Польоти смерті — Вікіпедія

Польоти смерті (ісп. Vuelos de la muerte; англ. Death flights) — форма позасудової розправи над противниками військового режиму в Аргентині під час «брудної війни» в 70-х роках. Перед «польотом смерті» людину за допомогою барбітуратів вводили в несвідомий стан. Потім скидали з борту літака або вертольота у воду — ріку Ла-Плата чи Атлантичний океан. Деякі подробиці цих розправ стали відомі від колишнього офіцера ВМС Аргентини Адольфо Силінга, в 2005 році засудженого в Іспанії до 640 років тюремного ув'язнення. Силінг брав участь в двох «польотах смерті», жертвами яких стали 30 осіб. За його свідченнями, в 1977—1978 роках було проведено 180—200 «польотів смерті».[1] Події відтворені в художньому фільмі «Гараж „Олімпо“».

Подібна форма розправи до цього практикувалася французькими військами в період Алжирської війни (під час «Битви за Алжир» у 1957 році).[2][3] Жертв називали «креветками Біґерда» (за ім'ям одного з командувачів десанту). Після цього вона активно застосовувалася талібами під час громадянської війни в Афганістані, тільки в цьому випадку жертва скидалася прямо на землю і при вдалому збігу обставин могла залишитися в живих.

Існують також твердження про те, що випадки скидання полонених солдатів противника з вертольота мали місце у військах США та їх союзників у часи В'єтнамської війни. Це відтворено в художньому фільмі «Блакитний грім» і австралійському телесеріалі «В'єтнам, до запитання».

12 березня 2016 року Інтерпол, через Національну поліцію Колумбії заарештував Хуана Карлоса Франсіско Боссі в місті Медельїн.[4] Також відомий як «Ель-лікар», Боссі приписують польоти смерті під час «брудної війни» і насильницьке зникнення більше 30 000 чоловік.[5] Після арешту Боссі зізнався колумбійській владі у відповідальністі за загибель 6000 осіб.[6]

Мадагаскар[ред. | ред. код]

В часи Національно-визвольного повстання на Мадагаскарі 1947 року в Манандзарі 18 жінок та групу ув'язнених викинуто з літака.

Заїр[ред. | ред. код]

В часи правління Мобуту, нез'ясована кількість людей страчена через скидання з вертольота в р. Заїр або о. Каполове.[7]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Grim account of Argentine deaths (BBC News)
  2. Des guerres d'Indochine et d'Algérie aux dictatures d'Amérique latine. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 8 лютого 2017.
  3. Prise de tête Marcel Bigeard, un soldat propre ?
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 січня 2017. Процитовано 8 лютого 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. http://www.jus.gob.ar/la-justicia-argentina/programa-buscar/delitos-de-lesa-humanidad.aspx
  6. Argentino considerado criminal de guerra fue capturado en Medellín. YouTube. NoticiasUnoColombia. 12 березня 2016. Процитовано 6 червня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  7. "Chronologie de la République démocratique du Congo / Zaïre (1960-1997) - Sciences Po Encyclopédie des violences de masse". 24 лютого 2010. Процитовано 21 липня 2016.