Попель Микола Кирилович — Вікіпедія

Попель Микола Кирилович
Народився 2 січня 1901(1901-01-02)
Миколаївський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 1980[1]
Москва, СРСР
Поховання Ваганьковське кладовище
Країна  Російська імперія
 УНР
 Українська Держава
 СРСР
Національність українці[2]
Діяльність військовослужбовець
Alma mater Військово-політична академія імені Ленінаd
Знання мов російська[3]
Учасник Громадянська війна в Росії і німецько-радянська війна
Військове звання Генерал-лейтенант танкових військ
Партія КПРС
Нагороди
Орден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Червоного ПрапораОрден Червоного Прапора
Орден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Кутузова I ступеняОрден Суворова I ступеня
Орден Богдана Хмельницького II ступеняОрден Вітчизняної війни I ступеняОрден Вітчизняної війни I ступеняОрден Червоної Зірки
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ»Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Медаль «За визволення Варшави»
Медаль «За визволення Варшави»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Орден «Хрест Грюнвальда» 3 ступеня
Орден «Хрест Грюнвальда» 3 ступеня
Virtuti Militari (Лицарський Хрест)
Virtuti Militari (Лицарський Хрест)
Медаль «За Одру, Нису і Балтику»
Медаль «За Одру, Нису і Балтику»
Медаль «За Варшаву 1939-1945»
Медаль «За Варшаву 1939-1945»
Орден Червоного Прапора (Монголія)

Микола Кирилович Попель (2 січня 1901, Миколаївський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія — 1980, Москва) — генерал-лейтенант танкових військ (02.11.1944), радянський воєначальник (політпрацівник). Автор відомих книг, присвячених участі радянських танкових військ у Другій світовій війні.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 2 січня 1901 рокуі в Миколаївському повіті Херсонської губернії Російської імперії. Українець (згідно інших джерел мав угорське походження).

У Червоній Армії[ред. | ред. код]

У РСЧА з 1920 року. Учасник Громадянської війни у Росії, кавалерист.

З 1938 року — військовий комісар 11-ї механізованої (танкової) бригади РСЧА. У період репресій як політпрацівник брав участь у написанні політичних характеристик з «компроматом» на командирів РСЧА. Брав участь в Радянсько-фінській війні 1939 року. До 3 червня 1940 — військовий комісар 1-го Ленінградського артилерійського училища.

На початку німецько-радянської війни в званні бригадного комісара був заступником командира з політичної частини 8-го механізованого корпусу. Очолив рухому групу 8-го мехкорпусу в боях за Дубно. Під час бою під Дубно влітку 1941 року організував рейд по тилах супротивника на захопленій бронетехніці. Вів бій в оточенні під Дубно, вийшов з оточення з частиною своїх військ. З 25 серпня 1941 року по 8 грудня 1941 — член Військової ради 38-ї армії. З вересня 1942 військовий комісар 3-го механізованого корпусу. З 30 січня 1943 до кінця війни — член Військової ради 1-ї танкової армії (перетвореної згодом в 1-й гвардійську танкову армію). На фронті був контужений.

Після війни проживав у Москві, написав мемуари. Записом і обробкою спогадів генерал-лейтенанта танкових військ Миколи Попеля займався літературний критик Е. В. Кардін. Ці спогади виросли в підсумку в три книги: «В тяжкую пору», «Танки повернули на запад» и «Впереди — Берлин!», які були надруковані у 1959 і 1960 роках.

Помер у Москві в 1980 році. Похований на Ваганьковському кладовищі (Мочаловська алея).

Військові звання[ред. | ред. код]

Вшанування[ред. | ред. код]

21 липня 1981 в місті Миколаїв вулиця Жовтнева перейменована у вулицю Генерала Попеля

Книги[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б MAK
  2. Українська Вікіпедія — 2004.
  3. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.