Поема про море — Вікіпедія

Поема про море
рос. Поэма о море
Жанр драматичний фільм
Режисер Солнцева Юлія Іполитівна
Сценарист Олександр Довженко
У головних
ролях
Ліванов Борис Миколайович
Оператор Gabriel Egiazarovd
Композитор Попов Гаврило Миколайович
Художник Борисов Олександр Тимофійович
Кінокомпанія Мосфільм
Тривалість 114 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1958
IMDb ID 0053177

«Поема про море» (рос. «Поэма о море») — український радянський художній фільм 1958 року режисера Юлії Солнцевої за сценарієм Олександра Довженка.

Картина оповідає про драму, на яку обернулося будівництво Каховської ГЕС для жителів ближнього до станції села[1]. Отримала ряд нагород на Всесоюзному і міжнародних кінофестивалях. Олександр Довженко був посмертно удостоєний Ленінської премії (1959).

Сюжет[ред. | ред. код]

Повертаючись після довгої розлуки в рідні місця, генерал Федорченко (Борис Ліванов) згадує, як багато років тому він залишав рідне село. Мати і голова колгоспу вмовляли його залишитися, але юнака манили інші краї. Так само прямували на навчання і роботу в великі міста його колишні однокласники.

Дорога додому лежить через Нову Каховку — молоде місто, що живе майбутнім пуском Каховської гідроелектростанції. Прибувши в село, Федорченко дізнається, що зведення ГЕС залишило колгосп без робочих рук: майже всі випускники місцевої школи вирушили на велике будівництво. Наступним відкриттям для генерала стає звістка, що одночасно з ним в село почали з'їжджатися люди, які не бували тут кілька десятиліть. Серед них — відомий архітектор, полярний дослідник, льотчик, письменник, заступник міністра, шість полковників…

У ролях[ред. | ред. код]

Творча група[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]