French
DeutschПортал:Наукова фантастика — Вікіпедія
 | Ласкаво просимо до порталу «Наукова фантастика» |  |
 Наукова фантастикаНаукова фантастика (також НФ, англ. варіант sci-fi) (від грец. phantastikos — той, що стосується уяви) — жанр та метод у художній творчості; фантастика, в основі якої лежить екстраполяція на теми науки та технологій. В НФ-творах зображаються речі принципово можливі в рамках сучасної науки, засновані на теоріях або припущеннях. Важливе значення має також переконливе обґрунтування зображуваного. Наприклад, багато творів засновані на допущенні надсвітлових швидкостей, що суперечить спеціальної теорії відносності Ейнштейна, але все ж може обґрунтовуватися наукою. Досить часто, при вживанні терміну «фантастика», мається на увазі саме наукова фантастика. Засновником наукової фантастики вважається французький письменник Жуль Верн. У більшості випадків головною фантастичною складовою твору постає фантастична ідея: винахід (надсвітловий двигун, мислячий робот, телепорт) або відкриття (подорожі у часі, телепортація, нове джерело енергії), вигадане місце дії (інша планета, паралельний світ), уявна соціально-політична система (утопічна чи антиутопічна), жива істота або речовина з незвичайними властивостями (чужопланетяни, мутанти, антиматерія), незвичайна ситуація, пов'язана з наукою і технікою (паранормальні здібності)..::::::::::::::::читати далі |
Необхідні статті: Аторокс[fi] • Баррі Молзберґ[de] • Бетті Баллантайн • Брама Анубіса[en] • Волден два • Втеча Лоґана[en] • Горянин (телесеріал) • Дівчина, що стрибала крізь час[en] • Жеронімо Монтейро • Жорж-Жан Арно[fr] • Канопус в Аргусі: архіви• Кроуфорд Кіліен[en] • Милорад Янкович • Надзавдання • Олаф Шпіттел[de] • Остання людина[en] • Потвори • Слободан Шкерович • Там, де до пізньої пори птахи так солодко співали • Тривале завтра • Хесус де Арагон • Чарльз Ґрант[en] • Слободан Шкерович • Янець Менцигер • Японія тоне (фільм, 2006)
Української тематики: Аурентина (цикл творів) • Блакитна планета • Годованці Сонця • Де ти, плането Райдужна? • Діти безмежжя • Загнуздані хмари • Земля світлячків • І стіни пахнуть сонцем • К7 • На каравелі "Улюбленець Нептуна" • Над планетою – «Левіафан» • Нотатки з майбутнього • Писар Східних воріт притулку • Планета для робінзонів • Подорож буде небезпечною • Посада у всесвіті • Пролог • Спадкоємець Безсмертного • Три сезони мейстри, або Нормальний дурдом • Троє на Місяці • Феномен Фенікса • Хто ти? • Чарівний бумеранг: Космологічна феєрія • Чаша Амріти • Чистилище (Репортаж з того світу) • Тематичне поповнення: Книги • Критики, редактори та видавці фантастики • Письменники-фантасти • Телесеріали • Письменниці-фантасти • Фільми • Фантастика за країною • Фантастика за роками • Червоні посилання за темою
 Вибрана стаття Ча́рльз Ма́йкл «Чак» Пола́нік (англ. Charles Michael «Chuck» Palahniuk, укр. Палагнюк; нар. 21 лютого 1962, Паско, Вашингтон) — американський сатиричний письменник і вільний журналіст українського походження, що живе в Портленді, Орегон. Більшості він відомий за відзначеним багатьма преміями романом «Бійцівський клуб» (англ. Fight Club), який пізніше було екранізовано Девідом Фінчером. Поланік має одну з найбільших спільнот послідовників в Інтернеті, що створена на його офіційному сайті. Творчість Поланіка, схожа за стилем на Брета Істона Елліса, Ірвіна Велша і Дугласа Копленда, зробила його одним з найпопулярніших новелістів Генерації Х.::::::::::::::::читати далі |
 Вибране зображення
|
 Обраний життєпис наукової фантастики Джонатан Свіфт (англ. Jonathan Swift; 30 листопада 1667, Дублін — 19 жовтня 1745, там само) — церковний діяч, публіцист, сатирик, англомовний ірландський письменник, відомий як автор «Мандрів Гулівера».::::::::::::::::читати далі |
 Чи Ви знаєте...
|
Телевізійні науково-фантастичні серіали Західний світ (англ. Westworld) - фантастичний телесеріал телеканалу HBO, чий вихід заплановано на 2015 рік. Продюсерами серіалу виступили Ліза Джой і Джонатан Нолан[1], який буде режисером пілотної серії. Серіал є адаптацією кінофільму "Західний світ", написаного і поставленого Майклом Крайтоном (1973).::::::::::::::::читати далі |
Науково-фантастичні художні фільми «Термінатор: Спасіння» (англ. «Terminator Salvation» — «Термінатор: Спасіння»)[2] — фантастичний бойовик режисера МакДжі. Четвертий кінофільм із серії «Термінатор» і перший, чия дія розгортається у часи війни з машинами. На екрани США фільм вийшов 21 травня 2009 року[3] (прем'єра в Україні — 4 червня). Роль Джона Коннора виконав Крістіан Бейл..::::::::::::::::читати далі |
Анімаційні науково-фантастичні фільми Остання фантазія: Духи всередині (англ. Final Fantasy: The Spirits Within) — повнометражний науково-фантастичний анімаційний фільм, виконаний за допомогою комп'ютерної графіки. Фільм вийшов 13 липня 2001 року і став першою анімаційною кінострічкою з близьким до фотореалістичного зображенням. Режисер — Хіронобу Сакагуті, творець відомої серії японських рольових ігор «Final Fantasy». Окрім однакової назви та кількох класичних імен сюжет фільму не пов'язаний з іграми серії. |
 Премії наукової фантастики Меморіальна премія «Гросмейстер фантастики» імені Деймона Найта (англ. Damon Knight Memorial Grand Master Award) — американська літературна премія, що вручається за загальний пожиттєвий внесок до жанру фантастики (наукової фантастики, фентезі). Заснована 1975 року Асоціацією американських авторів наукової фантастики та фентезі (англ. Science Fiction & Fantasy Writers of America, SFWA). Після смерті фундатора Асоціації — американського письменника-фантаста, редактора і літературного критика Деймона Найта (1922—2002) була перейменована на його честь. Вручається в рамках нагородження премією «Неб’юла». Першим володарем титулу став Роберт Гайнлайн. .::::::::::::::::читати далі |
 Нові статті
|
 Корисні шаблони наукової фантастики
|
 Добра статтяТермінатор (англ. terminator — «ліквідатор», «винищувач») — це автономний робот у серії фільмів «Термінатор»; зазвичай, це робот-гуманоїд, на початку придуманий як практично незнищенний солдат, інфільтратор і вбивця. Найчастіше асоціюють із персонажем Арнольда Шварценеґґера, власне Термінатором, або термінатором серій Т-800 і T-850, моделі CSM-101. Серед інших серій (котрих відомо близько сорока) — найвідомішими є Т-1000, Т-Х, Cameron і Т-888. Ідея Термінатора як хромованого ендоскелета із червоними очима, що нагадує середньовічне утілення Смерті, — належить канадському режисерові Джеймсу Кемерону. Термінатора він задумав як другорядного персонажа, головного антагоніста в історії: кінорежисер планував основну увагу у картині приділити взаєминам між молодими людьми — персонажами Кайлом Ризом і Сарою Коннор. Однак, після виходу першого фільму глядачі сприйняли титульного персонажа Арнольда Шварценеґґера як головного героя. Термінатор став культурним феноменом цілої епохи: об'єктом поклоніння шанувальників, законодавцем моди у кінематографі, прибутковою медіафраншизою; а саме поняття «термінатор» — стало загальною назвою, що означає бездушну і непереможну машину чи просто особу, яка цілеспрямовано прямує до своєї мети, не зважаючи ні на що. У серії фільмів «Термінатор» — термінатором називається грізний робот або «кібернетичний організм» (кіборг), роботизований убивця і солдат. Його було розроблено військовою суперкомп'ютерною системою «Skynet» для проникнення у опорні пункти Руху опору, для проведення диверсійних робіт, убивства важливих осіб і для бойових потреб як мобільну тактичну бойову одиницю (солдата); головна ж мета термінаторів — повне винищення людського Руху опору («Tech-Com»), фізичне знищення людей..::::::::::::::::читати далі |
Події:
Народилися:
Померли:
Науково-фантастичні романи [[Файл:|120пкс|праворуч]] Гімн Лейбовичу (англ. A Canticle for Leibowitz) - це постапокаліптичний науково-фантастичний роман написаний американським письменником-фантастом Волтером Міллером, вперше опублікований в 1960, і є єдиним романом виданим за життя автора. Дія роману відбувається в католицькому монастирі в пустелі на північному заході США після тотальної ядерної війни. В книзі описується три періоди після війни, які загалом займають майже півтори тисячі років, і за цей час цивілізація відбудовує себе. Монахи ордену Лейбовіца в нелегкі часи поставили собі за мету зібрати і зберегти знання попереднього віку, допоки люди не стануть готові до цього. Гімн Лейбовіцу побудований на трьох оповіданнях які Міллер опублікував в журналі Fantasy & Science Fiction[4], в 1955-1957 роках. Дані оповідання: «Гімн Лейбовіцу» (англ. A Canticle for Leibowitz, 1955) (також видавалася під назвою «Перший куплет»(англ. The First Canticle)); «І стало світло» (англ. And the Light Is Risen, 1956) і «Останній куплет» (англ. The Last Canticle, 1957). «Гімн Лейбовіцу» був дуже добре сприйнятий критиками і читачами і завоював Премію Г'юґо за найкращий роман в 1961 році. Даний роман став класикою наукової фантастики з численними перевиданнями і перекладами, хоча українського перекладу, на даний момент, не існує. Продовження в вигяді роману «Святий Лейбовіц і Жінка Дикий Кінь» (англ. Saint Leibowitz and the Wild Horse Woman) вийшло в 1997 році вже після смерті автора.::::::::::::::::читати далі |
Науково-фантастичні повісті «Гори Долі» (фр. Les monts de destin) — науково-фантастична повість 1966 року французького письменника Франсіса Карсака. У ній описуються події, що передують тим, з якими читача знайомить роман «Леви Ельдорадо». Твір входить до циклу «Тераї Лапрад». Тераї Лапрад і його генетично модифікований лев Лео прибувають на планету Офір-2, де Лапрад повинен працювати за контрактом геологом. На планеті мешкає раса під назвою пухі або стіки, яка була розвиненою кілька тисяч років тому, а зараз з незрозумілих причин вимирає. Тераї вирішує з'ясувати причину деградації пухі, але йому доводиться протистояти незрозумілій ненависті деяких працівників корпорації ММБ, на чолі з директором на планеті Старжоном. Тераї знайомиться зі старим, алкоголиком геологом Мак-Грегором, який раніше був директором і одним із кращих фахівців, але в ході однієї з місій в Горах Долі щось зломило його дух. Пухі також попереджають Тераї, щоб люди не ходили в Гори Долі. Після загибелі Мак-Грегора, прикрившись Тераї від пострілу вбивць, підісланих Старжоном (старий геолог з точністю до хвилини знав годину своєї загибелі і саме тому спився) герой вирушає в Гори Долі. .::::::::::::::::читати далі |
Науково-фантастичні оповідання  «Ріп ван Вінкль» (англ. Rip Van Winkle) — новела американського письменника Вашинґтона Ірвінґа 1819 року з однойменним головним героєм (літератор підписав свій твір псевдонімом «Дітріх Нікербокер» (англ. Dietrich Knickerbocker)[5]. Ріп ван Вінкль — мешканець селища поблизу Нью-Йорка, що проспав 20 років в американських горах і спустився звідти, коли всі його знайомі померли. Цей образ став символом людини, що геть відстала від часу та даремно проґавила своє життя. Ріп ван Вінкль народився в першій половині XVIII століття в старому голландському селі в сточищі річки Гудзон біля відрогів Аппалачей — Катскілльських гір. Там він й вікував — і був добропорядним підданцем англійського короля Георга III. Дружина ван Вінкля мала сварливу вдачу й діймала чоловіка навіть у пабі, де він полюбляв відбувати час у празних теревенях із друзями. Єдиною нагодою втекти від своєї двійки було полювання..::::::::::::::::читати далі |
Книжкові науково-фантастичні саги Фундація, Заснування або Основа (англ. Foundation) — вигаданий всесвіт, що об'єднує цикл із семи романів Айзека Азімова, юкласика наукової фантастики, про Роботів, становлення Імперії та Фундацію та розповідає про розпад могутньої Галактичної імперії та її прискорене відродження з допомогою «плану Селдона». Входить до складу 19-томного циклу Айзека Азімова Історія майбутнього Гарі Селдон, найвидатніший математик Галактичної імперії, розвинув науку, яку він назвав психоісторією, за допомогою якої міг передбачати історичні події в масштабах Галактики. Його передбачення свідчили про швидкий і неминучий розпад Галактичної імперії та про період смути, що повинен був тривати 30 тис. років. Селдон жодним чином не міг зупинити розпад, але він розробив план, як скоротити період смути до 1000 років. Для цього він під приводом компіляції Галактичної Енциклопедії, зібрав на забутій далекій планеті Термінус на краю Галактики видатних науковців. Перед смертю Селдон зробив записи своїх передбачень, які жителі Термінуса повинні продивлятися через певні проміжки часу, при настанні наступної кризи розвитку, звіряючи, чи йде історія за «планом Селдона». З початком розпаду Імперії вчені з Термінуса втратили державне фінансування, й повинні були викручуватися самі. Маючи знання, але не маючи ресурсів, вони вдосконалили відомі технології, які в охоплених розбратом інших частинах Імперії почали забуватися. У першій книзі серії, зробленій у вигляді новел, темою яких я послідовні селдонівські кризи, Азімов розповідає про перемогу на Термінусі прагматизму над абстрактним теоретизуванням, про використання релігії для умиротворення й підкорення агресивних сусідніх планетних систем, про розвиток торгової мережі й відмову від релігії на користь відносин, основаних на взаємовигоді. У другій книзі уже зміцнілий Термінус стикається із залишками Галактичної імперії. При кожній кризі відкривається запис Селдона, і жителі Термінусу переконуються в тому, що все йде за планом. .::::::::::::::::читати далі |
 Категорії
 |
 Критична науково-фантастична література
|
 Вікіпроєкти |
 Братні портали |
|
- ↑ Jonathan Nolan (англ.)
- ↑ Робочою назвою фільму було «Terminator Salvation: The Future Begins»
- ↑ Світові дати прем'єр
- ↑ http://www.isfdb.org/cgi-bin/pe.cgi?1079 Saint Leibowitz на ISFDB
- ↑ http://beta.diary.ru/~stenny/p180481784.htm?oam