Перехожук Сергій Павлович — Вікіпедія

Перехожук Сергій Павлович
Народження 1967
Іванівка, Холосненська сільська рада, Коростенський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність художник

Сергій Перехожук (* 11 лютого 1967, Іванівка) — художник, член Київського кобзарського цеху.

Біографія[ред. | ред. код]

Сергій Перехожук народився 1967 року в учительській сім'ї в селі Іванівці Коростенського району на Житомирщині. Прадід учив хлопчика майструвати. Сергій любив малювати і мріяв стати художником. 11-річним хлопчиком вступив до Республіканської середньої спеціалізованої художньої школи імені Т. Г. Шевченка, що в Києві. Працював у археологічних експедиціях на розкопках скіфських курганів, де познайомився з кобзарем Миколою Будником.

Рік пропрацював викладачем у художній школі в Коростені, потім два роки служив у армії. По службі в армії вступив на четвертий курс Кримського художнього училища в Сімферополі. А в 1989 році був зарахований до Київського художнього інституту (нині академія), на факультет монументального живопису. Перехожук учився в майстерні відомого монументаліста Миколи Стороженка.

Мистецький доробок[ред. | ред. код]

  • Різьблення іконостасу для Покровської церкви (1766) на Подолі.
  • Реставрував розпис у церкві Миколи Притиска (1631) (теж на Подолі). Як художник-реставратор прагне відродити дух храмового українського малярства домосковської доби, поєднати кілька стилів у самобутньому оздобленні церкви.
  • Захоплюється виготовленням народних інструментів — під впливом кобзаря Миколи Будника виготовив ліру, кобзу, бандуру, торбан, західноєвропейський середньовічний музичний інструмент — ребек.
  • Розпис нової церкви в Немішаєвому.

Посилання[ред. | ред. код]