Прозорість мінералів — Вікіпедія

Прозорість мінералів – властивість мінералів напрямлено пропускати світло в певній області спектру.

За ступенем прозорості мінерали поділяють на:

• прозорі (гірський кришталь, ісландський шпат та инші);
• напівпрозорі (халцедон, опал та инші);
• просвічуючі по краях;
• непрозорі (графіт, пірит та инші).

Як правило, мінерали з металевим та напівметалевим блиском є непрозорими, а із скляним та алмазним блиском – прозорими.

Див. також[ред. | ред. код]

• Оптичні константи мінералів

Література[ред. | ред. код]

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.

Це незавершена стаття з мінералогії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.