Права інтерсекс-людей — Вікіпедія

Інтерсекс-люди народжуються із статевими ознаками, такими як хромосоми, статеві залози або статеві органи, які, за даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, «не відповідають типовим бінарним уявленням про чоловічі та жіночі тіла».^[1]

Інтерсекс-люди стикаються із стигматизацією та дискримінацією від народження, особливо коли видно інтерсекс-варіацію. У деяких країнах (особливо в Африці та Азії) це може включати дітовбивство та стигматизацію сімей. Матерів у Східній Африці можуть звинуватити у чаклунстві, а народження інтерсексної дитини можна описати як прокляття.^[2][3][4]

Інтерсексні немовлята та діти, такі як діти з неоднозначними зовнішніми статевими органами, можуть бути хірургічно та / або гормонально змінені, щоб відповідати прийнятним статевим характеристикам. Однак це вважається суперечливим, оскільки не має доказів хороших результатів.^[5] Такі процедури можуть передбачати також стерилізацію. Дорослі, в тому числі елітні спортсменки, також були предметами такого лікування.^[6][7] Ці заяви все частіше визнаються порушеннями прав людини, із заявами агентств ООН,^[8][9] парламенту Австралії ^[10] а також німецьких та швейцарських етичних інститутів.^[11] Організації інтерсекс-людей також випускали спільні заяви протягом декількох років, включаючи декларацію Мальти третього Міжнародного форуму інтерсекс-людей.

Впровадження захисту прав людини в законодавство та регулювання прогресувало повільно. У 2011 році Крістіан Феллінг (Christiane Völling) виграла першу успішну справу проти хірурга за хірургічне втручання без згоди.^[12] У 2015 році Рада Європи вперше визнала право інтерсексних осіб не проходити лікування за призначенням статі.^[13] У квітні 2015 року Мальта стала першою країною, яка заборонила несамовиті медичні втручання з метою модифікації статевої анатомії, в тому числі інтерсексних людей.^[14][15]

Інші права та правові питання, включаючи право на життя, захист від дискримінації, захист прав та компенсації, доступ до інформації та юридичне визнання.^[13] Наразі небагато країн захищають людей від статевих груп від дискримінації.

Інтерсекс та права людини[ред. | ред. код]

Дослідження вказують на зростаючий консенсус щодо того, що різнобічні інтерсексні тіла є нормальними - проте, порівняно рідкісними - формами людської біології,^[16] а правозахисні установи посилюють контроль за медичною практикою та проблемами дискримінації інтерсексних людей. Перше міжнародне пілотне дослідження 2013 року. Права людини між статями, Дан Крістіан Гаттас (Dan Christian Ghattas) ^[17][18] виявив, що інтерсексні люди піддаються дискримінації у всьому світі.

Рада Європи виділяє кілька проблемних областей:

• Рівне право на життя та профілактику медичних процедур без усвідомленої згоди, включаючи лікування, яке вважається непотрібним;
• Видалення Інтерсексу як виліковного медичного стану, але такого, що може проходити медичне лікування за усвідомленою згодою
• Рівне ставлення за законом; включаючи конкретні правові положення, подібні до інших охоплених класів;
• Доступ до інформації, медичних карток, консультацій та підтримки;
• Самовизначення у визнанні статі шляхом швидкого доступу до офіційних документів.^[13]

Фізична цілісність і тілесна автономність[ред. | ред. код]

Люди Інтерсексу стикаються з дискримінацією від народження.

Медичні втручання без згоди на зміну статевих характеристик інтерсексуальних людей проводяться у всіх країнах, де досліджувались права людини інтерсексних людей.^[17] Такі заходи критикуються Всесвітньою організацією охорони здоров’я, іншими органами ООН, такими як Управління Верховного комісара з прав людини, та дедалі більшою кількістю регіональних та національних установ. У країнах з низьким та середнім рівнем доходу вартість медичного обслуговування може обмежувати доступ до необхідного медичного лікування одночасно з тим, що інші особи отримують примусові медичні втручання.^[4]

Зазначено, що деякі права постраждали від стигматизації та примусових медичних втручань щодо неповнолітніх:

• право на життя.^[13]
• право на приватне життя, включаючи право на особисту автономію чи самовизначення щодо лікування.^[10][11]
• заборони катувань та іншого жорстокого, нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження.^[8]
• право на фізичну недоторканність та / або тілесну автономію.^[15][19]
• крім того, найкращим інтересам дитини не можуть сприяти хірургічні операції, спрямовані на сімейну та соціальну інтеграцію.

Звіти про права людини[ред. | ред. код]

В останні роки права Інтерсексу стали предметом доповідей кількох національних та міжнародних установ. Сюди входять Швейцарська національна консультативна комісія з біомедичної етики (2012 р.),^[11] спеціальний доповідач ООН з питань катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, поводжень або покарань (2013 р.) ^[8] та сенат Австралії (2013 р.).^[10] У 2015 році Рада Європи, Управління Верховного комісара ООН з прав людини та Всесвітня організація охорони здоров’я також вирішили цю проблему. У квітні 2015 року Мальта стала першою країною, яка заборонила примусові медичні втручання.^[14][15] У тому ж році Рада Європи стала першою установою, яка заявила, що інтерсекс-люди мають право не проходити втручання щодо визначення статі.^[13]

У 2017 році правозахисні неурядові організації Amnesty International ^[20][21] та Human Rights Watch ^[22][23][24] опублікували основні звіти про права дітей з інтерсексними станами.

У квітні 2015 року Мальта стала першою країною, яка заборонила медичні втручання, що не допускаються за згодою, згідно із Законом про гендерну ідентичність та вираження статі.^[14][15] Закон визнає право на тілесну цілісність та фізичну автономію, чітко забороняючи модифікацію статевих ознак дітей внаслідок соціальних факторів:

У січні 2016 року Міністерство охорони здоров'я Чилі наказало призупинити непотрібне нормалізаційне лікування для інтерсексних дітей, включаючи незворотні операції, до досягнення ними віку, коли вони зможуть приймати рішення самостійно.^{[25][26][27][28][29]}

Захист від дискримінації[ред. | ред. код]

На сьогоднішній день кілька юрисдикцій забезпечують захист від дискримінації для інтерсекс-людей. Південно-Африканська Республіка була першою країною, яка додала інтерсекс до законодавства як частину ознаки "стать".^[30] Австралія була першою країною, яка додала незалежний атрибут "інтерсексний статус".^[31] Мальта була першою, хто прийняв більш широкі рамки "статевих ознак" через законодавство, яке також припинило зміни статевих ознак неповнолітніх, здійснені з соціальних та культурних причин.^[19] У Боснії і Герцеговині, визначено як "статеві ознаки".^[32][33] Греція забороняє дискримінацію та злочини на ґрунті ненависті на основі "статевих ознак" з 24 грудня 2015 року ^[34][35]

Працевлаштування[ред. | ред. код]

Австралійське опитування 2015 року серед людей, які народилися з нетиповими статевими ознаками, виявило високий рівень бідності, крім дуже високого рівня дострокового залишення школи та вищих за середній рівень інвалідності.^[36] У посібнику роботодавців щодо інтерсексної інклюзії, опублікованому Pride in Diversity та організацією Intersex International Australia, також розкриваються випадки дискримінації при працевлаштуванні.^[37]

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Захист від дискримінації перетинається з примусовим лікуванням. Мальтійський захист за статевими ознаками забезпечує чіткий захист від непотрібних та шкідливих модифікацій статевих ознак дітей.^[15][19]

У травні 2016 року Міністерство охорони здоров'я та соціальних служб США опублікувало заяву, в якій роз'яснював Розділ 1557 Закону про доступну медичну допомогу, в якому зазначається, що Закон забороняє "дискримінацію за ознаками інтерсексних ознак або нетипових статевих ознак" у державному фінансуванні охорони здоров'я як частину заборони дискримінації "за ознакою статі".^[38]

Спорт[ред. | ред. код]

У 2013 році в медичному журналі було розкрито, що чотири неназвані елітні спортсменки з країн, що розвиваються, були піддані гонадектомії (стерилізація) та частковій кліторидектомії (каліцтво жіночих статевих органів) після того, як тестування тестостерону показало, що вони мають інтерсексний стан. Тестування на тестостерон було запроваджено внаслідок справи Кастер Семеня, південноафриканської бігунки, яка пройшла тестування завдяки своїй зовнішності.^{[39][40][41][42]}

Немає доказів того, що вроджена гіперандрогенія у жінок-спортсменок надає перевагу в спорті.^[43][44]

Дивитися також[ред. | ред. код]

• Дискримінація проти інтерсексних людей

Бібліографія[ред. | ред. код]

• Amnesty International (2017). First, Do No Harm.
• Androgen Insensitivity Support Syndrome Support Group Australia; Intersex Trust Aotearoa New Zealand; Organisation Intersex International Australia; Black, Eve; Bond, Kylie; Briffa, Tony; Carpenter, Morgan; Cody, Candice; David, Alex (March 2017). Darlington Statement. Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 21 березня 2017. Змінна URL-адреса
• Asia Pacific Forum of National Human Rights Institutions (June 2016). Promoting and Protecting Human Rights in relation to Sexual Orientation, Gender Identity and Sex Characteristics. ISBN 978-0-9942513-7-4.Asia Pacific Forum of National Human Rights Institutions (June 2016). Promoting and Protecting Human Rights in relation to Sexual Orientation, Gender Identity and Sex Characteristics. ISBN 978-0-9942513-7-4. Asia Pacific Forum of National Human Rights Institutions (June 2016). Promoting and Protecting Human Rights in relation to Sexual Orientation, Gender Identity and Sex Characteristics. ISBN 978-0-9942513-7-4.
• Council of Europe; Commissioner for Human Rights (April 2015). Human rights and intersex people, Issue Paper.
• Davis, Georgiann (2015). Contesting Intersex, The Dubious Diagnosis. New York. ISBN 978-1-4798-3786-1.Davis, Georgiann (2015). Contesting Intersex, The Dubious Diagnosis. New York. ISBN 978-1-4798-3786-1. Davis, Georgiann (2015). Contesting Intersex, The Dubious Diagnosis. New York. ISBN 978-1-4798-3786-1.
• Elders, M Joycelyn; Satcher, David; Carmona, Richard (June 2017). Re-Thinking Genital Surgeries on Intersex Infants (PDF). Palm Center.
• Ghattas, Dan Christian; Heinrich-Böll-Stiftung (2013). Human Rights between the Sexes: A preliminary study on the life situations of inter*individuals. Berlin: Heinrich-Böll-Stiftung. ISBN 978-3-86928-107-0.Ghattas, Dan Christian; Heinrich-Böll-Stiftung (2013). Human Rights between the Sexes: A preliminary study on the life situations of inter*individuals. Berlin: Heinrich-Böll-Stiftung. ISBN 978-3-86928-107-0. Ghattas, Dan Christian; Heinrich-Böll-Stiftung (2013). Human Rights between the Sexes: A preliminary study on the life situations of inter*individuals. Berlin: Heinrich-Böll-Stiftung. ISBN 978-3-86928-107-0.
• Human Rights Commission of the City and County of San Francisco; de María Arana, Marcus (2005). A Human Rights Investigation Into The Medical "Normalization" Of Intersex People. San Francisco.
• Human Rights Watch; interACT (July 2017). I Want to Be Like Nature Made Me. ISBN 978-1-62313-502-7.Human Rights Watch; interACT (July 2017). I Want to Be Like Nature Made Me. ISBN 978-1-62313-502-7. Human Rights Watch; interACT (July 2017). I Want to Be Like Nature Made Me. ISBN 978-1-62313-502-7.
• Jones, Tiffany; Hart, Bonnie; Carpenter, Morgan; Ansara, Gavi; Leonard, William; Lucke, Jayne (2016). Intersex: Stories and Statistics from Australia (PDF). Cambridge, UK: Open Book Publishers. ISBN 978-1-78374-208-0. Архів оригіналу (PDF) за 14 September 2016. Процитовано 2 лютого 2016.Jones, Tiffany; Hart, Bonnie; Carpenter, Morgan; Ansara, Gavi; Leonard, William; Lucke, Jayne (2016). Intersex: Stories and Statistics from Australia (PDF). Cambridge, UK: Open Book Publishers. ISBN 978-1-78374-208-0. Архів оригіналу (PDF) за 14 September 2016. Процитовано 2 лютого 2016. Jones, Tiffany; Hart, Bonnie; Carpenter, Morgan; Ansara, Gavi; Leonard, William; Lucke, Jayne (2016). Intersex: Stories and Statistics from Australia (PDF). Cambridge, UK: Open Book Publishers. ISBN 978-1-78374-208-0. Архів оригіналу (PDF) за 14 September 2016. Процитовано 2 лютого 2016.
• Karkazis, Katrina (2008). Fixing Sex: Intersex, Medical Authority, and Lived Experience. Duke University Press. ISBN 978-0-8223-4318-9.Karkazis, Katrina (2008). Fixing Sex: Intersex, Medical Authority, and Lived Experience. Duke University Press. ISBN 978-0-8223-4318-9. Karkazis, Katrina (2008). Fixing Sex: Intersex, Medical Authority, and Lived Experience. Duke University Press. ISBN 978-0-8223-4318-9.
• Декларація на Мальті (Міжнародний форум Intersex), ILGA-Europe (Creative Commons statement) (2 грудня 2013). Statement of the Third International Intersex Forum. Архів оригіналу за 4 грудня 2013.
• National Advisory Commission on Biomedical Ethics, Switzerland (November 2012). On the management of differences of sex development. Ethical issues relating to "intersexuality".Opinion No. 20/2012 (PDF). 2012. Berne. Архів оригіналу (PDF) за 23 квітня 2015. Процитовано 19 липня 2015.
• OII Europe; Bilitis; Intersex Belgium; Intersex Iceland; Intersex Russia; Intersex Scandinavia; NNID; OII Germany; OII-Italia (20 квітня 2017). STATEMENT of the 1st European Intersex Community Event (Vienna, 30st - 31st of March 2017). OII Europe. Процитовано 26 травня 2017.
• Regmi, Esan (2016). Stories of Intersex People from Nepal. Kathmandu.
• Senate of Australia; Community Affairs References Committee (2013). Involuntary or coerced sterilisation of intersex people in Australia. Canberra. ISBN 978-1-74229-917-4.Senate of Australia; Community Affairs References Committee (2013). Involuntary or coerced sterilisation of intersex people in Australia. Canberra. ISBN 978-1-74229-917-4. Senate of Australia; Community Affairs References Committee (2013). Involuntary or coerced sterilisation of intersex people in Australia. Canberra. ISBN 978-1-74229-917-4.
• Tamar-Mattis, Anne (2014). Medical Treatment of People with Intersex Conditions as Torture and Cruel, Inhuman, or Degrading Treatment or Punishment. У Center for Human Rights & Humanitarian Law; Washington College of Law (ред.). Torture in Healthcare Settings: Reflections on the Special Rapporteur on Torture's 2013 Thematic Report. Washington, DC. с. 91—104.
• United Nations Office of the High Commissioner for Human Rights (2015). Free & Equal Campaign Fact Sheet: Intersex (PDF).
• UN Special Rapporteur on torture and other cruel, inhuman or degrading treatment or punishment (February 2013). Report of the UN Special Rapporteur on Torture (PDF). Office of the UN High Commissioner for Human Rights.
• Intersex Awareness Day – Wednesday 26 October. Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights. 24 жовтня 2016. Процитовано 7 жовтня 2018.
• World Health Organization; OHCHR; UN Women; UNAIDS; UNDP; UNFPA; UNICEF (2014). Eliminating forced, coercive and otherwise involuntary sterilization, An interagency statement (PDF). ISBN 978-92-4-150732-5.World Health Organization; OHCHR; UN Women; UNAIDS; UNDP; UNFPA; UNICEF (2014). Eliminating forced, coercive and otherwise involuntary sterilization, An interagency statement (PDF). ISBN 978-92-4-150732-5. World Health Organization; OHCHR; UN Women; UNAIDS; UNDP; UNFPA; UNICEF (2014). Eliminating forced, coercive and otherwise involuntary sterilization, An interagency statement (PDF). ISBN 978-92-4-150732-5.
• World Health Organization (2015). Sexual health, human rights and the law. Geneva: World Health Organization. ISBN 9789241564984.World Health Organization (2015). Sexual health, human rights and the law. Geneva: World Health Organization. ISBN 9789241564984. World Health Organization (2015). Sexual health, human rights and the law. Geneva: World Health Organization. ISBN 9789241564984.

1. ↑ Free & Equal Campaign Fact Sheet: Intersex (PDF). United Nations Office of the High Commissioner for Human Rights. 2015. Процитовано 28 березня 2016.
2. ↑ Civil Society Coalition on Human Rights and Constitutional Law; Human Rights Awareness and Promotion Forum; Rainbow Health Foundation; Sexual Minorities Uganda; Support Initiative for Persons with Congenital Disorders (2014). Uganda Report of Violations based on Sex Determination, Gender Identity, and Sexual Orientation. Архів оригіналу за 3 травня 2015. Процитовано 14 травня 2017.
3. ↑ Grady, Helen; Soy, Anne (4 травня 2017). The midwife who saved intersex babies. BBC World Service, Kenya.
4. ↑ ^{а б} Beyond the Boundary - Knowing and Concerns Intersex (October 2015). Intersex report from Hong Kong China, and for the UN Committee Against Torture: the Convention against Torture and Other Cruel Inhuman or Degrading Treatment or Punishment.
5. ↑ Submission 88 to the Australian Senate inquiry on the involuntary or coerced sterilisation of people with disabilities in Australia. Australasian Paediatric Endocrine Group (APEG). 27 червня 2013.
6. ↑ Rebecca Jordan-Young; Peter Sonksen; Katrina Karkazis (2014). Sex, health, and athletes. BMJ. 348: g2926. doi:10.1136/bmj.g2926. PMID 24776640.
7. ↑ Macur, Juliet (6 жовтня 2014). Fighting for the Body She Was Born With. The New York Times. Процитовано 9 лютого 2015.
8. ↑ ^{а б в} Report of the UN Special Rapporteur on Torture (PDF). Office of the UN High Commissioner for Human Rights. February 2013.
9. ↑ Eliminating forced, coercive and otherwise involuntary sterilization, An interagency statement. World Health Organization. May 2014.
10. ↑ ^{а б в} Australian Senate Community Affairs Committee (October 2013). Involuntary or coerced sterilisation of intersex people in Australia. Архів оригіналу за 23 вересня 2015.
11. ↑ ^{а б в} Swiss National Advisory Commission on Biomedical Ethics NEK-CNE (November 2012). On the management of differences of sex development. Ethical issues relating to "intersexuality".Opinion No. 20/2012 (PDF). 2012. Berne. Архів оригіналу (PDF) за 23 квітня 2015. Процитовано 19 липня 2015.
12. ↑ German Gender-Assignment Case Has Intersexuals Hopeful. DW.COM. Deutsche Welle. 12 грудня 2007. Процитовано 21 грудня 2015.
13. ↑ ^{а б в г д} Рада Європи; Commissioner for Human Rights (April 2015), Human rights and intersex people, Issue Paper
14. ↑ ^{а б в} Reuters (1 квітня 2015). Surgery and Sterilization Scrapped in Malta's Benchmark LGBTI Law. The New York Times.
15. ↑ ^{а б в г д} Star Observer (2 квітня 2015). Malta passes law outlawing forced surgical intervention on intersex minors. Star Observer.
16. ↑ Zderic, Stephen (2002). Pediatric gender assignment : a critical reappraisal; [proceedings from a conference... in Dallas in the spring of 1999 which was entitled "pediatric gender assignment - a critical reappraisal"]. New York, NY [u.a.]: Kluwer Acad. / Plenum Publ. ISBN 978-0306467592.
17. ↑ ^{а б} Ghattas, Dan Christian; Фонд Гайнріха Белля (September 2013). Human Rights Between the Sexes (PDF).
18. ↑ A preliminary study on the life situations of inter* individuals. OII Europe. 4 листопада 2013.
19. ↑ ^{а б в} Cabral, Mauro (8 квітня 2015). Making depathologization a matter of law. A comment from GATE on the Maltese Act on Gender Identity, Gender Expression and Sex Characteristics. Global Action for Trans Equality. Архів оригіналу за 4 липня 2015. Процитовано 3 липня 2015.
20. ↑ Amnesty International (2017). First, Do No Harm.
21. ↑ Amnesty International (2017). First, Do No Harm: ensuring the rights of children born intersex. Процитовано 13 травня 2017.
22. ↑ Human Rights Watch; interACT (July 2017). I Want to Be Like Nature Made Me. ISBN 978-1-62313-502-7.
23. ↑ Stewart, Philippa (25 липня 2017). Interview: Intersex Babies Don't Need 'Fixing'. Human Rights Watch. Процитовано 25 липня 2017.
24. ↑ Human Rights Watch (25 липня 2017). US: Harmful Surgery on Intersex Children. Human Rights Watch. Процитовано 25 липня 2017.
25. ↑ Chilean Government Stops the 'Normalization' of Intersex Children. OutRight Action International. 14 січня 2016. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 17 грудня 2020.
26. ↑ Chilean Ministry of Health issues instructions stopping "normalising" interventions on intersex children. Organisation Intersex International Australia. 11 січня 2016. Процитовано 3 січня 2017.
27. ↑ Inter, Laura; Aoi, Hana (15 червня 2017). Circular 7 de 2016: Un paso atrás en la lucha por los Derechos Humanos de las personas intersexuales en Chile. Por Laura Inter y Hana Aoi. Brújula Intersexual. Процитовано 9 липня 2017.
28. ↑ Godoy, Camilo (18 червня 2017). ¿Cómo nace la Circular 7 del Ministerio de Salud de Chile? Por Camilo Godoy. Brújula Intersexual. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 9 липня 2017.
29. ↑ Inter, Laura; Aoi, Hana (June 2017). Circular 7 De 2016: Un Paso Atrás En La Lucha Por Los Derechos Humanos De Las Personas Intersexuales En Chile (PDF). Brújula Intersexual.
30. ↑ Judicial Matters Amendment Act, No. 22 of 2005, Republic of South Africa, Vol. 487, Cape Town (PDF). 11 січня 2006.
31. ↑ Sex Discrimination Amendment (Sexual Orientation, Gender Identity and Intersex Status) Act 2013, No. 98, 2013, C2013A00098. ComLaw. 2013.
32. ↑ Anti-discrimination Law Updated in Bosnia-Herzegovina. ILGA-Europe. Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 17 грудня 2020.
33. ↑ LGBTI people are now better protected in Bosnia and Herzegovina.
34. ↑ [LAW NO. 3456 Cohabitation, exercise of rights, criminal and other provisions] (PDF) (гр.) https://web.archive.org/web/20180619104514/http://www.ministryofjustice.gr/site/Portals/0/4356-2015.pdf. Архів оригіналу (PDF) за 19 червня 2018. Процитовано 17 грудня 2020. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка); |trans-title= вимагає |title= або |script-title= (довідка)
35. ↑ Архівована копія (гр.). 23 грудня 2015. Архів оригіналу за 25 жовтня 2017. Процитовано 17 грудня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
36. ↑ Jones, Tiffany; Hart, Bonnie; Carpenter, Morgan; Ansara, Gavi; Leonard, William; Lucke, Jayne (February 2016). Intersex: Stories and Statistics from Australia (PDF). Cambridge, UK: Open Book Publishers. ISBN 978-1-78374-208-0. Архів оригіналу (PDF) за 14 вересня 2016. Процитовано 2 лютого 2016.
37. ↑ Carpenter, Morgan; Hough, Dawn (2014). Employers' Guide to Intersex Inclusion. Sydney, Australia: Pride in Diversity and Organisation Intersex International Australia. ISBN 978-0-646-92905-7. Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 17 грудня 2020.
38. ↑ interACT. Federal Government Bans Discrimination Against Intersex People in Health Care. interactadvocates. Процитовано 27 травня 2016.
39. ↑ Fénichel, Patrick; Paris, Françoise; Philibert, Pascal; Hiéronimus, Sylvie; Gaspari, Laura; Kurzenne, Jean-Yves; Chevallier, Patrick; Bermon, Stéphane; Chevalier, Nicolas (June 2013). Molecular Diagnosis of 5α-Reductase Deficiency in 4 Elite Young Female Athletes Through Hormonal Screening for Hyperandrogenism. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. 98 (6): –1055–E1059. doi:10.1210/jc.2012-3893. ISSN 0021-972X. PMID 23633205.
40. ↑ Jordan-Young, R. M.; Sonksen, P. H.; Karkazis, K. (April 2014). Sex, health, and athletes. BMJ. 348 (apr28 9): –2926–g2926. doi:10.1136/bmj.g2926. ISSN 1756-1833. PMID 24776640.
41. ↑ Semenya told to take gender test. BBC Sport. 19 серпня 2009. Процитовано 19 серпня 2009.
42. ↑ A Lab is Set to Test the Gender of Some Female Athletes. New York Times. 30 липня 2008.
43. ↑ Bermon, Stéphane; Garnier, Pierre Yves; Lindén Hirschberg, Angelica; Robinson, Neil; Giraud, Sylvain; Nicoli, Raul; Baume, Norbert; Saugy, Martial; Fénichel, Patrick (August 2014). Serum Androgen Levels in Elite Female Athletes. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. 99 (11): –2014–1391. doi:10.1210/jc.2014-1391. ISSN 0021-972X. PMID 25137421.
44. ↑ Branch, John (27 липня 2016). Dutee Chand, Female Sprinter With High Testosterone Level, Wins Right to Compete. The New York Times. Процитовано 22 травня 2016.