Прокопенко Георгій Миколайович — Вікіпедія

Прокопенко Георгій Миколайович
Народження 25 квітня 1914(1914-04-25)
Житне
(нині Роменського району,
Сумська область)
Смерть 14 липня 1944(1944-07-14) (30 років)
Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Винищувальна авіація
Роки служби 19331944
Партія ВКП(б)
Звання  Підполковник авіації
Командування командир ескадрильї 176-го Гвардійського винищувального авіаполку (265-а винищувальна авіаційна дивізія, 16-а Повітряна армія, 1-й Білоруський фронт)
Війни / битви Громадянська війна в Іспанії
Вторгнення СРСР до Польщі
Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу (№ 1696)
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Кутузова III ступеня
Орден Олександра Невського
медалі
CMNS: Прокопенко Георгій Миколайович у Вікісховищі

Прокопенко Георгій Миколайович (нар. 25 квітня 1914, Житне, Сумська область - пом. 14 липня 1944, Тернопіль) - радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1943), у роки німецько-радянської війни штурман третього гвардійського Ростово-Донського винищувального авіаційного полку 235-ї винищувальної авіаційної дивізії 10-го винищувального авіаційного корпусу 2-ї повітряної армії Воронезького фронту. До липня 1943 року здійснив 189 бойових вильотів, в 47 повітряних боях особисто збив 11 і в групі 15 літаків противника.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 25 квітня 1914 року в селі Житне нині Роменського району Сумської області в сім'ї робітника. Українець. Член ВКП(б) з 1941 року. Закінчив неповну середню школу в місті Ромни та 2 курси Кременчуцького залізничного технікуму. Працював помічником машиніста.

У Червоній Армії з 1933 року. У 1936 році закінчив військово-авіаційну школу льотчиків і льотчиків-спостерігачів. У 1938 учасник громадянської війни в Іспанії 1936 і Вторгнення СРСР до Польщі.

Учасник Німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Карельському, Волховському, Ленінградському, Сталінградському, Південному, Північно-Кавказький та інших фронтах. Був поранений.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 вересня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм, гвардії майору Прокопенко Георгію Миколайовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1696).

14 липня 1944 гвардії підполковник загинув при виконанні бойового завдання в небі над містом Львовом. Похований на площі Героїв у місті Ромни Сумської області.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, 2 орденами Червоного Прапора, орденами Кутузова 3-го ступеня, Олександра Невського, медалями.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • Ім'ям Героя названа вулиця в місті Ромни;
  • на будівлі середньої школи № 11 в м. Ромни, в якій він навчався, встановлено меморіальну дошку.
  • У Сумському краєзнавчому музеї зібрані матеріали, що розповідають про бойовий шлях Г. Н. Прокопенко.
  • У місті Ромни на Алеї Героїв встановлено його пам'ятний стенд.
  • У 1989 р. на будівлі Кременчуцького технікума залізничного транспорту була розміщена меморіальна дошка, присвячена випускникам Прокопенку Григорію та Марченко Федіру. У 2004 р. замінена меморіальною дошкою: зліва вгорі зображення зірки Героя, справа внизу лаврова гілка, з’єднані між собою стилізованим малюнком крутого повороту залізничної колії. Текст: «Тут навчалися Герої Радянського Союзу Прокопенко Георгій Миколайович, Марченко Федір Іларіонович».

Джерела[ред. | ред. код]

  • У подорож по Сумщині. Харків, 1979
  • Герої Радянського Союзу. Короткий біографічний словник. Том 2. М.: Военіз., 1988
  • Гріченко І.Т., Головін Н.М. Подвиг. - Харків: Прапор, 19

Посилання[ред. | ред. код]