Президент Сан-Томе і Принсіпі — Вікіпедія

Президент Сан-Томе і Принсіпі — голова держави та головнокомандувачем збройних сил Сан-Томе і Принсіпі^[1][2].

Історія[ред. | ред. код]

За всю історію незалежності держави починаючи з 1975 року, її головою було 6 президентів та 2 голови військової хунти.

№	Президент	Фото	Початок терміну	Кінець терміну	Партія
1	Мануел Пінту да Кошта		12 липня 1975	4 березня 1991	Рух за визволення Сан-Томе і Принсіпі / Соціал-демократична партія
в.о.	Леонел Маріу д'Алва		4 березня 1991	3 квітня 1991	Рух за визволення Сан-Томе і Принсіпі / Соціал-демократична партія
2	Мігел Тровоада		3 квітня 1991	15 серпня 1995	Незалежна демократична дія
—	Мануел Кінташ де Алмейда військовий переворот		15 серпня 1995	21 серпня 1995	Військовий Голова Хунти національного порятунку
2	Мігел Тровоада		21 серпня 1995	3 вересня 2001	Незалежна демократична дія
3	Фрадіке де Менезеш		3 вересня 2001	16 липня 2003	Демократичний рух "Сила змін" - Ліберальна партія
—	Фернанду Перейра військовий переворот		16 липня 2003	23 липня 2003	Військовий Голова Хунти національного порятунку
3	Фрадіке де Менезеш		23 липня 2003	3 вересня 2011	Демократичний рух "Сила змін" - Ліберальна партія
4	Мануел Пінту да Кошта		3 вересня 2011	3 вересня 2016	Незалежний
5	Еварісту Карвалью		3 вересня 2016	2 жовтня 2021	Незалежна демократична дія
6	Карлос Віла-Нова		2 жовтня 2021	нині на посаді	Незалежна демократична дія

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Дахно І. І. Сан-Томе і Принсіпі // Країни світу: енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : «МАПА», 2011. — 608 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.

Посилання[ред. | ред. код]

• Sao Tome and Principe : [англ.] // World Statesmen.org.

п о р Президенти та королі країн Африки Королі Король Есватіні (Мсваті III) • Король Лесото (Летсіє III) • Король Марокко (Мохаммед VI) Президенти Алжиру (Абдельмаджид Теббун) • Анголи (Жуан Лоренсу) • Беніну (Патріс Талон) • Ботсвани (Мокгвітсі Масісі) • Буркіна-Фасо (Ібрагім Траоре (в. о.)) • Бурунді (Еварист Ндаїшиміє) • Габону (Бріс Оліґі (в. о.)) • Гамбії (Адама Берроу) • Гани (Нана Акуфо-Аддо) • Гвінеї (Мамаді Думбуя (в. о.)) • Гвінеї-Бісау (Умару Сісоку Ембало) • Джибуті (Ісмаїл Омар Гелле) • ДР Конго (Фелікс Чісекеді) • Екваторіальної Гвінеї (Теодоро Обіанг Нгема Мбасого) • Еритреї (Ісаяс Афеверкі) • Ефіопії (Сахле-Ворк Зевде) • Єгипту (Абдель Фаттах Ас-Сісі) • Замбії (Хакаінде Хічілема) • Зімбабве (Еммерсон Мнангагва) • Кабо-Верде (Жозе Марія Невіш) • Камеруну (Поль Бія) • Кенії (Вільям Руто) • Коморських Островів (Азалі Ассумані) • Конго (Дені Сассу-Нгессо) • Кот-д'Івуару (Алассан Уаттара) • Ліберії (Джозеф Боакаї) • Лівії (Мухамед аль-Менфі) • Маврикію (Притвіраджсінг Ропун) • Мавританії (Мухаммед ульд аш-Шейх аль-Газуані) • Мадагаскару (Анрі Радзуеліна) • Малаві (Лазарус Чаквера) • Малі (Ассімі Гоїта (в. о.)) • Мозамбіку (Філіпе Н'юсі) • Намібії в.о. (Нанголо Мбумба) • Нігеру (Абдурагман Тчіані) • Нігерії (Бола Тінубу) • ПАР (Сиріл Рамафоса) • Південного Судану (Салва Киїр) • Руанди (Поль Кагаме) • Сан-Томе і Принсіпі (Карлуш Віла-Нова) • Сейшельських Островів (Вавел Рамкалаван) • Сенегалу (Бассіру Фай) • Сомалі (Хасан Шейх Махмуд) • Судану (Абдель Фаттах аль-Бурхан) • Сьєрра-Леоне (Джуліус Маада Біо) • Танзанії (Самія Сулуху) • Того (Фор Гнассінгбе) • Тунісу (Каїс Саїд) • Уганди (Йовері Мусевені) • ЦАР (Фостен-Аршанж Туадера) • Чаду (Магамет Дебі Ітно (в. о.))