Прокаріоти — Вікіпедія

Доядерні або прокаріоти (Prokaryotes, від давньогрецького pro- перед + karyon горіх або ядро, посилаючись на ядро клітини + суфікс -otos, pl. -otes; також може писатися як «procaryotes») — організми без ядра клітини; здебільшого також без жодних інших мембранних органел, як-от мітохондрії чи ендоплазматичний ретикулум (але є винятки).

Цей набір характеристик відрізняє їх від еукаріотів (ядерних організмів), які мають клітинні ядра і можуть бути як одноклітинними, так і багатоклітинними. Різниця між структурою прокаріотів та еукаріотів найбільша серед груп організмів. Більшість прокаріотів — бактерії, і ці два терміни раніше розглядалися як синоніми. Проте в 1990 році американський вчений Карл Воуз запропонував поділ прокаріотів на бактерій і архей (Bacteria та Archaea, спочатку Eubacteria і Archaebacteria) через істотні генетичні відмінності між цими групами. Система поділу на еукаріотів, бактерій та архей зараз вважається визнаною та називається Системою трьох доменів. Вона замінила собою Систему двох імперій.

На сьогодні описано понад 3000 видів прокаріотів, але їхня реальна кількість у природі значно більша.

Будова клітини прокаріотів

Прокаріотичні клітини складаються з поверхневого апарату й цитоплазми.

Відмінності від ядерних клітин

Клітина прокаріотів являє собою єдиний компартмент.

Джерела

Кунин Е. В. (2014). Логика случая. О природе и происхождении биологической эволюции (русский) . Москва: Центрполиграф. с. 507. ISBN 978-5-227-04982-7.
ПРОКАРІОТИ //Фармацевтична енциклопедія

Це незавершена стаття з біології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.