Продуктивність — Вікіпедія

Продукти́вність (англ. productivity, нім. Produktivität f) — у широкому розумінні — здатність давати продукцію.

Співвідношення між кількістю виданих товарів і/ або послуг і використаних для цього факторів виробництва. Продуктивність завжди визначається співвідношенням змін в кількості факторів виробництва і змін в кількості виданої продукції з використанням відносних показників.

Різновиди і приклади[ред. | ред. код]

У гірничій і дотичних галузях розрізняють продуктивність виробничої одиниці (шахти, кар'єру), дільниці, людини (продуктивність праці) за одиницю часу, продуктивність комплексу устаткування, продуктивність технічну та інші.

Продуктивність річна — обсяг робіт, що виконується за рік; визначається змінною продуктивністю і числом робочих змін протягом року.

Продуктивність комплексу устаткування — продуктивність групи технологічно взаємозалежних машин за визначений період часу (годину, зміну тощо); визначається способом взаємодії між ланками комплексу й обмежується ланкою чи машиною з найменшою продуктивністю.

Продуктивність змінна (машини, устаткування) — обсяг роботи, що виконується за зміну; визначається технічною продуктивністю машини (устаткування) і простоями протягом зміни. Див. також продуктивність виймальної машини, продуктивність свердловини.

Продуктивність технічна — максимальна годинна продуктивність машини при безупинній роботі в конкретних гірничотехнічних умовах.

Продуктивність годинна — найбільший обсяг роботи, що виконується машиною за одну годину; визначається конструктивними факторами (потужність двигунів, ємність ковша й ін.) і умовами роботи (твердість порід, грудкуватість та ін.).

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]