Причиненко Сергій Олексійович — Вікіпедія

Ф
Сергій Причиненко
Особисті дані
Повне ім'я Сергій Олексійович Причиненко
Народження 2 квітня 1960(1960-04-02) (64 роки)
  Прилуки, Чернігівська область, УРСР, СРСР
Зріст 178 см
Вага 71 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Німеччина Німеччина
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1978—1979 СРСР «Десна» 63 (1)
1980—1983 СРСР «Таврія» (С) 111 (6)
1984 СРСР ЦСКА (М) 18 (1)
1985—1989 СРСР «Таврія» (С) 181 (14)
1989—2002 НДР/Німеччина «Фалькензе-Фінкенкруг» 168+ (11+)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Сергій Олексійович Причиненко (нар. 2 квітня 1960, Прилуки, Чернігівська область, УРСР, СРСР) — радянський, український та німецький футболіст, півзахисник. Майстер спорту СРСР (1987).

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Розпочав дорослу кар'єру у чернігівській «Десні», в її складі провів два сезони у Другій лізі. У 1980 році перейшов у «Таврію», з якою того ж сезону вийшов з Першої ліги у Вищу. У 1981 році зіграв 24 матчі у Вищій лізі за сімферопольський клуб, однак «Таврія» не змогла втриматися на цьому рівні й опустилася спочатку до Першої ліги, а потім і в Другу. Сезон 1984 року футболіст провів у ЦСКА, зіграв 18 матчів і відзначився одним голом у Вищій лізі, потім повернувся в «Таврію». У 1985 і 1987 роках зі своїм клубом перемагав у зональному турнірі Другої ліги і ставав чемпіоном Української РСР. Всього за «Таврію» зіграв понад 290 матчів.

З 1989 року до завершення кар'єри у 2002 році виступав у нижчих лігах НДР та об'єднаної Німеччини за «Фалькензе-Фінкенкруг».

Досягнення[ред. | ред. код]

Сім'я[ред. | ред. код]

Його син Денис, також професіональний футболіст, брат-близнюк Володимир протягом більшої частини кар'єри гравця виступав разом з Сергієм в одних і тих же клубах, племінники Сергій (виступав на любительському рівні, пізніше — боковий футбольний суддя)[1] та Станіслав також стали футболістами.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Профіль Сергія Причиненка на сайті footballfacts.ru (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]