Правильний додекаедр — Вікіпедія

Правильний додекаедр

Натисніть тут, щоб подивитися обертання моделі

Тип Правильний багатогранник
Властивості Опуклий, рівносторонній,однорідний, вершинно-транзитивний, гране-транзитивний
Комбінаторика
Елементи 12 граней ({5})
30 ребер
20 вершин (3-го степеня)
Грані 12 Правильних п'ятикутників
Характеристика Ейлера
Конфігурація вершини 5.5.5 = 53
В кожній вершині сходяться 3 п'ятикутника.
Вершинна фігура Правильний трикутник
з довжиною сторони
Класифікація
Позначення • D (в нотації Конвея[en] )
• D5нотації Стюарта)
U23 (як однорідний багатогранник)
• C26 (в нотації Г. Коксетера)
W5 (в нотації М. Веннінґера)
Символ Шлефлі
Символ Витгоффа[en] 3 | 2 5
Діаграма Коксетера-Динкіна
Діаграма Шлегеля
Група симетрії Ih[en], H3, [5,3], (*532), порядок 120
(Повна ікосаедрична симетрія)
Група обертань I, [5,3]+, (532), порядок 60
Двоїстий багатогранник Правильний ікосаедр
Розгортка

Правильний додека́едр (від грец. δώδεκα — дванадцять і грец. ἕδρα — грань) — правильний дванадцятигранник, об'ємна геометрична фігура, поверхня якої складена з дванадцяти правильних п'ятикутників, є одним з п’яти опуклих правильних багатогранників (тіл Платона).

Додекаедр складений з 12 правильних п'ятикутних граней.

Має 30 ребер однакової довжини та 20 вершин (у кожній сходяться 3 ребра). Кожна вершина додекаедра є вершиною трьох правильних п'ятикутників.

Правильний додекаедр

Правильний додекаедр має 31 вісь обертової симетрії:

‒ 6 осей 5-го порядку ‒ проходять через центри протилежних граней;

‒ 10 осей 3-го порядку ‒ проходять через протилежні вершини;

‒ 15 осей 2-го порядку ‒ проходять через середини протилежних паралельних ребер.

Правильний додекаедр має 15 площин дзеркальної симетрії, що проходять через вершину та середину протилежного ребра для кожної грані.

Має центр симетрії.

Сума плоских кутів при кожній з 20 вершин дорівнює 324°.

Правильний додекаедр є третім в нескінченній серії зрізаних трапецоедрів[en].

Правильний додекаедр має три зірчасті форми.

Геометрія[ред. | ред. код]

Куб, вписаний в додекаедр
  • Правильний додекаедр з довжиною ребра можна побудувати, наростивши грані куба з довжиною ребра шістьма однаковими клинами певних розмірів таким чином, щоб сусідні трикутні та трапецієподібні грані клинів утворювали правильні п'ятикутники. [1]:Стор.69
  • У додекаедр можна вписати куб так, що сторони куба будуть діагоналями додекаедра.
  • Правильний додекаедр може бути отриманий шляхом зрізання двох осьових вершин п’ятикутного трапецоедра.
  • Всі 20 вершин додекаедра лежать по п’ять в чотирьох паралельних площинах, утворюючи в кожній з них правильний п’ятикутник.

Властивості[ред. | ред. код]

  • Двоїстим багатогранником до правильного додекаедра є правильний ікосаедр. Якщо правильний додекаедр має ребро довжиною 1, то його топологічно двоїстий ікосаедр (вершини знаходяться в центрах граней початкового додекаедра) має ребро довжиною , а канонічно двоїстий ікосаедр (напіввписані сфери канонічно-двоїстої пари багатогранників збігаються) має ребро довжиною .
  • Правильний додекаедр має найбільший об’єм серед всіх тіл Платона з тою ж довжиною ребра. Якщо п’ять платонових тіл мають однаковий об’єм, правильний додекаедр має найкоротшу довжину ребра.
  • Правильний додекаедр є найокруглішим з п'яти платонових тіл, тобто охоплює найбільший об'єм в межах кулі певного радіусу.
Анімація складання розгортки додекаедра

Зв'язок з правильним ікосаедром[ред. | ред. код]

Правильний додекаедр та правильний ікосаедр є взаємно двоїстими багатогранниками. Тобто центри граней правильного додекаедра є вершинами правильного ікосаедра, і навпаки, центри граней правильного ікосаедра є вершинами правильного додекаедра

Серед правильних багатогранників як додекаедр, так і ікосаедр являють собою найкраще наближення до сфери. Ікосаедр має найбільше число граней, найбільший двогранний кут і найщільніше притискається до своєї вписаної сфери. З іншого боку, додекаедр має найменший кутовий дефект, найбільший тілесний кут при вершині і максимально заповнює свою описану сферу.

Якщо додекаедр вписано у сферу, то він займає 66.49% об'єму сфери. А ікосаедр, вписаний у ту саму сферу, займає 60.54% її об'єму.

Сфера, що вписана в ікосаедр, охоплює 89,635% його об'єму порівняно з 75,47% для додекаедра.

Об'єм правильного додекаедра з довжиною ребра більш ніж у три з половиною рази більший за об'єм ікосаедра з такою самою довжиною ребер:

та .

Відношення об'ємів складає:

Зв'язок з «золотим прямокутником»[ред. | ред. код]

Золоті прямокутники в ікосаедрі.

Золоті прямокутники з відношенням сторін (ϕ + 1) : 1 та ϕ : 1 ідеально вписуються в правильний додекаедр.[3]

При цьому дві короткі сторони такого прямокутника збігаються з протилежними паралельними ребрами додекаедра.

Окрім того, центри граней правильного додекаедра (які є вершинами правильного ікосаедра) формують три золоті прямокутники, що перетинаються.

Формули[ред. | ред. код]

У всіх формулах нижче:

— відношення пропорції «золотого перетину».

(послідовність A137218 з Онлайн енциклопедії послідовностей цілих чисел, OEIS)

Діагоналі[ред. | ред. код]

Кількість діагоналей опуклого багатогранника: ,

де В — кількість вершин, Р — кількість ребер багатогранника.

Для правильного додекаедра:

діагоналей (60 граневих та 100 просторових).[4]

Діагоналі правильного додекаедра з довжиною ребра
Граневі діагоналі 1.618033988
Просторові діагоналі 2.288245611
2.618033988
Найдовша діагональ:

2.802517076

Метричні характеристики[ред. | ред. код]

Для правильного додекаедра з довжиною ребра
Радіус вписаної сфери [5]:Стор.9
(Торкається всіх граней багатогранника)
≈ 1.113516364
Радіус напіввписаної сфери [5]:Стор.9
(Торкається всіх ребер багатогранника)
≈ 1.30901699
Радіус описаної сфери [5]:Стор.9
(Містить всі вершини багатогранника)
≈ 1.401258538

послідовність A179296 з Онлайн енциклопедії послідовностей цілих чисел, OEIS

Висота H1
(Відстань між паралельними гранями)
≈ 2.2270327
Висота H2
(Відстань між протилежними вершинами)
≈ 2.802517077
Площа поверхні

≈ 20.6457288
≈ 16.6508731
≈ 10.5146222
Об'єм

≈ 7.66311896
≈ 5.55029102

≈ 2.78516386

Відношення радіусів   однакове, як для правильного додекаедра, так і для правильного ікосаедра. Таким чином, якщо правильні додекаедр та ікосаедр мають однакові вписані сфери, то їх описані сфери також рівні між собою. Доведення цього математичного результату дано в Началах Евкліда.

Центр масс правильного додекаедра знаходиться в його геометричному центрі.

Вписана сфера правильного додекаедра Напіввписана сфера правильного додекаедра Описана сфера правильного додекаедра

Кути[ред. | ред. код]

Плоскі кути граней при вершині: 108°.

Сума плоских кутів при кожній з 20 вершин дорівнює 324°.

Кути багатогранника
Кут, під яким ребро видно з центру правильного додекаедра ≈ 0.7297276562 rad
≈ 41°48′ 37.1336248′′
Двогранний кут між гранями [5]:Стор.10 ≈ 2.0344439358 rad
≈ 116°33′ 54.184237′′
Тілесний кут при вершині ≈ 2.9617391538 ср
Тілесний кут, під яким грань видно з центру багатогранника ≈ 1.0471975512 ср
Сферичність

Зауважимо, що

Координати вершин[ред. | ред. код]

Двадцять вершин правильного додекаедра лежать по п'ять у чотирьох паралельних площинах, утворюючи в них чотири правильні п'ятикутники.

Відстані між цими площинами, якщо ребро правильного додекаедра дорівнює 1: [5]:Стор.10-13

≈ 0.850650808352
≈ 0.262865556059
≈ 0.525731112119
≈ 1.113516364412
≈ 1.376381920471
≈ 2.227032728823

Координати вершин правильного додекаедра з довжиною ребра a = 1:[6]

  • , , ;
  • , , ;

— ці координати задають вершини верхньої та нижньої п'ятикутних граней, що паралельні до площини Oxy.

  • , , ;
  • , , .

— ці координати задають 10 вершин, що лежать в двох паралельних площинах між верхньою та нижньою гранями.

При цьому вісь Oz збігається з однією з осей обертової симетрії 5-го порядку, вісь Oy збігається з однією з осей обертової симетрії 2-го порядку, а площина Oxz є площиною дзеркальної симетрії правильного додекаедра. Центр багатогранника знаходиться в початку координат.


Наступні декартові координати визначають 20 вершин правильного додекаедра:[7]

     Помаранчеві вершини формують куб (пунктирні лінії).
     Зелені вершини формують «золотий прямокутник» в yz-площині.
     Сині вершини формують «золотий прямокутник» в xz-площині.
     Рожеві вершини формують «золотий прямокутник» в xy-площині.

де — відношення пропорції «золотого перетину».

Довжина ребра цього додекаедра дорівнює . Центр знаходиться в початку координат. Радіус описаної сфери дорівнює . При цьому координати (±1, ±1, ±1) є вершинами куба з довжиною ребра b = 2.

Осі координат Ox, Oy та Oz збігаються з осями обертової симетрії 2-го порядку, а координатні площини Oxz, Oyz та Oxy є площинами дзеркальної симетрії правильного додекаедра.

Граф правильного додекаедра[ред. | ред. код]

Граф правильного додекаедра
5-fold symmetry
Вершин 20
Ребер 30
Радіус 5
Діаметр 5
Обхват 5
Автоморфізм 120
Хроматичне число 3
Властивості Регулярний, планарний, багатогранний, простий, зв'язний, симетричний Гамільтонів, не граф Келі, кубічний, циклічний , вершинно-транзитивний, реберно-транзитивний

В теорії графів граф правильного додекаедра — це граф з 20 вершинами та 30 ребрами, що має кістяк правильного додекаедра.[8]

Всі 20 вершин графа мають степінь 3.

Спектр графа :

Цей граф також можна побудувати як узагальнений граф Петерсена G(10,2), де вершини десятикутника з'єднані з вершинами двох п'ятикутників, один п'ятикутник з'єднаний з непарними вершинами десятикутника, а інший п'ятикутник з'єднаний з парними вершинами. Геометрично це можна представити як 10-вершинний екваторіальний пояс додекаедра, з'єднаний з двома 5-вершинними полярними областями, по одній з кожної сторони.

Знаходження гамільтонового циклу для цього графа відомо як гра «Ікосіан», яку в 1859 році запропонував В. Гамільтон. Мета гри — пройти вершинами додекаедра, переходячи від вершини до сусідньої, відвідавши кожну вершину рівно один раз, і при цьому повернувшись у початок (тобто знайти гамільтонів цикл на ребрах додекаедра).

Деякі гамільтонові цикли графа:

Гамільтонів цикл графа додекаедра

{1 – 8 – 9 – 18 – 19 – 11 – 10 – 2 ‒ 3 ‒ 12 – 13 – 20 – 16 – 17 ‒ 7 ‒ 6 – 15 – 14 – 4 ‒ 5 ‒ 1}

{1 – 8 – 9 – 18 – 19 – 20 – 16 – 17 ‒ 7 ‒ 6 – 15 – 14 – 13 – 12 ‒ 11 ‒ 10 – 2 – 3 – 4 ‒ 5 ‒ 1}

{1 – 2 – 3 – 12 – 13 – 20 – 16 – 17 ‒ 18 ‒ 19 – 11 – 10 – 9 – 8 ‒ 7 ‒ 6 – 15 – 14 – 4 ‒ 5 ‒ 1}

{1 – 2 – 10 – 11 – 19 – 18 – 9 – 8 ‒ 7 ‒ 17 – 16 – 20 – 13 – 12 ‒ 3 ‒ 4 – 14 – 15 – 6 ‒ 5 ‒ 1}

Граф правильного додекаедра не має ейлерових циклів.

Ортогональні проєкції[ред. | ред. код]

Правильний додекаедр має дві ортогональні проєкції, центровані на вершинах і п'ятикутних гранях, що відповідають площинам Коксетера [9] A2 та H2 . Проєкція, центрована по ребру має дві ортогональні лінії відбиття.

Ортогональні проєкції
Центрована по Вершині Грані Ребру
Зображення
Проєктивна симетрія [[3]] = [6] [[5]] = [10] [2]

У перспективній проєкції, якщо дивитися на п'ятикутну грань, правильний додекаедр можна розглядати як діаграму Шлегеля з прямолінійними ребрами, а в стереографічній проекції — як сферичний багатогранник. Ці проєкції також використовуються для зображення чотиривимірного 120-комірника, правильного 4-вимірного політопу, побудованого з 120 додекаедрів, при проєктуванні його в 3-вимірний простір.

Проєкція Ортогональна проєкція Перспективна проєкція
Діаграма Шлегеля Стереографічна проєкція
Правильний додекаедр
Додекаплекс

(120-комірник)

Сферичний багатогранник[ред. | ред. код]

Правильний додекаедр може бути представлений як сферичний багатогранник.

Ортографічна проєкція Стереографічна проєкція

Стільники[ред. | ред. код]

Правильними додекаедрами неможливо замостити тривимірний простір без проміжків та накладень.

Замостити тривимірний простір без проміжків та накладень можливо за допомогою правильних додекаедрів , кубів та подвійних серпоротонд у співвідношенні 1: 1: 3. [10][11] [12]

При цьому власне додекаедри формують реберну ґратку піритоедрів. Подвійні серпоротонди замощують «ромбічні» проміжки. Кожен куб межує з шістьма подвійними серпоротондами в трьох орієнтаціях. Бонні Стюарт позначив цю модель шести подвійних серпоротонд як 6J91(P4).[13]


Модель стільника

Ґратка додекаедрів

12 серпоротонд навколо додекаедра
Анімація заповнення простору

6 подвійних серпоротонд навколо куба

Найбільш щільне пакування додекаедрів (тобто таке, що має найменші пустоти між ними) має щільність . [14]:Стор.25-26

Зірчасті форми[ред. | ред. код]

Правильний додекаедр має три зірчасті форми [15]; всі три є правильними зірчастими багатогранниками (тілами Кеплера-Пуансо)

0 1 2 3
Зірчаста форма
Правильний додекаедр

Малий зірчастий додекаедр

Великий додекаедр

Великий зірчастий додекаедр
Діаграмаззірчення та грані на ній

Пов'язані та споріднені багатогранники та мозаїки[ред. | ред. код]

Шляхом застосування геометричної операції зрізання вершин, правильний додекаедр перетворюється на двоїстий до нього правильний ікосаедр, утворюючи на певних стадіях зрізання такі багатогранники:

Правильний додекаедр — Зрізаний додекаедрІкосододекаедрЗрізаний ікосаедрПравильний ікосаедр

Сімейство однорідних ікосаедричних багатогранників
Симетрія: [5,3], (*532) [5,3]+, (532)
{5,3} t{5,3} r{5,3} t{3,5} {3,5} rr{5,3} tr{5,3} sr{5,3}
Двоїсті до однорідних багатогранників
V5.5.5 V3.10.10 V3.5.3.5 V5.6.6 V3.3.3.3.3 V3.4.5.4 V4.6.10 V3.3.3.3.5

Ікосододекаедр утворюється при застосуванні до правильного додекаедра геометричної операції повне зрізання вершин[en] (ректифікації).

Деякі багатогранники Джонсона можна утворити шляхом нарощення граней правильного додекаедра п'ятикутними пірамідами[en] (J2):

При застосуванні щодо правильного додекаедра геометричної операції Зрізання носів[en] (снубифікація), отримаємо напівправильний багатогранник Архімеда — кирпатий додекаедр.

При застосуванні щодо правильного додекаедра геометричної операції Фаска[en] (зрізання ребер), отримаємо багатогранник Ґолдберга[en]додекаедр з фаскою[en].

Кирпатий додекаедр Додекаедр з фаскою[en]
n32 симетрії кирпатих мозаїк: 3.3.3.3.n
Симетрія
n32
Сферична Евклідова Компактна
гіперболічна
Паракомп.
232 332 432 532 632 732 832 ∞32
Кирпаті
фігури
Конфігурація 3.3.3.3.2 3.3.3.3.3 3.3.3.3.4 3.3.3.3.5 3.3.3.3.6 3.3.3.3.7 3.3.3.3.8 3.3.3.3.∞
Фігури
Конфігурація V3.3.3.3.2 V3.3.3.3.3 V3.3.3.3.4 V3.3.3.3.5 V3.3.3.3.6 V3.3.3.3.7 V3.3.3.3.8 V3.3.3.3.∞

Багатогранники, що мають розташування вершин як у правильного додекаедра[ред. | ред. код]

Розташування вершин[en] таке ж, як і в правильного додекаедра, мають чотири неопуклих однорідних багатогранників та три однорідних з'єднання багатогранників[en].

В правильний додекаедр можливо вписати п'ять різних кубів; їхні ребра є діагоналями граней правильного додекаедра, і всі разом вони утворюють однорідну багатогранну сполуку[en] з п'яти кубів. Оскільки два різні тетраедри можуть розміститися на вершинах куба, що чергуються, то в правильний додекаедр також вписується з'єднання п'яти і десяти тетраедрів.

Великий зірчастий додекаедр

Малий дітригональний ікосододекаедр[en]

Дітригональний додекадодекаедр[en]

Великий дітригональний ікосододекаедр[en]

З'єднання п'яти кубів[en]

З'єднання п'яти тетраедрів

З'єднання десяти тетраедрів[en]

Ромбічний гексеконтаедр[en]

Прикладом неоднорідного багатогранника, що має розташування вершин[en] правильного додекаедра може слугувати ромбічний гексеконтаедр[en]зірчаста форма ромботриаконтаедра.

Тобто правильний додекаедр є опуклою оболонкою вершин цих неопуклих тіл.

Приклади в природі[ред. | ред. код]

Грані гольмієво-магнієво-цинкового (Ho-Mg-Zn) квазікристалу є правильними п'ятикутниками.

Деякі з правильних та напівправильних тіл зустрічаються у природі у вигляді кристалів, інші — у вигляді вірусів, чи найпростіших мікроорганізмів.

  • Кристал піриту ( FeS ) — природна модель додекаедра.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Peter R. Cromwell, с. 451.
  2. Edkins, Jo (2007). Dodecahedron. Solid shapes and their nets. Архів оригіналу за 26 грудня 2019.
  3. Knott, Ron (26 September 2016). The Golden Geometry of Solids or Phi in 3 dimensions. Ron Knott's Mathematics Pages. Процитовано 19 березня 2022.
  4. Sutton, Daud (2002), Platonic & Archimedean Solids, Wooden Books, Bloomsbury Publishing USA, с. 55, ISBN 9780802713865.
  5. а б в г д Kenneth J. MacLean, с. 15.
  6. dodecahedron vertex coordinates - Wolfram|Alpha. www.wolframalpha.com (англ.). Процитовано 22 квітня 2024.
  7. Weisstein, Eric W. Regular Dodecahedron(англ.) на сайті Wolfram MathWorld.
  8. Read, R. C.; Wilson, R. J. (1998). An Atlas of Graphs (англ.) . Oxford University Press.
  9. Coxeter Planes [Архівовано 2018-02-10 у Wayback Machine.] and More Coxeter Planes [Архівовано 2017-08-21 у Wayback Machine.] John Stembridge
  10. Dodecahedron and Bilunabirotunda – Wolfram Demonstrations Project.
  11. http://www.lcv.ne.jp/~hhase/memo/m09_08b.html
  12. Miracle Spacefilling. woodenpolyhedra.web.fc2.com.
  13. B. M. Stewart (1980). Adventures Among the Toroids: A Study of Quasi-Convex, Aplanar, Tunneled Orientable Polyhedra of Positive Genus Having Regular Faces With Disjoint Interiors (англ.) . с. 127. ISBN 978-0686119364. 6J91(P4)
  14. S. Torquato and Y. Jiao., с. 52.
  15. Weisstein, Eric W. Dodecahedron Stellations. mathworld.wolfram.com (англ.). Процитовано 24 квітня 2024.
  16. E.Haeckel. Die Radiolarien (Rhizopoda radiaria) : eine Monographie. — Berlin : G. Reimer, 1888. — Т. 4. — 400 (нім.) с. — DOI:https://doi.org/10.11588/diglit.27324. (позначена номером 2а)

Література[ред. | ред. код]

  • Peter R. Cromwell. Polyhedra. — Cambridge, U.K. ; New York, NY, USA : Cambridge University Press, 1997. — 451 (англ.) с. — ISBN 9-521-55432-2.

Посилання[ред. | ред. код]