Поглинач нейтронів — Вікіпедія

Поглина́ч нейтро́нів — матеріал з великим перерізом (ймовірністю) поглинання нейтронів. Найважливішим поглиначем нейтронів є ¹⁰B у складі ¹⁰B₄C в аварійних поглинальних касетах чи у борній кислоті у складі теплоносія водо-водяного ядерного реактора. Інші важливі нейтронні поглиначі, що використовуються в ядерних реакторах: ксенон, кадмій, гафній, гадоліній, кобальт, самарій, титан, диспрозій, ербій, європій, молібден та ітербій. Деякі з перелічених вище елементів можуть зустрічатись у комбінаціях: дибодрид гафнію, дибодрид титану, дисторсій титану, гадоліній титану.

Гафній, один з останніх елементів, що був відкритий, має цікаву особливість. Хімічно він схожий на цирконій, і вони майже завжди залягають разом, проте ядерні властивості цих елементів кардинально відрізняються. Гафній чудово поглинає нейтрони (майже в 600 разів краще, ніж цирконій) і може використовуватись у аварійних поглинальних касетах, тоді як цирконій практично інертний до нейтронів. Тому цирконій є небажаним матеріалом у ядерних реакторах, і його потрібно відділяти від гафнію.

Див. також[ред. | ред. код]

• Захоплення нейтронів
• Сповільнювач нейтронів

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (квітень 2016)