Провал — Вікіпедія

Провал, провалля, провалина (рос. провал, англ. precipice, collapse sink-hole, collapse swallow-hole; нім. Einsturz m, Bruch m, Einsenkung f, Einsturzstelle f, Erdfall m, Pinge f, Binge f, Einsturzdoline f, Doline f, Einwölbung f, Einsturzkarsttrichter m) –

  • Провал — глибока яма, яр, западина, розколина на земній поверхні.
  • Провал — ділянка земної поверхні, на якій під впливом обвалення внаслідок підземних гірничих робіт розвиваються ями, западини, розколини, яри тощо.
  • Провал — пролом, вирва.
  • Провал, провальний конус (лійка, воронка) — карстова западина, утворена в результаті провалу склепіння підземної порожнини, яка виникла шляхом вилуговування гірських порід. Син. — лійка провальна.
  • Провал — пониження округлої або асиметричної форми глибиною понад 0,25 м, що виникає при швидкому (хвилини-дні) обваленні покривних або карстових порід.
  • Провал вулканічний — негативна форма рельєфу, яка утворюється внаслідок вимивання і часткового розчинення пухкого вулканічного матеріалу ґрунтовими водами. Син. — потони, карст вулканічний.
  • Провал — крупна фракція сипкого матеріалу у трубі-сушарці, яка не може бути захоплена газовим потоком.
  • Провал — печера в Криму.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]