Почесні громадяни Парижа — Вікіпедія

Почесний громадянин Парижа (фр. Le citoyen d'honneur de la Ville de Paris) — почесне звання, яке з 2001 року присвоюється міською радою Парижа з метою захисту осіб, які зробили внесок у боротьбу за «фундаментальні свободи». Станом на 2022 рік це звання було надане 28 особам, а також тижневику Шарлі Ебдо, біорізноманіттю, пожежникам Парижа і місту Києву.

Список почесних громадян[ред. | ред. код]

Фото Ім'я Країна Рік Чим відомий Прим.
Мумія Абу-Джамал США США 2001 Американський в'язень. Засуджений до смертної кари 1982 року за звинуваченнями у вбивстві (2008 року смертна кара замінена на довічне позбавлення волі). Борець за скасування смертної кари.
Інгрід Бетанкур Колумбія Колумбія 2002 Колумбійський політик. Викрадена 2002 року бойовиками ФАРК.
Юрій Бандажевський Білорусь Білорусь 2003 Білоруський науковець. Засуджений 2001 року за критику бездіяльності влади Білорусі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Аун Сан Су Чжі М'янма М'янма 2004 М'янмарська опозиціонерка, борець проти військового режиму у країні, лідер руху за демократичні зміни. Перебувала під домашнім арештом. Лауреат Нобелівської премії миру 1991 року.
Гаува Ібрагім Нігерія Нігерія 2005 Нігерійський адвокат, яка допомогла понад 60 жінкам, засудженим до смерті за нормами шаріату, уникнути смертної кари шляхом побиття камінням.
Ху Цзя КНР КНР 2008 Китайський правозахисник та екологічний активіст, борець за свободу слова, права хворих на ВІЛ-СНІД.
Далай-лама XIV КНР КНР 2008 Духовний лідер Тибету, перебуває у вигнанні, борець за збереження тибетської ідентичності. Лауреат Нобелівської премії миру 1989 року.
Тасліма Насрін Бангладеш Бангладеш 2008 Журналістка та письменниця, борець за права жінок у Бангладеш. Через погрози за критику ісламського фундаменталізму Тасліма Насрін була змушена виїхати з країни.
Гілад Шаліт Ізраїль Ізраїль 2008 Ізраїльський військовослужбовець, викрадений палестинськими бойовиками 25 червня 2006 року під час несення ним служби.
Ширін Ебаді Іран Іран 2010 Іранська правозахисниця і адвокат. Лауреат Нобелівської премії миру 2003 року.
Джафар Панагі Іран Іран 2011 Іранський кінорежисер, лауреат міжнародних кінопремій. Його фільми заборонені в Ірані, а сам він 2010 року був арештований і засуджений до 6 років в'язниці із забороною на 20 років займатися кіновиробництвом.
Раоні Метуктіре Бразилія Бразилія 2011 Лідер племені каяпо, борець за збереження культури корінних народів Бразилії та за захист лісів Амазонії від знищення.
Олесь Біляцький Білорусь Білорусь 2012 Білоруський правозахисник, президент правозахисного центру «Вясна», віце-президент Міжнародної федерації прав людини. 2011 року засуджений до 4 з половиною років в'язниці суворого режиму за свою діяльність.
Нельсон Мандела ПАР ПАР 2013 Президент ПАР у 1994—1999 роках. Борець проти режиму апартеїду, за свою боротьбу за расову рівність був ув'язнений протягом 1964—1990 років. Лауреат Нобелівської премії миру 1993 року.
Шарлі Ебдо Франція Франція 2015 Сатиричний тижневик Шарлі Ебдо у січні 2015 року зазнав нападу ісламістських радикалів, які вбили кількох журналістів і карикатуристів видання. Звання Почесного громадянина Парижа надано газеті на знак «видатних заслуг у боротьбі з диктатурою і варварством».
Асія Бібі Пакистан Пакистан 2015 Пакистанська жінка-християнка, мати п'ятьох дітей. Під час збору ягід у червні 2009 року попила тієї ж води, що й мусульманські жінки, чим нанесла їм образу. 2010 року засуджена судом до смертної кари через повішення. Усі її апеляції було відхилено.
Біорізноманіття 2016 Звання Почесного громадянина Парижа надане Біорізноманіттю з метою привернення уваги проблем вимирання видів, знищення екосистем та, як наслідок, зниження рівня добробуту, що спричинені антропогенним впливом, а також на знак визнання зусиль Парижа до вирішення глобальних екологічних проблем, що також було відзначено проведенням у місті Міжнародної конференції з питань змін клімату 2015 року.
Джан Дюндар Туреччина Туреччина 2016 Турецький журналіст, до 2016 року головний редактор газети Джумхурієт, яка критикувала владу президента Реджепа Ердогана. Заарештований 2015 року після публікації статті, в якій йшлося про постачання зброї турецьким урядом бійцям сирійської опозиції. Засуджений 2016 року до 5 років в'язниці; у день вироку на Дюндара було скоєно невдалий замах. З 2016 року перебуває у Німеччині. [1]
Мохаммад Юнус Бангладеш Бангладеш 2018 Бангладешський економіст та фінансист, Грамін Банку. Започаткував та розвинув концепцію мікрокредитування та мікрофінансування, які дозволили тисячам жителів Бангладеш створити власний дохід, тим самим вийшовши зі злиднів та надавши поштовх до економічного розвитку країни. Лауреат Нобелівської премії миру 2006 року.
Набіль Раджаб Бахрейн Бахрейн 2018 Бахрейнський правозахисник, президент Бахрейнського центру прав людини, директор Центру прав людини Перської затоки, заступник генерального секретаря Міжнародної федерації прав людини. З 2016 року перебуває в ув'язненні через публічну критику заборони діяльності в країні неурядових організацій та в'їзду іноземних журналістів. 2018 року засуджений до 5 років позбавлення волі за повідомлення у Твіттері щодо порушення прав людини владою Бахрейну та участь країни у військовій операції в Ємені. [2]
Олег Сенцов Україна Україна 2018 Український кінорежисер, проєвропейський активіст. Ув'язнений російською владою 2014 року, та засуджений за сфабрикованими звинуваченнями у тероризмі на 20 років позбавлення волі. У травні 2018 року оголосив голодування на знак протесту проти свого ув'язнення та ув'язнення понад 70 українських політв'язнів владою Росії. [3]
Насрін Сотуде Іран Іран 1 квітня 2019 Іранська адвокатка та правозахисниця, яка зазнає переслідувань з боку влади Ірана за свою діяльність. Лауреатка премії Сахарова 2012 року. [4]
Луджейн аль-Хазлуль Саудівська Аравія Саудівська Аравія 14 червня 2019 Саудівська активістка, борець за права жінок. [4]
Пожежники Парижа Франція Франція 14 червня 2019 [4]
Луїз Інасіо Лула да Сілва Бразилія Бразилія 2019 Бразильський політик, президент Бразилії у 2003—2011 роках, на посту президента боровся проти проявів расової дискримінації. 2018 року засуджений до 8 років і 10 місяців за звинуваченням у корупції. Сам Лула не визнав своєї провини, а його прибічники вважають звинувачення сфабрикованими за вказівкою чинного президента Жаїра Болсонару. [5]
Деніс Муквеге ДР Конго ДР Конго 8 жовтня 2020 Конголезький лікар-гінеколог, який надає допомогу жертвам сексуального насилля, спричиненого громадянською війною у Конго. Лауремт Нобелівської премії миру 2018 року. [4]
Алаа Абд Ель-Фаттах Єгипет Єгипет 17 грудня 2020 Єгипетський блоггер, фахівець з комп'ютерних технологій, політичний активіст та правозахисник. [4]
Есраа Абдель Фаттах Єгипет Єгипет 17 грудня 2020 Єгипетська політична активістка. [4]
Патрик Закі Єгипет Єгипет 17 грудня 2020 Єгипетський дослідник та правозахисник. [4]
Солафа Магді Єгипет Єгипет 17 грудня 2020 Єгипетська журналістка та захисниця прав жінок. [4]
Київ Україна Україна 22 березня 2022 Столиця України, місто, яке разом з іншими українськими містами і селами страждає від обстрілів і бомбардувань від початку російського вторгнення до України. [6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Can Dündar, nommé Citoyen d’Honneur de la Ville de Paris. Mairie de Paris. 13 березня 2018. Процитовано 26 вересня 2018.(фр.)
  2. Nabeel Rajab devient Citoyen d'honneur de la ville de Pari. Mairie de Paris. 11 червня 2018. Процитовано 26 вересня 2018.(фр.)
  3. Oleg Sentsov, citoyen d'honneur de la Ville de Paris. Mairie de Paris. 24 вересня 2018. Процитовано 24 вересня 2018.(фр.)
  4. а б в г д е ж и Depuis 20 ans, des citoyens du monde entier récompensés par Paris pour leur courage. Mairie de Paris. 15 грудня 2021. Процитовано 2 липня 2022.(фр.)
  5. La Ville de Paris attribue la citoyenneté d'honneur à Lula. Le Figaro. 3 жовтня 2019. Процитовано 25 жовтня 2019.(фр.)
  6. Pierre De Baudouin (21 березня 2022). Kiev citoyenne d’honneur de Paris : "une aide symbolique" face à la guerre en Ukraine. France 3. Процитовано 2 липня 2022.(фр.)

Посилання[ред. | ред. код]