, Константинополь) — візантійський пізньоантичний історик.

Життя[ред. | ред. код]

Народився у Кесарії Палестинській в аристократичній родині. Прокопій Кесарійський, будучи з 527 року радником полководця Велізарія, брав участь у походах проти персів, вандалів і остготів. Автор «Історії війн Юстиніана» (8 книг, завершена в 553), «Про будови» (553—555); опис будівництва при імператорі Юстиніані (482 або 483565) та «Таємної історії» (близько 550; памфлет проти Юстиніана і Феодори).

Твори Прокопія Кесарійського — важливе джерело з внутрішньої і зовнішньополітичної історії Візантії й сусідніх держав кінця 5-6 століття, містять цінні відомості про східних і південних слов'ян та гуно-тюркські племена, суспільний устрій, господарство, організацію війська, побут тощо, подають історію їхнього вторгнення на Балкани.

У книзі «Таємна історія» (550 рік), що розповідала про скандальну хроніку імператорського двору, вперше вжив термін «анекдот».[5]

Виноски[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • J. Haury (Hg.): Procopii Caesariensis Opera omnia, 4 Bde., Leipzig 1905—1913. Нове виправлене і доповнене видання: G. Wirth (Hg.), ibid. — Leipzig 1962—1964.
  • Procopius. Buildings, History of the Wars, and Secret History, Ed. H. B. Dewing and G. Downey, Loeb Classical Library, 7 Vol., Cambridge/MA 1914-40. (грецькі тексти з англійським перекладом)

Посилання[ред. | ред. код]