Політичні партії та громадські організації Білорусі — Вікіпедія

Республіка Білорусь — президентська республіка, в якій існують політичні партії різних ідеологій і позицій. Участь політичних партій в органах влади незначна. Навіть великі за білоруським мірками політичні партії рідко висувають своїх кандидатів на виборах, особливо на місцевих.

Історія реєстрації партій та громадських об'єднань[ред. | ред. код]

Першим зареєстрованим громадським об'єднанням став Білоруський соціальний екологічний союз "Чорнобиль" (дата реєстрації - 16 листопада 1990 року)[1]. До жовтня 1994 року в республіці було зареєстровано 616 громадських організацій загальнореспубліканського значення, в тому числі 21 політична партія[2]. У 1995 році розпочалася перереєстрація (її пройшло трохи більше 56 % громадських організацій) і до січня 1999 року зареєструвалися 43 політичні партії, 45 профспілок і 1173 інших громадських об'єднання. У 1999 році пройшла нова перереєстрація, яка показала, що в країні 759 громадських об'єднання республіканського та міжнародного рівнів (всього перереєстрацію пройшли також трохи більше 56 % таких організацій). На 1 липня 2014 року в Білорусі було зареєстровано 15 політичних партій, 37 профспілок, 2567 громадських об'єднань місцевого, республіканського та міжнародного рівнів, 148 фондів.

Реєстрація[ред. | ред. код]

Станом на 2014 рік всі некомерційні організації повинні були проходити реєстрацію (в 2000-ні роки це займало від 1 місяця до 1,5 років, а в середньому півроку), а за діяльність без реєстрації передбачалася кримінальна відповідальність до двох років позбавлення волі[3].

Фінансування громадських організацій[ред. | ред. код]

У 2001 році Декрет президента Олександра Лукашенко встановив державний контроль над отриманням і використанням громадськими організаціями іноземної фінансової допомоги[4]. У 2005 році було встановлено, що громадська організація може займатися підприємницькою діяльністю лише в тому випадку і в тій мірі коли це необхідно для її статутних цілей та лише через створення комерційних організацій . У 2011 році в Кримінальний кодекс РБ внесена стаття 369.2, що передбачає відповідальність за безоплатне використання іноземної грошової допомоги. У 2011 році некомерційним організаціям було заборонено тримати рахунки в зарубіжних банках, займатися за статутом освітньою діяльністю[5].

Республіканські державно-громадські об'єднання[ред. | ред. код]

Ця форма юридичної особи була визначена в 2003 році як некомерційна організація, що створюється з участю влади для виконання покладених на неї державно значущих завдань[6]. У 2014 році в країні було 7 таких організацій: "Добровільне товариство сприяння армії, авіації і флоту Республіки Білорусь", Білоруське фізкультурно-спортивне товариство "Динамо", "Білоруське республіканське товариство рятування на водах", "Президентський спортивний клуб", "Білоруське товариство мисливців і рибалок", "Білоруське добровільне пожежне товариство", Білоруське товариство "Знаніє".

Нині зареєстровані на території Республіки Білорусь партії[ред. | ред. код]

На території країни офіційно зареєстровано 15 політичних партій.

Партії, які підтримують політику президента Лукашенка[ред. | ред. код]

Партії, які не підтримують політику президента Лукашенка[ред. | ред. код]

Партії, які перебувають в конструктивній опозиції до Лукашенка[ред. | ред. код]

Партії і рухи, офіційно не зареєстровані на території Республіки Білорусь[ред. | ред. код]

Партії[ред. | ред. код]

Рухи[ред. | ред. код]

Історичні партії, які припинили існування[ред. | ред. код]

Представництво в органах влади[ред. | ред. код]

Політичні партії республіки майже не представлені в органах влади. Цьому сприяє те, що вибори всіх рівнів проходять по одномандатних округах, а не за партійними списками. Однак (станом на 2014 рік) діє норма яка дозволяє зареєстрованій політичній партії без збору підписів висунути свого кандидата[7]. Однак це правило обмежене територіальною ознакою - до обласної ради може висувати кандидатів тільки обласна партійна організація, а до районної - районна. До того ж було введено заборону на реєстрацію ініціативних груп зі збору підписів за одного і того ж кандидата відразу в декількох округах. Найчастіше, особливо на виборах в місцеві ради, партії не висувають своїх кандидатів. Наприклад, на виборах до місцевих рад в 2014 році, кандидати від політичних партій склали менше 3 % від загального числа висуванців. Навіть Комуністична партія Білорусі висунула тільки 276 кандидатів, хоча обиралося більше 10 тисяч депутатів. Решта партій висунули набагато менше.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ http://csl.bas-net.by/xfile/v_gum/2015/1/nw6l04.pdf [Архівовано 10 січня 2017 у Wayback Machine.] С. 47
  2. ↑ http://csl.bas-net.by/xfile/v_gum/2015/1/nw6l04.pdf [Архівовано 10 січня 2017 у Wayback Machine.] С. 48
  3. ↑ http://cyberleninka.ru/article/n/nekommercheskie-organizatsii-v-respublike-belarus-osobennosti-pravovogo-i-fakticheskogo-polozheniya [Архівовано 6 жовтня 2015 у Wayback Machine.] С. 255
  4. ↑ http://csl.bas-net.by/xfile/v_gum/2015/1/nw6l04.pdf [Архівовано 10 січня 2017 у Wayback Machine.] С. 49
  5. ↑ http://cyberleninka.ru/article/n/nekommercheskie-organizatsii-v-respublike-belarus-osobennosti-pravovogo-i-fakticheskogo-polozheniya [Архівовано 6 жовтня 2015 у Wayback Machine.] С. 255 - 256
  6. ↑ http://csl.bas-net.by/xfile/v_gum/2015/1/nw6l04.pdf [Архівовано 10 січня 2017 у Wayback Machine.] С. 50
  7. ↑ Фадеев А.В. Особенности выборов-2014 в местные советы Республики Беларусь // Постсоветский материк. - 2014. - № 2 (2). - С. 46

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Політичні_партії_та_громадські_організації_Білорусі&oldid=41989935