French
DeutschПортал:Метеорологія та кліматологія — Вікіпедія
Метеорологія та кліматологія  Метеороло́гія (від грец. μετέωρον, metéōron, «високо в небі»; та грец. λόγος, lógos, «знання») — наука про земну атмосферу, яка вивчає її фізичні явища та процеси. Основні об'єкти дослідження: склад і будова атмосфери, тепловий режим атмосфери, вологообіг, загальна циркуляція, електричні поля, оптичні і акустичні явища.::::::::::::::::читати далі |
 Вибрана стаття.jpg) Тропі́чний цикло́н — тип циклону або погодної системи низького тиску, що виникає над теплою морською поверхнею та супроводжується потужними грозами, випадінням зливових опадів і вітрами штормової сили. Тропічні циклони отримують енергію через підняття вологого повітря угору, конденсацію водяної пари у вигляді дощів та опускання сухішого повітря, що утворюється під час цього процесу, униз. Цей механізм принципово відрізняється від механізму позатропічних та полярних циклонів, на відміну від яких тропічні циклони класифікуються як «циклони з теплим ядром». Термін «тропічний» означає як географічний район, де в переважній більшості випадків виникають подібні циклони, тобто тропічні широти, та формування цих циклонів у тропічних повітряних масах. Залежно від сили та району, де існує циклон, тропічні циклони отримують назви «ураганів», «тайфунів», «тропічних штормів», «циклонних штормів», «тропічних депресій» або просто «циклонів». Тропічні циклони здатні викликати не тільки надзвичайної сили зливи, але й великі хвилі на поверхні моря, штормові припливи і смерчі. Тропічні циклони можуть виникати та підтримувати свою силу лише над поверхнею великих водойм, тоді як над сушею вони швидко втрачають силу. Тому найбільшою мірою від них страждають прибережні райони та острови, тоді як райони у глибині материків перебувають у відносній безпеці. Однак викликані тропічними циклонами зливові дощі можуть викликати повені значних масштабів на відстані до 40 км від узбережжя. Хоча ефект тропічних циклонів на людину часто буває дуже негативним, значні кількості опадів можуть припиняти посухи. Тропічні циклони переносять велику кількість енергії від тропічних широт у напрямку до помірних, що робить їх важливою складовою глобальних процесів циркуляції атмосфери. Завдяки ним різниця у температурі на різних ділянках поверхні Землі зменшується, що дозволяє існування помірнішого клімату на всій поверхні планети. Багато тропічних циклонів утворюються за.::::::::::::::::читати далі. |
Метеоролого-кліматологічна термінологія  Атмосфера Землі (від грец. άτμός — пара і σφαῖρα — куля)— атмосфера планети Земля, одна з геосфер, суміш газів, що оточують Землю, та утримуються завдяки силі тяжіння. Атмосфера в основному складається з азоту (N2, 78% об.) і кисню (O2, 21% об.). Решта — це аргон (0,93% об.) та вуглекислого газу (0,03% об.) із неоном, гелієм, метаном, криптоном, воднем та невеликими домішками інших газів. Крім того атмосфера містить близько 1,3÷1,5×1016кг води, основну масу якої зосереджено у тропосфері[1]. Попри те, що маса атмосфери становить лише одну мільйонну частку маси Землі, вона відіграє вирішальну роль у різних природних циклах (кругообігу води, вуглецевому циклі і азотному циклі). Атмосфера забезпечує:
.::::::::::::::::читати далі |
 Вибране зображення |
Типи хмар  Перисто-шаруваті хмари - хмари, "білясте прозоре покривало", складене з льодяних кристалів. З'являється при наявності навколо Сонця чи Місяця оптичних явищ - гало тощо. Спостерігається вище 6000 м над поверхнею Землі і пов'язані з наближенням теплого фронту. Міжнародна назва - Cirrostratus (Cs). Позначаються символом Перисто-шаруваті хмари виглядають як біла або голубувата тонка однорідна пелена хмар, інколи злегка волокнистої будови. Як правило, пелена хмар Cirrostratus поступово закриває все небо. Висота основи у помірних широтах складає в середньому близько 6-8 км. Товщина шару — від 100 м до декількох кілометрів. Верхня і нижня межі шару перисто-шаруватих хмар при спостереженнях із літака виражені нечітко.::::::::::::::::читати далі |
Типи опадів  Тума́н — атмосферне явище, що полягає в скупченні продуктів конденсації, застиглих в повітрі безпосередньо над земною поверхнею. Виникає внаслідок охолодження повітря від земної поверхні чи випаровування з теплої води. Тумани з водяних крапель спостерігаються головним чином за температури повітря вище −20 °C, але можуть зустрічатись навіть за температури нижче −40 °C. За температури нижче −20 °C переважають крижані тумани. Тумани в населених пунктах бувають частіше, ніж поза ними. Цьому сприяє підвищений вміст гігроскопічних ядер конденсації (пилу, кіптяви тощо) в міському повітрі. Тумани перешкоджають нормальній роботі всіх видів транспорту, тому прогноз туманів має велике народно-господарське значення. Штучне створення туманів використовується в наукових дослідженнях, хімічній промисловості, теплотехніці та інших галузях..::::::::::::::::читати далі |
Атмосферні явища  Смерч, торнадо — атмосферне явище, що є стрімким воронкоподібним вихором заввишки до 1,5 км, який витягується від купчасто-дощової хмари до поверхні води або землі. Усередині воронки смерчу повітря піднімається вгору, створюється розрідження до 0,4 атм. Коли воронкоподібний відросток хмари досягає землі, його ширина становить 50-500 м. Швидкість руху повітря в середині смерчу досягає 200 м/с при сильній висхідній складовій. Смерч проноситься над поверхнею із швидкістю 30-60 км/год і приблизно через 30 км втрачає свою руйнівну силу. Воронка відривається від землі або водойми й щезає в хмарах. Найпотужніші смерчі можуть досягати швидкості вітру понад 480 км/год, розтягнути більш ніж на 3 км в поперечнику, і залишитися на землі більше 100 км[2]. Відомі випадки, коли смерчі зберігали живучість впродовж 500 км та 7 годин.[джерело?] Виникнення смерчів пов'язане з локальною неоднорідністю атмосфери, зіткненні неоднорідних за вологістю та температурою повітряних мас, теплих (внизу) і холодних (угорі) шарів повітря та сильному боковому вітрі під час грозової погоди. Знижений тиск усередині смерчів створює «ефект насоса», тобто всмоктування навколишнього повітря, води, пилу, предметів, людей і тварин усередину воронки. Цей же ефект призводить до зривання дахів і руйнування будинків, що потрапляють у середину смерчу. Смерчі часто наносять втрати інфраструктурі міських поселень (можуть переносити з місця на місце навіть великі предмети, автомобілі)..::::::::::::::::читати далі |
Метеорологічні прилади 
Ще Філон Візантійський та Герон Александрійський знали, що деякі речовини, зокрема повітря, здатні розширюватися і стискатися під впливом тепла, та описували дослід, у якому спостерігали переміщення межі поділу між повітрям і водою у пробірці, опущеній відкритим кінцем у ємність з водою[3]. .::::::::::::::::читати далі |
Списки метеорології та кліматології  Міжнаро́дна класифіка́ція хмар — поділ хмар на класи, види, різновиди за висотою нижньої підошви та генезису. Була прийнята наприкінці 19 століття і є поділом тропосферних хмар на роди, види, різновиди за додатковими ознаками з відповідними латинськими найменуваннями, прийнятими відповідно до міжнародної угоди. В Україні застосовуються також їхні українські еквіваленти..::::::::::::::::читати далі |
Метеоролого-кліматологічна література
|
 Корисні шаблони
|
 Нові статті
|
Добра стаття Ві́тер — великомасштабний потік газів. На Землі вітер є потоком повітря, що рухається переважно в горизонтальному напрямку, на інших планетах він є потоком властивих цим планетам атмосферних газів іншого складу. Найсильніші вітри на планетах Сонячної системи спостерігаються на Нептуні та Сатурні. Сонячний вітер в космосі є потоком розріджених газів від зірки, такої як Сонце, а планетарний вітер є потоком газів, що відповідає за дегазацію планетарної атмосфери у космос. Вітри, як правило, класифікують за просторовим масштабом, швидкістю, типами сил що їх викликають, місцями існування та ефектом на навколишнє середовище. У метеорології вітри перш за все класифікують у залежності від їхньої сили, тривалості та напрямку, з якого дме вітер. Так, короткі (кілька секунд) та сильні вітри називаються поривами. Сильні вітри проміжної тривалості (близько 1 хвилини) називаються шквалами. Назви триваліших вітрів варіюють залежно від сили, зокрема такими назвами є бриз, буря, шторм, ураган, тайфун. Тривалість вітру також дуже варіює: деякі грози можуть тривати кілька хвилин, бриз, що залежить від різниці нагріву особливостей рельєфу протягом доби, триває кілька годин, глобальні вітри, викликані сезонними коливаннями температури — мусони — тривають кілька місяців, тоді як глобальні вітри, викликані різницею температури на різних широтах та силами Коріоліса — пасати — дмуть постійно..::::::::::::::::читати далі |
 Обрана ілюстрація |
Обраний життєпис метеорології та кліматології. Метеорологи Га́рольд Дже́ффріс (англ. Sir Harold Jeffreys; 22 квітня 1891 — 18 березня 1989) — англійський геофізик, метеоролог, астроном, математик і статистик, член Лондонського королівського товариства (1925). Народився в Фетфілд, графство Дарем. Закінчив Кембриджський університет в 1914. У 1917–1922 працював в метеорологічній службі, в 1922–1958 — в Кембриджському університеті (з 1946 — професор астрономії). Основні наукові роботи присвячені вивченню руху, будови і розвитку Землі. Займався питаннями походження Сонячної системи і теорією коливань широт. Розвинув запропоновану Дж. Г. Джинсом приливну теорію еволюції Сонячної системи, оцінив вік її згідно з цією теорією в кілька мільярдів років. Вивчаючи еволюцію системи Земля-Місяць, обчислив, що пройшло 4 млрд років, перш ніж Місяць досяг свого сучасного стану. Визначив параметри річного руху полюсу обертання і полюса інерції Землі як за астрономічними, так і за метеорологічними даними.::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис метеорології та кліматології. Кліматологи Щербань Михайло Ілліч (*23 лютого 1921, Зарічанка — †21 серпня 2000, Київ) — український географ-кліматолог, доктор географічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народився 23 лютого 1921 року в селі Зарічанці (тепер Чемеровецького району Хмельницької області). Учасник війни, боєць винищувального батальйону Першого зведеного полку Київського військового округу у 1941 році. Доброволець Третього Партизанського загону Південно-західного фронту. Партизанський загін імені Чапаєва на Поділлі, розвідник. У 1944—1945 роках — розвідник стрілецького полку, Перший Український фронт. Нагороджений орденами Вітчизняної війни 1-го та 2-го ступенів, Слави 3-го ступеня та медалями «За відвагу» (1944), «За оборону Києва». У 1945 році закінчив географічний факультет Київського університету. ::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис метеорології та кліматології. Кліматографи Кеппен Володимир Петрович (25 вересня (8 жовтня) 1846, Петербург — 22 червня 1940, Грац, Австрія) — метеоролог і кліматолог. Кеппен Володимир Петрович є сином П.І. Кеппена — дослідника Криму, одного з фундаторів Російського географічного товариства (1845), учасника створення і видання "Списків населених пунктів Російської імперії"(т.1-65). Основні праці присвячені питанням загальної та синоптичної метеорології та кліматології. Проводив перші аерологічні дослідження, вивчав кліматичні умови багатьох районів Землі. У 1900 році розробив класифікацію кліматів земної кулі (з деякими подальшими, зробленими ним самим, змінами в 1918 та 1936)..::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис метеорології та кліматології. Синоптики Микола Іванович Кульбіда (нар. 22 травня 1955 в селі Северинівка Таращанського району Київської області} — географ-метеоролог, директор Українського гідрометеорологічного центру МНС України. Освіта і науковий ступінь
Трудова діяльність
|
Обраний життєпис метеорології та кліматології. Хіміки атмосфери Пауль Джозеф Крутцен (нід. Paul Jozef Crutzen; нар. 3 грудня 1933, Амстердам, Нідерланди) — відомий голландський хімік, фахівець в хімії атмосфери, лауреат Нобелівської премії з хімії за дослідження озонових дір в атмосфері. Основний напрямок його досліджень — це хімія стратосфери і тропосфери та її роль в біогеохімічних циклах і формуванні клімату. Працює у відділі хімії атмосфери в Інституті Макса Планка з хімії (Майнц, Німеччина). Крутцен став одним з найвідоміших вчених, які вивчають глобальне потепління і залучили світ до цього явища. Він також є автором теорії ядерної зими, ймовірного стану клімату Землі в разі глобальної ядерної війни. Крутцен є активним прихильником геоінженерії — концепції активного втручання в природу з метою зміни властивостей клімату, які уповільнюють або запобігають згубним його змінам. Зокрема, підтримує ідею масованого викиду різних аерозольних частинок (насамперед двоокису сірки) в земну стратосферу для відбивання сонячного випромінювання..::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис метеорології та кліматології. Інженери-кліматологи Мілутин Міланкович (серб. Милутин Миланковић; 28 травня 1879, Даль, Австро-Угорщина (нині Хорватія) — 12 грудня 1958, Белград, Югославія) — сербський цивільний інженер, кліматолог, геофізик, астроном, математик та письменник-фантаст, академік Сербської академії наук і мистецтв (1924). Відомий теорією, яка пояснює глобальні зміни клімату Землі у минулі епохи періодичними змінами деяких параметрів орбіти Землі. Розробив новоюліанський календар, прийнятий грецькою і низкою інших помісних православних церков (окрім Російської, Єрусалимської, Сербської та Афону). Народився в місті Даль. 1903 року закінчив будівельний інститут у Бечі. Отримав освіту у Вищій технічній школі Відня (нині Віденський технічний університет), де 1904 року захистив докторську дисертацію і став працювати інженером-будівельником. Того ж року вступив до Белградського університету, де пройшло все його наукове життя, з 1909 — професор теоретичної механіки, небесної механіки та теоретичної фізики Белградського університету. Під час Першої світової війни потрапив у полон у Будапешті, але завдяки угорським колегам продовжував свої дослідження. Багато років Міланкович намагався дізнатися історію клімату Землі. З травня 1948 по 26 липня 1951 був директором Белградської обсерваторії. Основні наукові роботи стосуються небесної механіки, фізики планетних атмосфер, метеорології, кліматології. Розробив ряд складних питань кількісної теорії теплових явищ у планетних атмосферах, які обумовлені впливом сонячної радіації, і застосував цю теорію до вивчення коливань клімату Землі в минулі геологічні епохи; зокрема, глобальні коливання клімату в плейстоцені вперше успішно пояснив змінами параметрів орбіти Землі (ексцентриситету та довготи перигелію) і кута нахилу осі обертання Землі до площини орбіти. Одним із перших у 1914—1916 роках чітко розглянув кліматичні умови на Марсі.::::::::::::::::читати далі |
| Обраний життєпис метеорології та кліматології. Агрокліматологи та агрометеорологи Попов Валентин Петрович (29 квітня 1894 року — 6 вересня 1976 року) — український радянський агрометеоролог, кліматолог, доктор географічних наук, професор Київського університету імені Тараса Шевченка. Народився 29 квітня 1894 року в Рильську Курської губернії Російської імперії. Навчався у Київському університеті у 1913–1915 роках та у Московському університеті у 1916–1918 роках. У Київському університеті працював з 1948 по 1952 роки керівником відділу фізичної географії науково-дослідного інситуту географії, з 1952 року професор кафедри метеорології та кліматології географічного факультету, у 1953–1974 роках завідувач кафедри. Докторська дисертація з теми «Баланс вологи в ґрунті і його географічні коефіцієнти» захищена у 1943 році. Читав курси: «Кліматологія», «Метеорологія». Сфера наукових досліджень: проблеми фізико-географічного районування України, питання агрометеорології, агрокліматології.::::::::::::::::читати далі |
| Обраний життєпис метеорології та кліматології. Астрокліматологи та космометеорологи
|
 Категорії
|
Метеоролого-кліматологічна періодика
|
 Метеоролого-кліматологічні сайти |
Джерела[ред. код]
- ↑ Земля // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 168. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюfastest windне вказано текст - ↑ T. D. McGee (1988) Principles and Methods of Temperature Measurement ISBN 0-471-62767-4
| Чим Ви можете допомогти | Редагують зараз | ||
| Автоматично згенерований список статей, пов'язаних з порталом «Метеорологія та кліматологія», які редагуються на даний момент. Список призначений для комфорту патрулювання і не відображає вже відпатрульовані статті. |
| Сестринські проєкти і портали | ||
| Більше різноманітної допоміжної інформації про гідрометеорологію та кліматологію на сестринських проєктах фонду Вікімедіа: | ||
