Поштова площа (станція метро) — Вікіпедія

Координати: 50°27′33″ пн. ш. 30°31′32″ сх. д. / 50.45917° пн. ш. 30.52556° сх. д. / 50.45917; 30.52556

Поштова площа
Оболонсько-Теремківська лінія
Загальні дані
Тип колонна трипрогінна мілкого закладення
Проєктна назва Річкови́й вокза́л
Платформи
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Довжина 101,0 м
Ширина 8,0 м
Будівництво
Дата відкриття 17 грудня 1976 року
Архітектор(и) В. C. Богдановський, І. Л. Масленков, Т. О. Целіковська
за участю
А. С. Крушинського
Художник(и) І. Г. Левитська, Ю. В. Кисличенко
Будівельник(и) Київметробуд
Транспорт
Район міста Подільський
Виходи до Володимирського узвозу, Поштової площі, вул. Петра Сагайдачного, Боричева узвозу
Наземний транспорт А 62, 114, 115
фунікулер
Інше
Час відкриття 05:41
Час закриття 00:14
Код станції 216
Мапа
Оболонсько-Теремківська лінія
ТЧ-2 «Оболонь»
ПК213+59 Героїв Дніпра
ПК201+98 Мінська
ПК190+08 Оболонь
ПК172+92 Почайна +зал
ПК158+03 Тараса Шевченка +M
ПК146+05 Контрактова площа +авт
ПК136+25 Поштова площа  +рв
ПК122+88 Майдан Незалежності +M
ССГ до Хрещатика
ССГ до Кловської
ПК112+75 Площа Українських Героїв +M
ПК105+85 Олімпійська
ПК89+90 Палац «Україна»
ПК81+70 Либідська
ПК69+29 Деміївська +авт
ПК58+49 Голосіївська
ПК43+66 Васильківська
ПК28+83 Виставковий центр
ПК19+58 Іподром +авт
ПК4+64 Теремки
ПК2+50 Автовокзал «Теремки»
ПК09+20 Вулиця Крейсера «Аврора»
ПК010+23 Одеська
ТЧ «Теремки»

«Пошто́ва пло́ща» — 16-та станція Київського метрополітену. Розташована на Оболонсько-Теремківській лінії між станціями «Контрактова площа» та «Майдан Незалежності». Відкрита 17 грудня 1976 року. Назва походить від однойменної площі, де розташована станція.

Опис[ред. | ред. код]

Під час будівництва станція була повністю виконана в річковій тематиці — на стінах виклали блакитну, як вода, плитку (наразі замінена бежевою), а на вітражі можна побачити не лише могутню річку Дніпро, яка поділяє Київ на лівий і правий береги, а й силуети міських будівель та дзвіницю Лаври. У вестибюлі станції розміщена крилата шістка птахів, яка виготовлена за ескізами художниці Ірини Левитської майже 50 років тому.

Конструкція станції — колонна трипрогінна мілкого закладення з острівною платформою.

Колійний розвиток: станція без колійного розвитку

Проєктна назва станції — «Річковий вокзал»[1]. Архітектура станції до реконструкції в цілому та в деталях відповідала проєктній назві. Облицювання колійних стін було блакитною керамічною плиткою, білі мармурові колони з майоліковими вставками, світильники у кесонах перекриття у формі якорів та вітраж у торці станції — все це підкреслює, що пасажир знаходиться біля Дніпра. Художні композиції, розташовані в центрі колійних стін, виконані в техніці карбування по міді та присвячені темі «Шлях від Дніпра на князівську гору». На них зображені Дніпро, фортечні стіни княжого граду, а між ними — глинобитні та дерев'яні будиночки на Подолі, давня річка Глибочиця, природна гавань під час впадання річки Почайни у Дніпро. Художники продовжили тему Славутича, тему стародавнього шляху «з варягів у греки», втілену в мозаїчному панно річкового вокзалу. Після ремонту, колійні стіни були облицьовані не блакитною, а жовтуватою плиткою, світильники були замінені на загальнопромислові з люмінесцентними лампами. Художнім оформленням станції займалася талановита українська художниця Ірина Левитська. Її вітраж з кольорового скла під назвою «Дніпро» є можливість побачити у торці платформи[2]. Звужена посадкова платформа є наслідком несприятливих умов будівництва по вулиці Петра Сагайдачного та незначного пасажиропотоку.

Своєрідне світлотехнічне рішення центрального залу платформи: світлові поперечні лінії, виконані з опалового оргскла складної форми з накладками, з литих алюмінієвих кілець, заглиблюючись у перспективу, створювали враження суцільної площини, що світиться, і асоціюються то з рибальськими сітками, то з чайками і хвилями Дніпра. Після пожежі на станції «Осокорки» у березні 2012 року на «Поштовій площі» було демонтовано пластикову обшивку світильників, яка виявилася пожежонебезпечною[3].

Підземний вестибюль і виходи з нього розміщені на площі, яка зберегла стару назву, біля будинку колишньої поштової станції. Станція має один вихід, сполучений з підземним переходом на вулиці Володимирський узвіз. Наземний вестибюль відсутній. Два виходи з підземного переходу: один — з боку Річкового вокзалу (закритий на час реконструкції площі), спорудженого у 1961 році, другий — з боку фунікулера, збудованого у 19021905 роках для сполучення Верхнього міста з Подолом.

Єдина станція лінії, що немає своєї суміщеної тягово-знижувальної підстанції, а лише трансформаторну (для освітлення і т. ін.)

У 2013 році була проведена заміна кахельної плитки на колійних стінах станції.

Пасажиропотік[ред. | ред. код]

Рік 2009 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Пасажиропотік, тис. осіб/добу 11,2 11,5 11,5 9,7 8,9 8,9 10,4 11,8 13,1

Зображення[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 2 березня 1976 року № 199 «Про найменування станцій метрополітену на Куренівсько-Червоноармійській лінії» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 1552. Арк. 134. [Архівовано з першоджерела 13 серпня 2013.]
  2. Скарби київського метро: мозаїки, вітражі і не тільки. tykyiv.com. 26 лютого 2024. 
  3. Попов назвал пожароопасные станции киевского метро [Архівовано 2016-04-04 у Wayback Machine.] // tsn.ua. — 2012. — 6 апреля (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]