Поспільство — Вікіпедія

У містах Західної та Правобережної України у XV—XVIII століттях середня верства міського населення, мешканці, які володіли певним майном у місті і мали права міщан, але тією чи іншою мірою витіснялися патриціатом з органів міського самоврядування (ради й лави). Іноді під поспільством розуміють міську громаду, всіх повноправних громадян міста.^[1]
в Україні до народно-визвольної війни 1648—1654 pp. та в перші роки після неї — назва міщан і селян; згодом — назва селянства, а також взагалі народу, народних мас, простого люду; простолюд. Усякому своє: козакам — шабля, вам — безмін та терези, а поспільству — плуг да борона (П. Куліш);
те саме, що посполиті (селяни)
Трудовий народ, селянство.

Примітки[ред. | ред. код]

Гуржій О. І. Поспільство [Архівовано 14 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 436. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 473.
Книжка Рідна мова 8 клас.

Поспільство // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1447. — 1000 екз.