French
DeutschПолітична влада — Вікіпедія
Політична влада — здатність однієї людини або групи осіб контролювати поведінку громадян і суспільства, виходячи із загальнонаціональних чи загальнодержавних завдань.
Політична влада — це вироблення і запровадження у життя політичних програм усіма суб'єктами політичної системи, а також різними неформальними угрупуваннями за допомогою правових і політичних норм.
Політична влада здійснюється на трьох рівнях:[1]
- державою (Див. Державна влада);
- політичними партіями та громадськими об'єднаннями;
- органами місцевого самоврядування.
Типологія політичної влади[ред. | ред. код]
Характер примусу[ред. | ред. код]
- насильницький примус;
- узаконений;
- правовий.
Легітимність[ред. | ред. код]
- традиційна політична влада — визнає владні інститути згідно з усталеними традиціями;
- правничо-раціональна — визнає владні інститути відповідно до чинної Конституції;
- раціонально-цільова — визнає владні інститути відповідно до їхньої доцільності та ефективності їхнього функціонування;
- харизматична — визнання виключної ролі політичного лідера;
- національно-патріотична — визнання символів, ритуалів, успадкованих від попередніх політичних утворень.
Публічність[ред. | ред. код]
- прозора;
- напівприхована;
- прихована.
Інституціональність[ред. | ред. код]
- абсолютна;
- конституційно обмежена;
- централізована;
- децентралізована.
Джерела формування[ред. | ред. код]
- монархічна;
- аристократична;
- олігархічна;
- демократична.
- тиранія
- тимократія
- теократія
- охлократія
- партократія
- бюрократія
- технократія
Розподіл влади[ред. | ред. код]
- єдина;
- поділена на кілька гілок (наприклад, законодавчу, виконавчу та судову владу).
Політична і державна влада[ред. | ред. код]
Політична влада — публічні, вольові (керівництва — підкорення) відносини, що утворюються між суб'єктами політичної системи суспільства (у тому числі державою) на основі політичних і правових норм.
Особливості політичної влади:
1. Здатність, готовність суб'єкта влади виявити політичну волю.
2. Охоплення всього політичного простору взаємодією різних політичних суб'єктів.
3. Наявність політичних організацій, через які суб'єкт політичного волевиявлення здійснює політичну діяльність.
4. Осмислення політичного інтересу і політичних потреб.
5. Забезпечення соціального панування в суспільстві суб'єкта політичної влади.
6. Різноманітність ресурсів — політичних, економічних, соціальних, культурних, силових, суб'єктних та ін.
Існує дві думки співвідношення політичної та державної влади:
- «політична влада» і «державна влада» — поняття тотожні, оскільки політична влада походить від держави й здійснюється за її прямої або опосередкованої участі;
- «політична влада» і «державна влада» — поняття не тотожні, однак усяка державна влада є політичною.
Дійсно, політична влада нерозривно пов'язана із владою державною, знаходить у ній своє продовження. Державна влада — головний, типовий засіб здійснення політичної влади.[2]
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- М. Михальченко. Політична влада // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.574 ISBN 978-966-611-818-2
- Панарин А. С. Политология: Учебник. — Изд. 2-е, доп. — М., 1999.
- Дымерец Р. И. Власть символов и символы власти в современной культуре // Международные чтения по теории, истории и философии культуры. – Вып. 8. Символы, образы, стереотипы: исторический и экзистенциальный опыт. – Санкт Петербург: Философско-культурологический исследовательский центр „Эйдос”, 2000. – С. 121-133.
https://www.spbric.org/PDF/sos8.pdf
Посилання[ред. | ред. код]
- Переконання і примус [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
- Політична влада [Архівовано 4 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія с.629
|
