Посередник — Вікіпедія

Посере́дник:

  1. Особа чи установа, організація і т. ін., що сприяє встановленню та здійсненню ділових контактів, торговельних або дипломатичних зносин між ким-, чим-небудь. // Те, що виступає проміжною ланкою у взаємодії між чим-небудь або в процесі перетворення чогось.
    • Маркетинговий посередник — фірма, яка допомагає компанії у просуванні, збуті та розповсюдженні її товарів серед клієнтів.
    • Фінансовий посередник — фінансові установи (банки, страхові компанії, пенсійні фонди і т. ін.), які акумулюють кошти фізичних та юридичних осіб, а надалі надають їх на комерційних засадах позичальникам.
    • Посередник у сфері електронного документообігу — фізична або юридична особа, яка в установленому законодавством порядку здійснює приймання, передавання (доставляння), зберігання, перевірку цілісності електронних документів для задоволення власних потреб або надає відповідні послуги за дорученням інших суб'єктів електронного документообігу.[1]
  2. Той, хто умовляє когось помиритися.
  3. Той, хто сприяє встановленню миру між державами.
  4. У міжнародному праві — нейтральна держава чи міжнародна організація, що шляхом посередництва сприяє мирному розв'язанню конфлікту між двома іншими державами.[2]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Фільми[ред. | ред. код]

Програмування[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Посередник // Словник законодавчих термінів.
  2. Посередник // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.

Посилання[ред. | ред. код]