Презумпція вини — Вікіпедія

Презумпція вини- (praesumptio, від лат. praesumo — «передбачаю», «угадую») — правовий принцип, за яким щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, припускається винуватість, доки підозрюваним не буде доведено зворотнє. Термін протилежний до презумпції невинуватості. Використутовувавсь у нормах громадянського права за часів Леніна-Сталіна в СРСР.