Плигунов Олександр Сергійович — Вікіпедія

Олександр Сергійович Плигунов
Народився	13 (26) травня 1904(1904-05-26) Верхнє (нині у складі Лисичанська)
Помер	26 жовтня 1975(1975-10-26) (71 рік) Київ
Країна	СРСР
Діяльність	хімік
Alma mater	Київський політехнічний інститут
Галузь	хімія
Заклад	Київський політехнічний інститут
Науковий керівник	Ректор Київського політехнічного інституту
Партія	КПРС
Нагороди

Олександр Сергійович Плигунов (13 (26) травня 1904(19040526), Верхнє — 26 жовтня 1975, Київ) — український радянський хімік, кандидат хімічних наук (з 1946 року), професор (з 1961 року), заслужений діяч науки і техніки УРСР (з 29.04.1964 року). Член КПРС з 1940 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 13 (26 травня) 1904 року в селі Верхньому (тепер у складі міста Лисичанська).

1921 р. - Закінчив середню школу.^[1]

1921-1925 - Працював в електромонтажній ремонтній майстерні шахти «Євгеніївка» та заводу «Донсода».

У 1925 р. Артемівським окружним відділком профспілки О.С. Плигунов був відряджений навчатись до КПІ^[2].

1925-1930 - Навчався на хіміко-технологічному факультеті Київського політехнічного інституту.

1930-1933 - Навчався в аспірантурі КПІ у проф. Д.О. Чорнобаєва.

1931-1933 - Декан технологічного факультету Київського хіміко-технологічного інституту.

1933-1941 - Працював доцентом кафедри основної хімічної технології КПІ.

1934 році - Захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук на тему «Дослідження умов утворення феритів натрію методом термічного аналізу».

1934-1937 - За сумісництвом працював на Київському хіміко-фармацевтичному заводі ім. М.В. Ломоносова, начальником дослідного цеху та головним інженером.

1938 - Присвоєно науковий ступінь кандидата хімічних наук та вчене звання доцента.

1939-1941 - За сумісництвом працював старшим науковим співробітником Інституту мінеральної сировини АН УРСР.

1941-1943 - Працював у Середньоазіатському індустріальному інституті (м. Ташкент)^[3], до складу якого після евакуації увійшов КПІ^[4]. Був деканом хіміко-технологічного факультету, виконувачем обов’язків заступника директора і тимчасово виконував обов’язки директора інституту. Після звільнення Києва від німецько-фашистських загарбників визначного вченого в галузі хімічної технології О.С. Плигунова було призначено директором КІІ (у грудні 1943р.). Із січня 1944 р.він очолив роботу по відбудові зруйнованих приміщень інституту^[1].

1943-1975 - Завідувач кафедрою технології неорганічних речовин.

1943-1952 - Ректор Київського політехнічного інституту.

1944 - Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.

1948 - Нагороджений орденом Леніна та орденом «Знак Пошани».

В 1950 р. був головним редактором „Известий” Київського політехнічного інституту^[5].

1952-1955 - Навчання в докторантурі Московського хіміко-технологічного інституту ім. Д.І. Менделєєва під керівництвом проф. П. М. Будникова.

1953 - Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.

1955-1971 - Ректор Київського політехнічного інституту.

1961 - Присвоєно вчене звання професора. Нагороджений орденом Леніна.

1964 - Присвоєно почесне звання Заслуженого діяча науки і техніки УРСР.

1966 - Нагороджений Офіцерським Хрестом ІІ ступеня «Відродження Польщі».

1970 - Нагороджений Президією Народних Зборів Народної Республіки Болгарії Орденом Кирила і Мефодія І ступеня. Обраний почесним членом Вченої ради Вроцлавської політехніки (Польща).

1971 - Нагороджений орденом Жовтневої Революції.

28 жовтня 1975 року помер на 72-му році життя у Києві.

Наукова робота[ред. | ред. код]

Праці в галузі удосконалення технологічних процесів та використання нових видів сировини для одержання глинозему, соди, портландцементу тощо.

Основні праці[ред. | ред. код]

Получение глинозема из каолинов Украины // 50 лет Киев. политех. ин-та: Сб. науч. тр. К., 1948;

Термическое разложение нитрофоски при грануляции пульпы в псевдоожиженном слое и хранении удобрения на складе // Новое в производстве серной кислоты, азотных и минеральных удобрений. К., 1965 (співавт.);

Способ получения комплексных суспензированных удобрений и их агрохимическая оценка // Химическая промышленность Украины. 1967. № 4 (співавт.);

Інтенсифікація деяких гетерогенних процесів виробництва мінеральних добрив методом газової флюідизації // Вісн. Київ. політех. ін-ту. Сер. Хім. машинобудування та технології. 1968. № 4 (співавт.);

Попутне одержання добрив при виробництві глинозему з нефелінових руд Приазов’я // Там само (співавт.);

Алгоритмизация расчетов в химической технологии: Учеб. пособ. К., 1970 (співавт.);

Уравнение для расчета эффективного коэффициента диффузии в порах катализатора // Катализ и катализаторы: Респ. межвед. сб. К., 1971. Вып. 8 (співавт.);

Взаємодія діоксиду титану з сірководнем у присутності вуглецю // Український хімічний журнал. 1973. Т. 39, вип. 12 (співавт.);

Развитие химической технологии на Украине: В 2 т. К., 1976 (співавт.).^[6]

Пам'ять[ред. | ред. код]

На стіні хіміко-технологічного факультету КПІ у 1998 році^[7] встановлена гранітна меморіальна дошка на честь професора Олександра Плигунова.

В Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» започатковано іменну стипендію ім. О.С. Плигунова.^[8]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Українська Радянська Енциклопедія.