Полубенські — Вікіпедія

Герб Полубенських

Полубенські, Полубінські, Полубинські (пол. Połubeński, Połubiński) — литовсько-білоруський-український княжий магнатський рід, що тривалий час був впливовим за часів Великого князівства Литовського, згодом Речі Посполитої. Належить до гілки Ольгердовичів. Представники цього роду використовували власний варіант гербу Ястшембець.

Історія[ред. | ред. код]

Назва походить від назви маєтку Полубенськ, який знаходився біля Ліда (в подальшому с. Полубнікі); за іншою версією прізвище походить від назви села Полубічі або Полубіца (Polubicze, Polubica) в Берестейському воєводстві. Його надано Андрію-Вігунду, сину Ольгерда Гедиміновича. Перше володіння, вже в XVI ст. перестало бути власністю князів Полубенських, а друге володіння, яке в 1503 році, було подаровано князю Василю Полубенському, цілком могло перш перебувати у власності його предків.

Про перших представників цього роду замало відомостей, зазвичай вони йменувалися князями на Лубні. Першим, відомим історії, князем з цим ім'ям, був князь Андрій Полубенський, який перебуваючи на службі у короля Польщі та великого князя Литовського Казиміра IV, у 1482—1488 роках отримав грошове та майнове жалування (подарунки).

Про брата Андрія — Федора Полубенського, відомо, лише те, що він залишив після себе двох синів, які померли бездітними і одну дочку, сина якої, звали Щасний. Останній в 1533 році претендував на володіння своїх стрийків Івана і Льва Федоровичів Полубенських.

Піднесення роду почалося з князя Василя Полубенського, що першим отримав державну посаду — намісництво Володимирське на Волині. також зумів значно розширити власні володіння. Його син Лев і Іван продовжили справу батька з накопичення майно та посад. Втім ця гілка згасла у 1558 році.

Найбільшої впливу з часом набули нащадки другого брата — Івана Андрійовича Полубенського. Його сина Олександр став старостой вольмарським і каштеляном новогрудським. Його онук Костянтин був воєводою парнавським, а праонук Олександр-Гілярій — маршалком великим литовським і генеральним старостою жемайтським. Інший праонук Івана Полубенського — Дмитро-Самуїл — був воєводою новогрудським.

З кінця XVI ст. Полубинські перейшли у католицтво. Після смерті у 1685 році Криштофа Костянтина Полубенського припинила існування лінія Івана Андрійовича Полубенського. Більшість володінь перейшла до родів Радзивіллів та Сапіг.

За часів Російської імперії рід втратив князівський титул.

Родовід[ред. | ред. код]

  • Андрій Ольгердович, князь Полоцький
    • Федір Андрійович, князь Полубенський
      • Федір Федорович, князь Полубенський
        • Андрій Полубенський (пом. до 1499), в шлюбі з представницею роду Боговитиновичів
          • Василь Полубенський (бл. 1480—1550), намісник Володимирський
            • Лев (д/н—1544), державець Кричевський
              • Марина Полубенська, дружина Станіслава Нарушевича
            • Іван (д/н—1558), староста мстиславський
            • Ганна (д/н—1547), дружина: 1) Олександра Сангушко, князя, старости гомельського; 2) Миколи Завіши 3) литовського боярина Еразма Довгірда
          • Іван Полубенський (д/н—1556) — маршалком господарский
            • Олександр Полубенський (д/н— до 1608), старостп вольмарський, каштелян новогрудський
              • Олександр Полубенський (д/н—1616), староста вількійський (1586), підкоморій лідський (1603)
                • Олександр Полубенський (пом. 1618)
                • Костянтин Полубенський (пом. 1640), маршалок слонімський (1621—1625), каштелян мстиславський (1625—1633) і воєвода парнавський (1633—1640)
                • Анна Полубенська, дружина судді земського Лідського Самуїла Кунцевича
                • Аврелія Полубенська, дружина старости зігвульского Томаша Шклінського
                • Клара Полубенська, черниця
              • Богдана, дружина Ієроніма Юрійовича Ходкевича, каштеляна віленського
            • Іван Полубенський (д/н—1600), підстароста слонімський
            • Михайло Полубенський (д/н— бл. 1560)
              • Андрій Полубенський (пом. 1601)
              • Дмитро Полубенський
                • Олександр Полубенський (д/н—1616)
                • Януш Полубенський
                  • Кшиштоф-Кароль Полубенський
                  • Олександр Рейнгольд Полубенський (д/н—після 1679), хорунжий смоленський
                    • Домінік Полубенський, хорунжий смоленський
                    • Катаржина Полубенська
                    • Барбара Полубенська
              • Юзеф Полубенський (д/н—після 1640), підсудок слонімський
                • Казимир Полубенський, писар земський слонімський
                  • Людовік Полубенський
                  • Домінік Полубенський
                  • Костянтин Полубенський
                  • Владислав Полубенський
                  • Текля, дружина Бенедикта Ольшевського, гродського писаря пронського
                  • Теофілія Полубенська
                  • Феліціан Полубенський
                • Мартин Полубенський
                  • Юзеф Полубенський (пом. 1675)
                  • Людовіка Полубенська, дружина Олександра Сенявського
                • Кшиштоф Полубенський (пом. 1677), суддя земський слонімський
                  • Ієронім Полубенський
                    • Мартин Полубенський
                      • Станіслав-Стефан Полубенський (д/н—після 1794), писар слонімський
                        • Гелена Полубенська, дружина представника роду Рипінських
                        • Домініка Полубенка, дружина роду Мануцці
                        • Францишка Полубенська, дружина представника роду Шумковських
                        • Бригітта, дружина представника роду Войниловичів
                        • Ігнацій Полубенський, священник-бернардинець
                        • Юзеф Полубенський, королівський хорунжий
                        • Бенедикт Полубенський
                        • Францишек Полубенський
                        • Ієронім Полубенський (д/н—після 1799), суддя земський слонімський
                    • Владислав Полубенський
                  • Ян Полубенський
                  • Францишек Полубенський
                  • Казимир Полубенський, підчаший слонімський
                    • Людовік Полубенський
                      • Леон Полубенський (д/н—після 1765), скарбник гродненський
                      • Антоніна Полубенська
                    • Ян Полубенський
                      • Юзеф Полубенський (д/н—після 1799), крайчий слонімський
                      • Єжи Полубенський, архидиякон віленський
                  • Станіслав Полубенський, чернець-домініканець
                  • Юстина Полубенська, дружина Зенковіча-Перетруського
                  • Ізабелла Полубенська, дружина Міхала Домініка Дорія-Дерналовича стольника смоленського
                  • Христина Полубенська, дружина 1) Яна Глинского; 2) Стефана Гоздовського
                  • Анна Полубенська, дружина 1) Вгімонта; 2) Єжи Глембицького-Юзефовича, пістолья вітебського
                  • Катаржина Полубенська, дружина представника роду Биковських
                  • Теодора Полубенська, черниця
                • Даніель Полубенський
                • Яцек Полубенський
                • Марія, дружина Яна Мостовського
          • Федір Полубенський (пом. після 1580)
            • Петро Федорович Полубенський
            • Григорій Федорович Полубенський
            • Матвій Полубенський (д/н—після 1607)
              • Станіслав Полубенський (пом. 1660), підкоморій слонімський
                • Кароль Полубенський (д/н—після 1687), войський мстиславський
                • Габріель Полубенський (д/н— до 1675), капітам королівського війська
                • Юстина Полубенська, дружина Трояна Войниловича
                • Софія Полубенська, черниця бернардинського монастиря
              • донька, дружина представника роду Скорульських
            • Юзеф Полубенський
        • Федір Федорович Полубенський (пом. до 1500)
          • Іван Федорович Полубенський (пом. до 1528)
          • Лев Федорович Полубенський (пом. до 1528)
          • донька, дружина князя Михайла Вишневецького-Збаразького

Джерела[ред. | ред. код]

  • J. Wolff Kniaziowie litewsko-ruscy od końca XIV wieku
  • J. Tęgowski Pierwsze pokolenia Giedyminowiczów Poznań — Wrocław 1999, s. 68
  • Gajl T. Polish Armorial Middle Ages to 20th Century. — Gdańsk: L&L, 2007. — ISBN 978-83-60597-10-1.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Полубенські&oldid=33231920