Полоцька губернія — Вікіпедія

Полоцька губернія

Герб
Центр Полоцьк
Утворено 1776
Населення 620 600 осіб (1785)
Попередники Велике князівство Литовське
Наступники БРСР

Полоцька губернія — губернія Російської імперії, проіснувала близько 20 років.

Історія[ред. | ред. код]

Полоцька губернія була утворена невдовзі після першого поділу Речі Посполитої 4 вересня 1776 року із Вітебської, Двинської і Полоцької провінцій (Псковської губернії). З метою урівняння повітів Білоруських губерній щодо простору і населення, 22 березня 1777 року було зроблено новий поділ повітів Могильовської і Полоцької губерній; в складі останньої було утворено 11 повітів.

У 1778 році (10 січня) був виданий штат Полоцького намісництва, а в 1796 році (12 грудня) Полоцька губернія разом з Могильовською були з'єднані в одну Білоруську губернію.

Адміністративно-територіальний поділ[ред. | ред. код]

  • Веліжський повіт
  • Вітебський повіт
  • Городоцький повіт
  • Дрісенський повіт
  • Динабургський повіт
  • Лепельський повіт (з 1793 року)
  • Люцинський повіт
  • Невельський повіт
  • Полоцький повіт
  • Режицький повіт
  • Себезький повіт
  • Суразький повіт

Керівництво[ред. | ред. код]

Генерал-губернатори[ред. | ред. код]

Правителі намісництва[ред. | ред. код]

  • 1778—1782 рр. Ребіндер Іван Михайлович
  • 1783—1784 рр. Ланськой Михайло Родіонович
  • 1784—1792 рр. Лунін Олександр Михайлович
  • 1793—1794 рр. Нєклюдов Сергій Васильович
  • 1794—1796 рр. Лопатін Михайло Петрович

Посилання[ред. | ред. код]