Пошук предметів — Вікіпедія

Приблизне зображення гри у жанрі «пошук предметів»

Пошук предметів, також відомий як «Я шукаю» або Пригодницька головоломка з пошуку об'єктів (ПГПО)англ. hidden object puzzle adventure (HOPA)) — це жанр відеоігор-головоломок, у яких гравець повинен знайти об'єкти зі списку, які знаходяться на зображенні у купі інших. Пошук предметів є популярним напрямком у казуальних іграх[1][2]. Обмежені в часі пробні версії цих ігор, зазвичай доступні для завантаження, хоча багато з них можна безоплатно завантажити у крамницях застосунків. Популярними є теми детективні кримінальні історії, пригоди, готичні романи та містичні таємниці.[3]

Визначення[ред. | ред. код]

В іграх цього жанру гравець блукає з одного місця в інше, щоб знайти об'єкти, які дозволяють гравцеві досягти кінця гри. Гравець додає предмети до свого інвентарю. Головоломка з пошуком предметів, зазвичай, надає більше предметів або підказок, які допоможуть гравцеві досягнути кінця гри.[4]

Відеоігри жанру пошук предметів можуть мати:[4]

Історія[ред. | ред. код]

Відеоігри жанру пошук предметів виникли у друкованих виданнях, таких як книги I Spy або звичайні статті у Highlights for Children, в яких читачеві давали список об'єктів, які можна знайти, прихованих у захаращеній ілюстрації чи фотографії.[3] Ранньою грою з прихованими предметами була Mother Goose: Hidden Pictures, випущена для консолі CD-i у 1991 році. Іншими ранніми іграми такого типу є адаптації книг I Spy під формат відеоігор, які видавалися Scholastic Corporation з 1997 року[3]

Гра Mystery Case Files: Huntsville, випущена Big Fish Games у 2005 році прийшла на підйомі казуальних ігор у середині 2000-х років. Mystery Case Files: Huntsville встановила багато принципів як гри, так і її розповіді, які відтоді будуть переважати в іграх цього жанру.[3]

В інді-іграх з'являються нові погляди на жанр «пошук предметів», які змінили підхід, який використовують розробники. Наприклад, Hidden Folks вважається більш пошуковою грою, у якій потрібно знайти одного персонажа серед сотень на екрані, схожих один на одного. Ця ідея вже була використана у книгах Where's Wally.[3]

Популярність[ред. | ред. код]

Mystery Case Files: Huntsville зірвав попередні продажі казуальних ігор, а третя частина серії Mystery Case Files: Ravenhearst стала третьою найбільш продаваною грою на персональних комп'ютерах протягом періоду продажів наприкінці 2007 року. Це спонукало ігрові компанії витрачати кошти на подібні відеоігри, які зосереджуються на головоломках з невеликою анімацією.[3]

Ігри такого жанру приваблюють гравців, які були шанувальниками таких ігор, як Myst, а демографічні показники гравців схиляються до жінок старше 55 років. У 2021 році серед гравців Big Fish Games 85 % становили жінки, 76 % з яких були старіше за 55 років.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. George Roush (17 жовтня 2008). Everest: Hidden Expedition iPhone Review. IGN. Архів оригіналу за 24 лютого 2009.
  2. Albert Kim (30 вересня 2008). Casual Games: 'Peggle Nights' and 'The Lost Cases of Sherlock Holmes'. EW.com. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 13 червня 2022. Mystery titles, particularly hidden-object games, have become a hugely popular segment of the casual-game market. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=|deadurl=yes (довідка)
  3. а б в г д е ж Carpenter, Nicole (5 жовтня 2021). Video game culture owes a lot to hidden object games. Polygon. Процитовано 5 жовтня 2021.
  4. а б Hidden Object Games Are Mindless Fluff, And That's Why I Love Them By Mike Fahey from Kotaku.com. May 1 2016.