Поярков Юрій Михайлович — Вікіпедія

Юрій Поярков
Юрій Михайлович Поярков
Загальна інформація
Прізвиська Людина-катапульта та Князь
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Народження 10 лютого 1937(1937-02-10)
Харків, Українська РСР, СРСР
Смерть 10 лютого 2017(2017-02-10)
Харків, Україна
Поховання Міське кладовище № 2
Зріст 186 см
Спорт
Вид спорту Волейбол
Спортивне звання
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений майстер спорту СРСР
Клуб 1956—1972 СРСР «Буревісник» (Харків)
Нац. збірна 1959—1972 СРСР СРСР
Участь і здобутки
Нагороди
орден «Знак Пошани» орден «За заслуги» II ступеня орден «За заслуги» III ступеня
заслужений майстер спорту СРСР
Олімпійські ігри
Золото Токіо 1964 волейбол
Золото Мехіко 1968 волейбол
Бронза Мюнхен 1972 волейбол
Чемпіонати світу
Золото Бразилія 1960
Золото СРСР 1962
Бронза Чехословаччина 1966
Кубок світу
Золото Польща 1965
Бронза НДР 1969
Чемпіонат Європи
Бронза Румунія 1963
Золото Туреччина 1967
Золото Італія 1971
Державні нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «Знак Пошани» Орден «Знак Пошани»

Ю́рій Миха́йлович Поя́рков (10 лютого 1937, Харків — 10 лютого 2017, Харків) — український волейболіст, дворазовий олімпійський чемпіон. Один з найвидатніших спортсменів в історії світового волейболу. Член Волейбольної зали слави.

Життєпис[ред. | ред. код]

Волейболом почав займатися в 15 років (серйозно — у дитячій команді університету, де працював Володимир Пономаренко[1]), а за чотири роки потрапив до складу «Буревісника». 1959 року переміг з командою в зимовій першості СРСР і незабаром був викликаний до збірної СРСР, кольори якої захищав упродовж 12 років. За цей період став дворазовим чемпіоном світу (1960 і 1962), бронзовим призером світової першості 1966, володарем Кубка світу 1965, бронзовим призером Кубка світу 1969, дворазовим чемпіоном Європи (1967, 1971), бронзовим призером європейської першості 1963, чемпіоном СРСР і переможцем Спартакіади народів СРСР 1967. Першу золоту олімпійську медаль здобув на Олімпіаді в Токіо (1964 р.) у складі збірної СРСР. За чотири роки в Мехіко (1968 р.) став дворазовим олімпійським чемпіоном. На мюнхенській Олімпіаді (1972 р.) здобув бронзу.

Володів потужною бічною подачею («гаком»), завдяки цьому отримав прізвисько «людина-катапульта».

1964 року йому присвоєно звання «заслужений майстер спорту СРСР», з 1965 року став капітаном збірної СРСР.

2007 року Поярков включений до Книги рекордів Гіннеса (три олімпійські медалі на трьох Олімпіадах, у тому числі дві золоті).

2015 року за вагомий внесок у розвиток волейболу в Україні нагороджений найвищою нагородою Федерації волейболу України — Почесним знаком ФВУ[2].

Входив до складу Української академії спорту[3].

Помер 10 лютого 2017 року.

Похований 13 лютого 2017 року на 2-му міському кладовищі міста Харкова[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Юрій Поярков, дворазовий олімпійський чемпіон.
  2. «Локомотив» – Simply the Best, та інші лауреати сезону. Архів оригіналу за 12 лютого 2017. Процитовано 11 лютого 2017.
  3. У Києві вручили «спортивні Оскари». Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 11 лютого 2017.
  4. В Харькове попрощались с Юрием Поярковым /«Вечерний Харьков»/

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]