Президент Того — Вікіпедія

Президент Республіки Того — голова держави Того^[1][2]. Посада була запроваджена з проголошенням незалежності Того 27 квітня 1960 р. Президент Того з самого початку і досі є фактичним керівником цієї держави. Згідно з конституцією 1961 р. він був одночасно і головою держави, і уряду. Спочатку президент Того мав обиратися на всенародних виборах строком на 7 років, але зміни до конституції в 1963 р. скоротили цей термін до 5 років.

Нова конституція 1980 р. знову збільшила один президентський термін до 7 років. Конституція 1992 р. знову скоротила президентський термін до 5 років. Лише у 1991 р. була запроваджена посада прем'єр-міністра Того, який підпорядкований президенту Того.

Перелік президентів Того[ред. | ред. код]

• Сільванус Олімпіо — 1960—1963
• Еммануель Боджоле — 13-15 січня 1963
• Ніколас Грюніцкій — 1963—1967
• Клебер Даджо — 14 січня — 14 квітня 1967
• Еядема Гнассінгбе — 1967—2005
• Абасс Бонфон — 25 лютого — 4 травня 2005 (в.о.)
• Фор Гнассінгбе — 4 травня 2005 — і зараз

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Дахно І. І. Того // Країни світу: енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : «МАПА», 2011. — 608 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
• Бабаян Г. Г. История Того в новое и новейшее время. Москва. «Наука». 1990. -320с. с.241-256.

Посилання[ред. | ред. код]

• Togo : [англ.] // World Statesmen.org.

п о р Президенти та королі країн Африки Королі Король Есватіні (Мсваті III) • Король Лесото (Летсіє III) • Король Марокко (Мохаммед VI) Президенти Алжиру (Абдельмаджид Теббун) • Анголи (Жуан Лоренсу) • Беніну (Патріс Талон) • Ботсвани (Мокгвітсі Масісі) • Буркіна-Фасо (Ібрагім Траоре (в. о.)) • Бурунді (Еварист Ндаїшиміє) • Габону (Бріс Оліґі (в. о.)) • Гамбії (Адама Берроу) • Гани (Нана Акуфо-Аддо) • Гвінеї (Мамаді Думбуя (в. о.)) • Гвінеї-Бісау (Умару Сісоку Ембало) • Джибуті (Ісмаїл Омар Гелле) • ДР Конго (Фелікс Чісекеді) • Екваторіальної Гвінеї (Теодоро Обіанг Нгема Мбасого) • Еритреї (Ісаяс Афеверкі) • Ефіопії (Сахле-Ворк Зевде) • Єгипту (Абдель Фаттах Ас-Сісі) • Замбії (Хакаінде Хічілема) • Зімбабве (Еммерсон Мнангагва) • Кабо-Верде (Жозе Марія Невіш) • Камеруну (Поль Бія) • Кенії (Вільям Руто) • Коморських Островів (Азалі Ассумані) • Конго (Дені Сассу-Нгессо) • Кот-д'Івуару (Алассан Уаттара) • Ліберії (Джозеф Боакаї) • Лівії (Мухамед аль-Менфі) • Маврикію (Притвіраджсінг Ропун) • Мавританії (Мухаммед ульд аш-Шейх аль-Газуані) • Мадагаскару (Анрі Радзуеліна) • Малаві (Лазарус Чаквера) • Малі (Ассімі Гоїта (в. о.)) • Мозамбіку (Філіпе Н'юсі) • Намібії в.о. (Нанголо Мбумба) • Нігеру (Абдурагман Тчіані) • Нігерії (Бола Тінубу) • ПАР (Сиріл Рамафоса) • Південного Судану (Салва Киїр) • Руанди (Поль Кагаме) • Сан-Томе і Принсіпі (Карлуш Віла-Нова) • Сейшельських Островів (Вавел Рамкалаван) • Сенегалу (Бассіру Фай) • Сомалі (Хасан Шейх Махмуд) • Судану (Абдель Фаттах аль-Бурхан) • Сьєрра-Леоне (Джуліус Маада Біо) • Танзанії (Самія Сулуху) • Того (Фор Гнассінгбе) • Тунісу (Каїс Саїд) • Уганди (Йовері Мусевені) • ЦАР (Фостен-Аршанж Туадера) • Чаду (Магамет Дебі Ітно (в. о.))